Рішення № 103864285, 17.02.2022, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

________________

Справа № 521/15337 /21

Провадження 2/521/1201/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року м.Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

судді Маркарової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Іськової В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

позивач : ОСОБА_1

відповідачі : Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «АНК»

ПАТ «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА»

третя особа : ОСОБА_2

предмет позову : відшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась із вищезазначеним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 23.06.2021 року в м.Одесі відбулась дорожньо-транспортна пригода.

В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль марки Nissan Rogue, д.н.з. НОМЕР_1 , належний позивачу.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 21.05.2021 року винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнаний відповідач ОСОБА_2 , який керував в момент ДТП автомобілем марки Volvo F12, НОМЕР_2 .

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Volvo F12 , НОМЕР_2 була застрахована в ПАТ HACK «OPAНТА» відповідно до полісу №202066126.

Позивач повідомила страхову компанію про настання страхового випадку.

Відповідач ПАТ HACK «OPAНТА» відшкодував позивачу завдану шкоду у розмірі 96 593,43 грн.

Позивач стверджувала, що розмір відшкодування є більшим, може бути встановлений судом за висновком експертного автотоварознавчого дослідження судового експерта Крутих Є.О. №140-21 від 14.07.2021 року та становить 205 150,65 грн.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути зі страхової компанії невиплачену суму страхового відшкодування в розмірі 33 402 грн. 57 коп. в межах полісу, а з МП виробничо-комерційного підприємства «АНК», яке є власником автмобілю під керуванням ОСОБА_2 - різницю між фактичним розміром майнової шкоди та належним страховим відшкодуванням в розмірі 75 150 грн. 65 коп.

Окрім того, позивач вважала можливим присудження на її користь судових витрат:

- на професійну правничу допомогу відповідно до актів приймання-передачі послуг в розмірі 12 000 грн.

- на проведення в досудовому порядку експертизи в розмірі 3000 грн.

- судового збору в розмірі 1085 грн. 53 коп.

Позивач в процесі розгляду справи позов підтримала.

Відповідач ПАТ «НАСК «ОРАНТА» скористалось процесуальним правом надання відзиву, позов не визнало, стверджуючи, що страхове відшкодування виплачено позивачу за вартістю відновлювального ремонту з урахуванням зносу у розмірі 96 593,43 грн., а наданий позивачем висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 140-21 від 14.07.2021 року не є належним, допустими доказом відповідно до вимог процесуального закону.

Відповідач МПВКП «АНК» процесуальним правом надання відзиву не скористалось.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В порядку статті 4 ЦПК України судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право, свобода чи законні інтереси особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч.З ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та матеріальної шкоди.

В процесі розгляду справа судом встановлено, що 23.06.2021 року о 15 годині 40 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Volvo F12, д.н.з НОМЕР_2 з напівпричепом контейнеровозом 9 д.н.з. НОМЕР_4 в м.Одесі по Київському шосе напроти будинку 5а/2 не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, в наслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Nissan д.н.з НОМЕР_1 під керуванням позивача.

В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 21.05.2021 року по справі №521/10351/21 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова суду набрала законної сили.

Власником автомобілю марки Volvo F12, НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 в момент ДТП - є Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «АНК», що визнано відповідачами.

Власником автомобілю Nissan Rogue, д.н.з НОМЕР_1 є позивач (свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії № НОМЕР_5 ).

Цивільно-правова відповідальність водія транспортним засобом Volvo F12, НОМЕР_2 на час настання пригоди була застрахована в ПАТ HACK «OPAНТА», що підтверджується полісом №202066126.

Ліміт відповідальності страховика за полісом - 130 000 грн.

Відповідно до акту огляду транспортного засобу від 29.06.2021 року, розрахунку страхового відшкодування від 28.07.2021 року, страхового акту № ОЦВ-СП-21-15-54692/1 від 30.07.2021 року, ремонтної калькуляції від 08.07.2021 року страховою компанією встановлено, що :

дійсна вартість ТЗ- 349 388,16 грн.

знос транспортного засобу на день страхового випадку (в %) - 51,00 %

вартість відновлювального ремонту (без врахування зносу деталей, що замінюються) - 159 072,98 грн.

вартість деталей, що замінюються, без врахування зносу- 122 508,93 грн.

вартість деталей, що замінюються з врахуванням зносу (п. 19 х (100 - п. 16/100)- 60 029,38 грн.

вартість ремонтних робіт - 23 864,00 грн.

вартість матеріалів, які використовуються для відновлювального ремонту -12 700,05 грн.

розмір матеріального збитку (з врахуванням зносу деталей, що замінюються) 96 593,43 грн.

За п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту», якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Відповідно до п. 34.4 ст. 34 Законе № 1961-IV для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники.

За пунктом 2.4 Наказу Міністерства Юстиції України та Фонду державного майна України «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» № 142/5/2092 від 24.11.2003 року вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

У п.7.38 Методики значення Ез (коефіцієнту фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ (колісних транспортних засобів).

Відповідно до п.7.39. Методики винятками стосовно використання зазначених вимог є:

а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний);

б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм`ятин без пофарбування складової частини));

в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ;

г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних

пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу І цієї Методики;

ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 до цієї Методики.

За п. 8. Методики принцип економічної доцільності операції ремонту (заміни) окремого складника КТЗ (включаючи кузовні складники) полягає в тому, що економічно доцільною є та операція заміни чи ремонту, яка є економічно привабливіша у разі одночасного дотримання принципів технічної можливості ремонту та відновлення права особи користуватися КТЗ в тому технічному стані та з такими самими споживчими властивостями, які мали місце до пошкодження.

Відповідно до п. 8.5 Методики калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ.

Так, 05.08.2021 року страховиком ПАТ HACK «ОРАНТА» здійснена виплата відшкодування вартості матеріальної шкоди з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля позивача, розмір якої становив становить 96 597,43 грн. (довідка АТ КБ «Приват банк» від 11.08.2021 року).

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем наданий суду висновок експертного автотоварознавчого дослідження КТЗ судового експерта Крутих Є.О. №140-21 від 14.07.2021 року, замовлений позивачем в досудовому порядку, за яким вартість заподіяної майнової шкоди в наслідок ДТП визначена в 205 150 грн. 65 коп.

Висновок оплачений позивачем в розмірі 3000 грн. (квитанція від 01.07.2021 року).

Разом із тим, суд погоджується із доводами страхової компанії, що такий висновок не є належним та допустимим доказ у справі, оскільки :

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

У висновку експерта має бути зазначено, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

В порядку частини 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Наданий позивачем висновок відомостей про те, що він підготовлений для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок - не містить.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Встановлене судом узгоджується, зокрема, із правовою позицією Верховного Суду у постанові № 522/1029/18 від 18.12.2019 року. Так, не попередження експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку тягне за собою неналежність та недопустимість експертного висновку.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими, не доведеними позивачем в процесі розгляду справи.

Судові витрати в порядку статті 141 ЦПК України на користь позивача присудженню не підлягають.

Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст.354, 355 ЦПК України: Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м.Одеси.

Суддя: С.В. Маркарова

Повний текс рішення виготовлений 03.03.2022 року.

17.02.22