Рішення № 103854499, 05.04.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2022 року Справа № 160/2433/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (з врахуванням стажу за період роботи з 13.07.1981 року по 01.10.1988 року, зазначеного в трудовій книжці НОМЕР_1 від 07 липня 1980 року) з моменту настання права на пенсію, а саме з 30.03.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію з моменту настання права на пенсію ОСОБА_1 - 30.03.2020 року та провести перерахунок за період з 30.03.2020 року по 30.08.2021 року.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року по справі №160/6384/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , з врахуванням стажу за період роботи з 13.07.1981 року по 01.10.1988 року, зазначеного в трудовій книжці НОМЕР_1 від 07 липня 1980 року та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком, викладеного в листі № 0400-0305-8/14560 від 03.04.2020 року, задоволено частково. Однак, пенсію позивачу відповідачем було призначено лише з 30.08.2021 року. Тобто, на думку позивача, право на пенсію в нього, виникло 30.03.2020 року. Також зазначає, що відповідач по справі не повернув і не перерахував позивачу пенсію за період з 30.03.2020 року по 30.08.2021 рік. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 09.03.2022 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області письмовий відзив на адміністративний позов не надходив.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.03.2020 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.

Однак, Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області № 0400-0305-8/14560 від 03.04.2020 року йому відмовлено через недостатність страхового стажу - 27 років, оскільки не враховано періоди роботи, а саме: з 01.09.1977 року по 16.07.1977 року - невірно зазначено період навчання, 13.07.1981 року по 01.10.1988 року - розбіжність між датою працевлаштування та датою наказу більше року.

Не погодившись з рішенням відповідача, оскаржив його в судовому порядку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року по справі №160/6384/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

13.09.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області із заявою з питання призначення пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області за результатами розгляду заяви від 13.09.2021 року позивачу повідомлено про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року по справі №160/6384/20 та згідно наданої заяви від 30.08.2021 року з урахуванням рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 18.06.2021 року по справі №178/227/21, з 30.08.2021 року позивачу призначено пенсію за віком у розмірі 2648,64 грн.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Предметом розгляду в даній справі є дата, з якої відповідач повинен був призначити пенсії за віком позивачу на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року по справі №160/6384/20.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до Конституції України гарантування непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII (далі Закон України №1788-XII).

Згідно із пунктом "а" статті 3 Закону України №1788-XII, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Правові відносини у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюється Законом України від 09 липня 2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), який набрав чинності з 01.01.2004 року, та починаючи з 01.01.2011 року Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня права, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Згідно п. 1 та п. 2 ст. 24 Закону №1058-ІV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст. 20 Закону № 1058- IV, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 2 ст. 20 Закону №1058-ІV).

Статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Як вже зазначалося, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року по справі №160/6384/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказаним рішенням встановлено, що відповідач відмовляє позивачу у призначенні пенсії, не враховуючи періодів, а саме: з 01.09.1977 по 16.07.1977 роки - невірно зазначено період навчання, 13.07.1981 по 01.10.1988 - розбіжність між датою працевлаштування та датою наказу більше року до загального стажу.

Проте, згідно трудової книжки НОМЕР_1 позивача, період з 01.09.1977 по 16.07.1977 роки відсутній взагалі та у позовній заяві за цей період обґрунтування відсутнє. Перший запис у трудовій книжці позивача - 15.05.1978 - 13.05.1980 роки служба у Радянській армії.

Що стосується не зарахування періоду з 13.07.1981 року по 01.10.1988 року у зв`язку з розбіжністю між датою працевлаштування та датою наказу більше року до загального стажу, суд бере до уваги, що відповідачем не надано доказів щодо здійснення всіх заходів для підтвердження стажу роботи позивача, в тому числі, надсилання відповідних запитів.

Також, суд звернув увагу, що позивачем не надано жодних документів щодо здійснення запитів на підтвердження трудового стажу про які йдеться у позовній заяві.

На виконання вказаного рішення суду та згідно наданої заяви від 30.08.2021 року з 30.08.2021 року позивачу призначено пенсію за віком у розмірі 2648,64 грн.

Спірною в даній справі є дата, з якої повинна бути призначена пенсія позивачу та здійснено відповідний перерахунок.

Що стосується дати, з якої позивачу має бути призначена пенсія, то суд зауважує, що за приписами пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З аналізу наведеної норми Закону №1058-ІV вбачається, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії.

Матеріалами справи підтверджено, що 60-річного віку, який є достатнім для призначення даного виду пенсії, позивач набув 30.03.2020 року. Вперше із заявою про призначення пенсії звернувся 30.03.2020 року, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку.

Отже, враховуючи норми пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія повинна бути призначена позивачу з дня виникнення права на призначення такої пенсії (досягнення ним 60-річного віку), а саме з 30.03.2020 року.

Отже, виконуючи рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року по справі №160/6384/20 відповідач протиправно призначив позивачу пенсії за віком з 30.08.2021 року, а не з дати дня виникнення права на призначення такої пенсії, а саме з 30.03.2020 року.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію з моменту настання права на пенсію ОСОБА_1 - 30.03.2020 року та провести перерахунок пенсії за період з 30.03.2020 року по 30.08.2021 року.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, а тому виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 992,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (з врахуванням стажу за період роботи з 13.07.1981 року по 01.10.1988 року, зазначеного в трудовій книжці НОМЕР_1 від 07 липня 1980 року) з моменту настання права на пенсію, а саме з 30.03.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) призначити пенсію з моменту настання права на пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) - 30.03.2020 року та провести перерахунок за період з 30.03.2020 року по 30.08.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна