Рішення № 103855521, 04.04.2022, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/8443/21

2/303/2123/21

номер рядка стат. звіту - 41

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

04 квітня 2022 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Монич В.О.

за участю секретаря судових засідань Годьмаш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Еліт Фінанс», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л., військова частина НОМЕР_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

26 жовтня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 10682 вчиненого 08.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем і зареєстрований в реєстрі за № 107682 та про стягнення 20% від загальної суми боргу, судові витрати та моральну шкоду в розмірі 10000,00 гривень.

Заявлені вимоги мотивує тим, що08.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено спірний виконавчий напис. На підставі якого 04.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л. відкрито виконавче провадження та стягнуто 20% від загальної суми боргу 16792,21 гривень на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та доходи боржника. Вказаний виконавчий напис вважає таким, що не підлягає виконанню, оскільки заборгованість не є безспірною, так-як позивач завжди сплачував суму більшу ніж передбачено договором кредиту, а сам договір діяв до 19.05.2019 року. Крім того, спірний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст.88 ЗУ «Про нотаріат» на кредитному договорі, який не було посвідчено нотаріально.

Відповідно до ч.2-6ст. 19 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.11.2021 року, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження та про витребування доказів відповідач отримав 20.11.2021 року.

Однак, у наданий судом строк та станом на 05 квітня 2022 року відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов не подав, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку подано не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст.178та ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставіст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 107682про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ: 40340222 заборгованості за кредитним договором № 014/0631/82/0285694 від 19.05.2016 року у сумі 14283,83 гривень (а.с.11).

За вказаним виконавчим написом нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л. відкрито виконавче провадження № 66425407 та 03.09.2021 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника на підставі якої із заробітної плати позивача на користь відповідача примусово тягнуто 3007,07 гривень (а.с.15,16, 17).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме (ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст.ст.12,13,44,76-82ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.77 ч. 2 ЦПК України). Про задоволення позову рішення може бути прийняте лише за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог ( ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).

З вказаного виконавчого напису, вчиненого 08.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. та зареєстрований в реєстрі за №107682, вбачається, що його вчинено у безспірному порядку внаслідок допущення боржником прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 25.05.2021 року по 03.06.2021 року. Загальна сума заборгованості14283,83 гривень. При вчиненні нотаріальної дії нотаріус керувавсястаттею 87 Закону України «Про нотаріат»та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Згідност. 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Відповідно до п. 13Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчиненні» №2 від 31.01.1992при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Згідност. 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

В оспорюваному виконавчому написі, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., посилається на ст.87 Закону України «Про нотаріат»та на п. 2 Переліку за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженийПостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.

Відповідно до положеньст. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5затверджений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України яким повинен керуватись нотаріус.

Пунктом 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.

Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Таким чином, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.

З огляду на викладене, на день вчинення виконавчого напису, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на договорі відступлення права вимоги, який нотаріально не посвідчений.

Пункт 1 зазначеного Переліку, в чинній на день вчинення виконавчого напису редакції, регламентує, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимогст. 87 Закону України «Про нотаріат»,Постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999, а тому такий виконавчий напис виконанню не підлягає.

Тобто під час видачі оскаржуваного виконавчого напису приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. керувався законодавствомвизнаним нечинним, яке в дійсності не передбачало можливості вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений, а, отже, діяв в порушення норм ч. 2ст. 87 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до п.3.1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2012 № 296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 3.5 глави 16 розділу ІІ цього Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгулу цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Верховний суд України у справі за № 6-887цс17 висловив правову позицію, та зазначив, що з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

В Постанові КЦС ВС від 23.01.2018 в справі № 310/9293/15ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимогст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Ні відповідачем, ні приватним нотаріусомналежним чином завіреної копії спірного виконавчого напису та копії всіх документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис, а саме: заявиТОВ«ФК «Еліт Фінанс» на вчинення виконавчого напису, копії кредитного договору, розрахуноку боргу та ін. суду не надано. За таких обставин, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості зазначений у написі є безспірним. Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач аперечив наявність боргу у вказаному відповідачем розмірі.

Таким чином, на підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що визначена у спірному виконавчому написі сума заборгованості не є безспірною, під час видачі оскаржуваного виконавчого напису приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. керувався визнаним нечинним законодавством, що в свою чергу є підставою для визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вказане дає підстави для задоволення позовних вимог та визнання виконавчого напису таким, який не підлягає виконанню.

Щодо вимоги позивача про повернення 20% від загальної суми боргу 16792,21 гривень, суд констатує наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л. № 66425407 від 03.09.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, із заробітної плати ОСОБА_1 утримано 3007,07 гривень при примусовому виконанні виконавчого напису № 107682 від 08.06.2021 року (а.с.17).

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 року №13-рп/2011, зазначив, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Зважаючи на те, що спірний виконавчий напис № 107682 від 08.06.2021 року судом визнано таким, який не підлягає виконанню, а отже стягнуті в межах виконавчого провадження 3007,07 гривень заборгованості підлягають поверненню позивачу.

Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь 10000 гривень моральної шкоди, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності ст..23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування та відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.п.3,4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, із змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин.

У відповідності до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Зміна життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди. Зазначене також випливає з положень ст.3 Конституції України, відповідно до якої, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди суд враховує конкретні обставини справи, бере до уваги відсутність обґрунтування в чому полягає завдана моральна шкода, відсутність доказів заподіяних позивачу моральних страждань та наявність вини відповідача у заподіянні моральної шкоди, відсутність доказів суттєвих вимушених змін у житті позивача, з огляду на наведене суд не вбачає підстав в задоволенні вимоги позивача щодо стягнення 10000 гривень моральної шкоди.

На підставіст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.50, 87,88 Закону України «Про нотаріат», Постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерстваюстиції Українивід 22.02.2012№ 296/5 , ст.ст.15,16,18 ЦК України, ст.ст.141,280-285,263-265 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Еліт Фінанс», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л., військова частина НОМЕР_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 10682 вчинений 08.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем і зареєстрований в реєстрі за № 107682.

Стягнути з ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 3007,07 гривень (три тисячі сім гривень 07 копійок) стягнутих на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л. № 66425407 від 03.09.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, із заробітної плати ОСОБА_1 при примусовому виконанні виконавчого напису № 107682 від 08.06.2021 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» 1362(однатисяча тристашістдесят дві)гривні судового збору в дохід держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_1 .

Відповідач: ТОВ «ФК «Еліт Фінанс»», місцезнаходження м.Київ, пл.Солом`янська, 2, код ЄДРПОУ: 40340222.

Третя особа 1: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження м.Київ, вул.Мала Житомирська, 6/5.

Третя особа 2: приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л., м.Мукачево, вул.Садова, 25А, оф.7.

Третя особа 3: військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 04.04.2022 року.

Головуючий В.О. Монич