Ухвала суду № 103866907, 06.04.2022, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження № 1-кп/484/116/22

Справа № 486/1169/18

У Х В А Л А

про продовження строку запобіжного заходу

06.04.2022р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі головуючого - судді Літвіненко Т.Я.

секретар судового засідання - Фартушняк Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018150000000075, по обвинуваченню

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, українки, громадяники України, що має середню освіту, розлучена, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, українця, громадянина України, розлученого, не працюючого, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Богданівка Доманівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого 12.10.2018р. Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст. 309 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до 3 років позбавлення волі;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Довбня М.В.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників - Балабана В.П., Семенової С.М., Цехотської Т.В.

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.

Ухвалою суду щодо обвинувачених продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до 08 квітня 2022 року включно.

В судовому засіданні 04 квітня 2022 року, прокурор заявив клопотання про продовження строку застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відноснообвинувачених строком на 60 днів, вказуючи, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при застосуванні судом запобіжних заходів станом на теперішній час не відпали і не зменшилися.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора заперечували вказуючи, що ризики, на які посилається прокурор, на даний час, відпали, заявили клопотання в якому просили скасувати та замінити обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який - домашній арешт, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, оскільки бажають допомагати Збройним силам України та територіальній обороні для захисту суверенітету та незалежності України.

Обвинувачений ОСОБА_2 проти задоволення клопотання прокурора заперечував вказуючи, що ризики, на які посилається прокурор, на даний час, відпали, заявив клопотання в якому просив скасувати та замінити обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який - особисте зобов`язання, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, оскільки бажає приєднатися до лав Збройних сил України та територіальної оборони для захисту суверенітету та незалежності України.

Захисники обвинувачених, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали думку останніх, просили скасувати та замінити обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обрати їм більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Заслухавши думку прокурора, інших учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов наступного.

Ухвалою суду від 08.02.2022 року, щодо обвинувачених продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 08.04.2022р. включно.

Згідно ч.1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку тримання під вартою обвинуваченого незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження цього строку, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Згідно правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України" при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Тримання під вартою, згідно ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно з цією статтею необхідність застосування запобіжного заходу, пов`язується з поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, після скоєння злочину, зокрема: намагання переховуватись від органів досудового розслідування та (або) суду; знищення, приховування або спотворення будь-якої речі чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; а також вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується особа.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна (в складі організованої групи вчинив більше 10 епізодів особливо тяжкого злочину), постійної роботи та осіб, які перебували б на його утриманні не має, не одружений.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна (в складі організованої групи вчинила більше 10 епізодів особливо тяжкого злочину), розлучена, на утриманні має двох неповнолітніх дітей.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна (в складі організованої групи вчинив більше 10 епізодів особливо тяжкого злочину), постійної роботи не має, розлучений, має на утриманні неповнолітнього сина.

Судове провадження на даний час триває.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає доведеним той факт, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування обвинувачених від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, ризику незаконного впливу ними з цією метою на свідків кримінального правопорушення, а також ризику продовження обвинуваченими вчинення нових злочинів, не зникли та продовжують існувати.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проти задоволення клопотання прокурора заперечували вказуючи, що ризики, на які посилається прокурор, на даний час, відпали, заявили клопотання в якому просили скасасувати та замінити обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який - не пов`язаний із триманням під вартою, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, оскільки бажають приєднатися до лав Збройних сил України та територіальної оборони для захисту суверенітету та незалежності України.

Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, указом президента України № 64/2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дію якого було продовжено.

Указом президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено:

1. Оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - мобілізація).

2. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

3. Мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Згідно ч. 1 ст. 616 КПК України у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437 442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Тобто, чинним кримінальним процесуальним законом передбачено чіткий порядок звернення обвинуваченого з клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, згідно якого обвинувачений має право звернутися із зазначеним клопотанням лише до прокурора, а останній, за результатами його розгляду, вже має право звернутися із даним клопотанням безпосередньо до суду.

Разом з тим, зазначений порядок обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дотримано не було, оскільки останні звернулися із клопотанням про скасування та заміну обраного раніше запобіжного заходу безпосередньо до суду, а прокурор, в свою чергу, звернувся до суду із клопотанням про продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_2 стосовно того, що він звертався до прокурора із клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, однак не отримав жодної відповіді не заслуговують на увагу, оскільки будь - яких доказів на підтвердження цього останнім не надано та матеріали справи не містять.

Крім того, з аналізу вимог ст. 616 КПК України вбачається, що з клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період мають право звернутися обвинувачені, які тримаються під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437 442 Кримінального кодексу України.

При цьому, згідно обвинувального акту ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуютьсяу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України, а тому, в силу вимог ч.1 ст. 616 КПК України, взагалі позбавлені можливості звернутися до прокурора з клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Також, в матеріалах справи відсутні будь - які відомості стосовно того, що обвинувачені підпадають під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та висновок про їх придатність до несення військової служби в умовах воєнного стану, а також підтвердження того, що останні мають бойових досвід, навчалися у військових навчальних закладах, або проходили військову підготовку у будь - який інший спосіб.

Крім того, станом на теперішній час обставини, враховані при застосуванні запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не зникли, а тому подальше тримання їх під вартою є виправданим та зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинувачених будь-який більш м`який запобіжний захід.

На думку суду, обрані відносно обвинувачених запобіжні заходи відповідають особі обвинувачених, характеру та тяжкості діянь, що їм інкримінуються, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду.

Відповідно до ст. 199 КПК України суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики враховані при застосуванні такого запобіжного заходу не зменшилися.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора, є обґрунтованим, таким, що підлягає задоволенню, та вважає за необхідне продовжити обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 04.06.2022р. включно, відмовивши обвинуваченим в задоволенні клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заставу, яка може бути внесена ними протягом усього часу тримання під вартою, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 528 600 (п`ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) грн.

Крім того, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу, яка може бути внесена ним протягом усього часу тримання під вартою, у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 475 800 (чотириста сімдесят п`ять тисяч вісімсот) грн.

При цьому, суд не вбачає визначених процесуальним законом підстав для зміни розміру застави у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму, так як зазначені дії погіршать становище обвинувачених у даному випадку, що є неприпустимим.

У зазначених межах застава здатна забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.177, 183 КПК України суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про скасування та заміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 04.06.2022р. включно.

Визначити розмір застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 475 800 (чотириста сімдесят п`ять тисяч вісімсот) грн.

У разі внесення застави протягом усього часу тримання під вартою звільнити ОСОБА_3 з-під варти.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду в межах даного кримінального провадження;

- не відлучатися з постійного місця проживання, яке він зазначить слідчому/суду, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну місця проживання (перебування), роботи.

- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Попередити обвинуваченого про наслідки невиконання таких обов`язків, якщо вони будуть на нього покладені.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 04.06.2022р. включно.

Визначити розмір застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 528 600 (п`ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) грн.

У разі внесення застави протягом усього часу тримання під вартою звільнити ОСОБА_1 з-під варти.

У разі внесення застави покласти на обвинувачену обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду в межах даного кримінального провадження;

- не відлучатися з постійного місця проживання, яке він зазначить слідчому/суду, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну місця проживання (перебування), роботи.

- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Попередити обвинувачену про наслідки невиконання таких обов`язків, якщо вони будуть на неї покладені.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 04.06.2022р. включно.

Визначити розмір застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 528 600 (п`ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) грн.

У разі внесення застави протягом усього часу тримання під вартою звільнити ОСОБА_2 з-під варти.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду в межах даного кримінального провадження;

- не відлучатися з постійного місця проживання, яке він зазначить слідчому/суду, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну місця проживання (перебування), роботи.

- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Попередити обвинуваченого про наслідки невиконання таких обов`язків, якщо вони будуть на нього покладені.

Копію ухвали вручити учасникам процесу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її оголошення.

СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко