Ухвала суду № 103864194, 06.04.2022, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1023/21

УХВАЛА

06 квітня 2022 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Балан М. В.,

за участю:

секретаря судового засіданняУрсул Г. К.,

розглянувши в підготовчому судовому засідання

клопотання представника відповідача про направлення за підсудністю

цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог:

Державне підприємство «Національні інформаційні системи»

про

усунення перешкод у користуванні власністю

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Кілійського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа № 502/1023/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод у користуванні власністю.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 21.07.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

21.10.2021 року до Кілійського районного суду Одеської області від представника відповідача надійшло клопотання про направлення справи за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

В обгрунтовання поданого клопотання вказано, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, Фізичних осіб підприємців та громадських формувань, юридична адреса реєстрації відповідача ТОВ «Консалт Солюшенс» - м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, офіс 308, що територіально відноситься до Приморського району міста Одеси. Виходячи з викладеного, на думку представника відповідача, позивач звернувся з відповідним позовом з порушенням правил підсудності.

У зв`язку з чим, представник відповідача просив передати справу № 502/1023/21 за підсудністю до Приморського районного суду міста Одеса.

11.02.2022 року до Кілійського районного суду Одеської області надійшли заперечення щодо направлення справи за підсудністю. В обгрунтовання поданого заперечення вказано, що з зазначеним клопотанням позивач не згодна у повному обсязі, виходячи з наступного. Звертаючись до суду із цим позовом про усунення перешкод позивач вказувала, що на час придбання транспортного засобу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про обтяження цього майна та жодних договорів з відповідачем не укладала.

Статтею 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. Згідно зі статтею 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи предмет позову рухоме майно, місцезнаходження якого територіально відноситься до Кілійського районного суду Одеської області, то на думку позивача, до спірних правовідносин можливо застосувати правила виключної підсудності, передбаченої ч.2 ст. 30 ЦПК України

На підставі вищезазначеного, позивач просила суд відмовити в задоволенні клопотання про направлення справи за підсудністю.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши відповідні положення законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна. Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб. Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Як встановлено з матеріалів справи, предметом позову у даному спорі є вимога про усунення перешкод у здійсненні права власності рухомим майном, та визначений позивачем спосіб захисту порушеного права при припиненні обтяження рухомого майна є аналогічним при знятті арешту з майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України, яка визначає правила виключної підсудності, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини. Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності. Правила виключної підсудності забороняють застосування при пред`явленні позову норм інших видів територіальної підсудності.

Позовні вимоги про зняття обтяження у вигляді застави, стосуються рухомого майна, а саме автомобілю марки «Toyota Corolla», державний номерний знак « НОМЕР_1 », 2007 року випуску, при цьому з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яке міститься в матеріалах справи, вбачається, що власником зазначеного автомобіля є позивач, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, позивач зазначає у позові, що автомобіль фактично знаходиться у неї.

Таким чином, враховуючи предмет позову, беручи до уваги те, що спірні правовідносини допускають застосування виключної підсудності, передбаченої ч. 2 ст. 30 ЦПК України, до спірних правовідносин підлягає застосування саме правила виключної підсудності, у зв`язку з чим клопотання про направлення справи за підсудністю не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 30, 31, 258-260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника відповідача про направлення за підсудністю справи № 502/1023/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод у користуванні власністю - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення нанеїможутьбути включенідоапеляційної скарги нарішеннясуду.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан