Рішення № 103866235, 29.03.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2022 Справа № 914/65/22

За позовом: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства Львівдах, м.Новояворівськ, Львівська область

про: стягнення 748000,00грн штрафу та 748000,00грн пені

Суддя У.І.Ділай

Секретар О.Старостенко

За участю представників:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2022, справу №914/65/22 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 11.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.02.2022.

Ухвалами від 03.02.2022 та від 22.02.2022 підготовче засідання відкладено, з підстав зазначених в ухвалах.

Ухвалою від 15.03.2022 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 29.03.2022.

Представник позивача в судове засідання 29.03.2022 не з`явився, однак направив клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі. При цьому, зазначено про підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 29.03.2022 явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив.

Про розгляд справи відповідач належним чином повідомлений на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Також суд зазначає, що участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком учасників справи.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що згідно з рішенням Адміністративної колегії Відділення від 26.03.2019 № 63/11- р/к визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які передбачені пунктом четвертим частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», на відповідача за вчинені порушення накладено штрафи у сукупному розмірі 748000,00 грн.

Вказане рішення з повідомленням Відділення від 02.04.2019 № 63-02/1083 надіслані відповідачу та отримані 09.04.2019. На підтвердження до позову долучено відстеження поштового відправлення № 7900057860487 з офіційного сайту АТ «Укрпошта», реєстр рекомендованих поштових відправлень від 03.04.2019 № 115 та список згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих АТ «Укрпошта» №8637.

Як зазначив позивач, часові проміжки можливості сплати відповідачем штрафу чи оскарження рішення перебували у таких межах: 10.04.2019-10.06.2019.

Господарський суд Львівської області прийняв рішення від 03.09.2019 у справі № 914/980/19, відповідно до якого відмовлено у задоволенні позову відповідача про визнання недійсним спірного рішення.

10.02.2020 Західний апеляційний господарський суд прийняв постанову у справі № 914/980/19, відповідно до якої рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2019 у справі № 914/980/19 залишено без змін.

У зв`язку з тим, що відповідач добровільно не сплатив штраф, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 748000,00 грн штрафу, а також нарахованої за період часу з 10.06.2019 до 03.09.2019 та з 04.09.2016 до 15.12.2019 пені в сумі 748000,00грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Факт чинності та законності рішення Адміністративної колегії Відділення від 26.03.2019 № 63/11- р/к встановлено рішенням Господарського суду Львівської області у справі від 03.09.2019 у справі № 914/980/19 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020.

В силу положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Частиною 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Відповідно до ч. 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як встановлено судом, рішенням Адміністративної колегії Відділення від 26.03.2019 № 63/11- р/к на відповідача накладено штрафи у сукупному розмірі 748000 грн, які останнім не сплачено.

Згідно з абз. 1 ч. 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Абзацом 3 ч. 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

У п. 20.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» зазначено, що абзацами третім п`ятим частини п`ятої зазначеної статті Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Згідно п. 22 вищевказаної постанови Пленуму, нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв`язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 ГК України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу. Тому під час таких нарахування та стягнення не застосовуються строки, про які йдеться у статті 250 названого Кодексу.

У частині 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зазначено, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного згідно з рішенням.

У зв`язку з тим, що відповідач не сплатив штраф у визначений законом строк та з врахуванням положень ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 748000,00грн.

Частиною 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що у разі несплати пені у строки, передбачені рішенням, органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.

Згідно ч. 9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на останнього.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Приватного підприємства Львівдах (81053, Львівська область, м.Новояворівськ, вул.Привокзальна, 3, ідентифікаційний код 37030088) в дохід Державного бюджету України 748000,00 грн штрафу та 748000,00 грн пені.

3.Стягнути з Приватного підприємства Львівдах (81053, Львівська область, м.Новояворівськ, вул.Привокзальна, 3, ідентифікаційний код 37030088) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79000, м.Львів, вул.Коперника, 4; ідентифікаційний код 20812013) 22440,00грн судового збору

4.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 06.04.2022.

Суддя Ділай У.І.