Рішення № 103853948, 29.03.2022, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/1933/20

Провадження № 510/64/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2022 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.,

за участю секретаря - Березенко С.П.,

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - виконавчій комітет Ренійської міської ради Одеської області, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,

В С Т А Н О В И В:

Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу без його участі, про що надав письмову заяву.

Треті особи, представник виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення сповіщалися належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник позивача, ОСОБА_4 на задоволенні позовних вимог наполягав, просив розглянути справу без його участі та участі позивача, про що надав письмову заяву.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.03.2015р.; копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 26.12.2014р.; копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом та просила визнати відповідача, таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 та зняти його з реєстраційного обліку за вказаною адресою, зазначивши, що вона та третя особа ОСОБА_3 є власниками вищезазначеного будинку, на підставі рішення Ренійського районного суду Одеської області від 26.12.2014р., в якому мешкає. На житлоплощі вказаного будинку зареєстрований також відповідач, як член сім`ї колишнього власника будинку. Однак, відповідач наразі не проживає на житлоплощі вказаного будинку. Відповідач ОСОБА_2 добровільно знятися з реєстраційного обліку не бажає. У зв`язку із реєстрацією відповідача на житлоплощі, позивач несе додаткові витрати по сплаті комунальних послуг, крім того, вона, як власник житла, позбавлена можливості у вирішенні інших, передбачених чинним законодавством, питань.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підлягають задоволенню.

За ч.1ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до положень ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності із ст. 317, ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлено щодо земельної ділянки, інших природніх ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом.

Згідно ч. 1 ст. 402 ЦК України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Як вже зазначалось, відповідач більше трьох років не проживає у будинку, а, тому сервітут який було встановлено, щодо користування будинком припинився, так як відповідач не використовував їм протягом трьох років підряд.

П.5ч.1ст.406 ЦК України передбачено, що сервітут припиняється у разі невикористання сервітуту протягом трьох років підряд.

Враховуючи викладені обставини, та відповідні норми права вважаємо, що на підставі п 5 ч. 1 ст. 406 ЦК України право відповідача на користування житловим будинком припинилось, тому її можливо визнати в судовому порядку такою, що втратила право користування житлом.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р. реєстрація - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. Документом, до якого вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, є у т.ч. паспорт громадянина України.

Таким чином, правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування особи за певною адресою.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, надавши оцінку доводів позивача, викладених у позові, враховуючи, що відповідач не проживає у будинку більше трьох років, в якому він числяться зареєстрованим, він не є власником житла, у якому прописаний, договором, законом або іншими документами не встановлено його право користування будинком, він не бере участь у догляді за нерухомим майном, не сплачує комунальні послуги, інші витрати, пов`язанні з утриманням нерухомого майна, тощо. Згідно наданих документів, позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , на житлоплощі якого числяться прописаним відповідач. У зв`язку із тим, що відповідач не проживає на житлоплощі будинку більше трьох років, яких-небудь витрат по утриманню житла він не несе, їх особистих речей там також немає, договором, законом або рішенням суду не було встановлено право відповідача на користування ними житлоплощею з підстав ст. 401 ЦК України, таким чином, є правові підстави для визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням і зняття його з реєстраційного обліку.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 18, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 405 ЦК України, ст.ст.71,72 Житлового кодексу України, ст.ст. 3,7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р., суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - виконавчій комітет Ренійської міської ради Одеської області, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.

ОСОБА_2 , визнати таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 та зняти його з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков