Рішення № 1038655, 12.10.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.10.07 р. Справа № 11/287

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота

при секретарі судового засідання Острополець В.С.

За участю представників:

від позивача: Плуталова Н.В.- за довіреністю

від відповідача: Цвітун М.М.- за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” м.Авдіївка

до відповідача: Донецької залізниці м.Донецьк

про стягнення 1830,91грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод” м.Авдіївка, звернувся до господарського суду з вимогою стягнути з відповідача, Донецької залізниці м.Донецьк, вартість втраченої продукції в розмірі 1830,91грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію претензії № 11/25/77 від 29.06.2007р., копію залізничної накладної № 49410855, копію комерційного акту БН № 689475/159 від 18.04.2007р., копію договору № ДУК-01/06-1р від 01.04.2006р., копію посвідчення якості № 538, розрахунок суми позову та інше.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та вважає, що відповідальність слід віднести на вантажовідправника, надав відзив № 2022/997 від 12.10.07р. на позовну заяву, в якому просить з посиланням на ст.ст.24, 111 Статуту залізниць України в позовних вимогах відмовити, оскільки вантаж прибув в технічно справному вагоні, вантаж завантажений засобами відправника без участі залізниці, люки та двері закриті, течі вантажу немає.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив, що відповідно до договору № ДУК-01/06-1р від 01.04.2006р., укладеного між ТОВ “Метінвест Холдинг” (Продавець) та ВАТ “Авдіївський КХЗ” (Покупець), продавець зобов’язується передати у власність покупця вугільну продукцію, а останній в свою чергу, зобов’язується прийняти її та оплатити її вартість. Згідно матеріалів справи, вантажовідправником – ВАТ ЦЗФ „Добропільська” ДП ДХК „Донбасвуглезбагачення” 16.04.2007р. за залізничною накладною № 49410855, на адресу відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” було відвантажене вугілля кам’яне не пойменоване в алфавіті.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

За даними залізничної накладної № 49410855 на станції Економічна Донецької залізниці вагон № 63650691пв та № 66177734пв були прийняті з вагою нетто 69т кожний, вагон № 64074917пв був прийнятий з вагою нетто 63т.

На підставі акту загальної форми за № 1038 від 16.04.07р., складеного ст.Авдіївка, було здійснено комісійне переважування вантажу на 100т. електронних вагах вантажоодержувача. Перевірка маси вантажу на станції проведена згідно Правил видачі вантажів.

За результатами перевірок було виявлено нестачу вантажу проти даних, зазначених у залізничній накладній № 49410855 у вагоні № 63650691пв у кількості 2200кг., у вагоні № 66177734пв у кількості 1200кг., у вагоні № 64074917пв у кількості 3550кг. Загальне недовантаження складає 6,95т.

Цей факт засвідчений в комерційному акті БН № 689475/159 від 18.04.2007р., який у відповідності до ст.129 Статуту залізниць України є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправників.

Також у комерційному акті зафіксовано, що вантаж прибув в технічно справному вагоні з закритими люками та дверима.

Крім цього, комерційним актом БН № 689475/159 від 18.04.2007р. з посиланням на акт загальної форми № 1038 від 16.04.07р. встановлений факт наявності у вагонах № 63650691пв та № 64074917пв над 1 та 2 люками поглиблення 70*60*40; у вагоні № 66177734пв над 7 люком поглиблення 50*50*40см.

Згідно ст.110 Статуту залізниць України та ст.25 Закону України „Про залізничний транспорт” перевізник несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Частиною 2 ст.23 зазначеного вище Закону передбачена відповідальність залізниць за незбереження (втрату, недостачу, псування, пошкодження) прийнятого ними до перевезення вантажу у розмірі фактично завданої шкоди, якщо останні не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження відбулось не з вини залізниці. Аналогічний припис міститься в ст.113 Статуту залізниць України.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Загальне недовантаження за комерційним актом складає 6950кг. Відповідно до рахунку-фактури № СФ-64267 від 30.04.2007р. вартість 1 тонни вугілля становить 315,00грн.

Згідно розрахунку, наданого Позивачем до матеріалів справи, вартість втраченої продукції складає 1830,91грн.

Направлена позивачем претензія № 11/25/77 від 29.06.2007р. з вимогою погасити вартість недостачі, відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву судом до уваги не приймаються, оскільки посилаючись на комерційні акти та ст.111 Статуту залізниць України, згідно якої залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення, тобто відповідач не врахував встановлені актом поглиблення над люками у спірних вагонах. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.

З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційному акті БН № 689475/159 від 18.04.2007р. своїх зобов’язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу в сумі 1830,91грн. підтверджений матеріалами справи, у зв’язку з чим суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Господарські витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст.ст.23, 25, 26 Закону України „Про залізничний транспорт”, на підставі ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги – задовольнити.

Стягнути з Донецької залізниці м.Донецьк (вул.Артема, 68, м.Донецьк, 83000, код ЄДРПОУ 01074957, р/р 260000000019 в ДФ АБ „Експрес-Банк” м.Донецька, МФО 335838) на користь Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” м.Авдіївка (проїзд Індустріальний, 1, м.Авдіївка, Донецької області, 86065; код ЄДРПОУ 00191075, п/р 26003301745424 у філії ГУ ПІБ у Донецькій області, МФО 334635) суму втраченої продукції в розмірі 1830,91грн., витрати по сплаті держмита у сумі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Чернота Л.Ф.