Постанова № 103855092, 05.04.2022, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/389/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2022 року м. Косів

Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю. С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого керівником ТзОВ «Альтернатива-Еко»,

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и л а:

07.02.2022 року під час проведення перевірки ТзОВ «Альтернатива-Еко», встановлено, що ОСОБА_1 (керівник ТзОВ «Альтернатива-Еко») вчинив правопорушення, а саме: несвоєчасне подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з юридичних осіб по терміну подання 19.02.2020р., порушивши п. 49.18.3 ст. 49, пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В судові засідання ОСОБА_1 , не з`являвся, хоча повідомлявся у встановленому законом порядку. Однак на адресу суду поверталися поштові конверти з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість дізнатись про визначений час розгляду справи. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_1 вживав будь-яких заходів, які б вказували на те, що він бажає заявити клопотання, подати докази, надати пояснення для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Такі права можна реалізувати не тільки в судовому засіданні, а й у інший спосіб, наприклад письмово.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Також стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, доходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

За способом викладення диспозиція статті 163-1 КУпАП є бланкетною. Диспозиції банкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки.

Відповідно до пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення № 312 від 15.02.2022 року, старшим державним інспектором Коломийського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС в Івано-Франківській області за результатами перевірки ТзОВ «Альтернатива-Еко», виявлено порушення, допущене керівником ТзОВ «Альтернатива-Еко» ОСОБА_1 , а саме: несвоєчасне подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з юридичних осіб по терміну подання 19.02.2020р.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, підтверджується в сукупності наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення №312 від 15.02.2022 року. Вказаний протокол складений уповноваженою на те особою, та містить всі необхідні реквізити встановлені ст. 256 КУпАП. Протокол підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ). Будь-яких сумнівів у його достовірності судом не встановлено (а. с. 1);

- копією акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ТзОВ «Альтернатива-Еко» за 2020 рік, з якого вбачається, що в результаті проведеної перевірки ТзОВ «Альтернатива-Еко», виявлено порушення, допущене керівником ТзОВ «Альтернатива-Еко» ОСОБА_1 , а саме: несвоєчасне подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з юридичних осіб по терміну подання 19.02.2020р. (а. с. 2-5);

Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених доказів не убачається, тому вказані доказі є належними та допустимими.

За таких обставин, перевіривши всі наявні в матеріалах справи докази, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні доведена поза всяким розумним сумнівом.

Призначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан, визнання вини, і вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, передбачене санкцією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, яке буде достатнім та необхідним для запобігання вчиненню нових правопорушень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У розпорядженні суду документи, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору відсутні, відтак з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

п о с т а н о в и л а :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 грн. (вісімдесят п`ять гривень).

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів на підставі частини 2 статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 - 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок судового збору на користь держави, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Ю. С. Кіцула