Вирок № 103849458, 05.04.2022, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/771/21

Провадження № 1-кп/342/31/2022

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2022 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Сьомкайло І-М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021096150000039 від 18.06.2021 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Брянка Луганської області, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , яка проживає без реєстрації по АДРЕСА_2 , громадянки України, з вищою освітою, одруженої, на утриманні має одну неповнолітню дитину, яка тимчасово не працює, раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,

учасники судового провадження:

прокурори Сорочихін О.В., Григоришин І.В.

обвинувачена ОСОБА_1

захисник Маланчук М.І.

представник потерпілого Шейчук Р.Т.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 умисно заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, що завдало значної шкоди потерпілому.

Кримінальне правопорушення було вчинено за наступних обставин.

Обвинувачена у відповідності до довідки №2604000007 від 20 жовтня 2014 року виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації, перебувала на обліку як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, тобто являється внутрішньо переміщеною особою, яка підпадає під дію ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014. Відповідно до п. 3 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі по тексту - Порядок), грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї. У абзаці 3 п. 5 Порядку визначено, що для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги. Пунктом 6 Порядку визначено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім`ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на територіях яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

ОСОБА_1 23.04.2018 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від ОСОБА_2 отримала нерухоме майно, 3/4 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_3 . У зв`язку з набуттям права власності на частину вищевказаного житлового будинку вона, відповідно до п. 6 Порядку, втратила право на грошову допомогу - щомісячну адресну допомогу внутрішнього переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Однак у обвинуваченої, яка 26.04.2018 перебувала в Управлінні праці та соціального захисту населення Городенківської РДА по вул. Шевченка, 77 в м. Городенка Івано-Франківської області, виник злочинний умисел заволодіти чужим майном, а саме державними грошовими коштами, які виділяються Міністерству соціальної політики для надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, шляхом обману службових осіб Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , написала та подала 26.04.2018 до Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА заяву для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для проведення покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

При цьому вона, будучи обізнаною щодо правильності та повноти заповнення бланку відповідного зразка, у своїй заяві від 26.04.2018 письмово повідомила працівникам Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА про те, що обставин, які впливають на призначення та виплату грошової допомоги відсутні. Зокрема, у графі наявності житлового приміщення вказала, що у членів її сім`ї відсутні у власності житлові приміщення/частини житлових приміщень, розташованих в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території України та райони проведення антитерористичної операції, хоча їй було достовірно відомо, що грошова допомога відповідно до п. 6 Порядку не може бути призначена внаслідок набуття у власність житлового приміщення чи її частки.

На підставі вказаної заяви, 16.05.2018 рішенням комісії Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА, призначено грошову допомогу на сім`ю ОСОБА_1 з 26.04.2018 по 25.10.2018. За цей період обвинувачена отримала (заволоділа) грошовими коштами на загальну суму 17 607 грн. 16 коп., що становить 19,98 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якими розпорядилась на власний розсуд, чим завдала інтересам держави майнову шкоду на вказану суму.

ОСОБА_1 , діючи умисно повторно, написала та подала 26.10.2018, 26.04.2019, 28.10.2019, 28.04.2020, 02.11.2020, до Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА заяви для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для проведення покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на кожні наступні шість місяців. При цьому, обвинувачена, будучи обізнаною щодо правильності та повноти заповнення бланків відповідного зразка, у своїх заявах письмово повідомляла працівникам Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА про те, що обставин, які впливають на призначення та виплату грошової допомоги відсутні. Зокрема, у графі наявності житлового приміщення вказувала, що у членів її сім`ї відсутні у власності житлові приміщення/частини житлових приміщень, розташованих в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території України та райони проведення антитерористичної операції, хоча їй було достовірно відомо, що грошова допомога відповідно до п. 6 Порядку не може бути призначена внаслідок набуття у власність житлового приміщення чи її частки. Зокрема нею не було вказано і те, що її мама ОСОБА_3 , яка входить до членів її сім`ї, згідно рішення суду від 29.01.2019 року, стала власником 1/2 житлового будинку в АДРЕСА_2 . На підставі поданих заяв обвинуваченої 12.11.2018, 16.05.2019, 06.11.2019, 04.05.2020, 11.11.2020 рішеннями комісії Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА, яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_1 та була введена в оману останньою, призначалась грошова допомога на сім`ю ОСОБА_1 в періоди часу із 26.10.2018 по 01.05.2021.

За наведених обставин, шляхом обману службових осіб Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА, обвинувачена безпідставно заволоділа чужим майном - державними грошовими коштами, які перераховувались щомісяця на її рахунок № НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві «Ощадбанк», як адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в період часу з 26.04.2018 по 01.05.2021, на загальну суму 108 875 грн. 53 коп., що становить 110,12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, чим завдала державі значну шкоду на цю суму.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за пропозицією прокурора та за згодою інших учасників судового провадження, з`ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, які вказані в обвинувальному акті, чи добровільною є їх позиція, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, визначивши обсяг доказів, які будуть досліджуватись, здійснив допит обвинуваченої, заслухав представника потерпілої особи, прокурора, захисника, дослідив дані, які характеризують особу обвинуваченої.

В судовому засіданні обвинувачена повністю визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, та вважає недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються. Щиро розкаялася у вчиненому, просила суд суворо її не карати, та зазначила, що згідна на скорочений розгляд справи. Заявлений цивільний позов визнає та не заперечує щодо його задоволення. Повідомила, що на даний час тимчасово не працює у зв`язку із тим, що в державі відбуваються військові дії. Повідомила, що частину коштів нею відшкодовано.

Захисник Маланчук М.І. в судовому засіданні не заперечив щодо скороченого розгляду справи у зв`язку з визнанням вини обвинуваченою. Просив суд при обранні міри покарання взяти до уваги визнання вини обвинуваченою, щире каяття. Також, звертає увагу на те, що ОСОБА_1 частково відшкодувала шкоду потерпілому в сумі 4000 грн.

Представник потерпілого Шевчук Р.Т. в судовому засіданні 16.12.2021 зазначила, що при подачі заяв для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для проведення покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг заявник сам власноручно пише відповідну заяву в якій вказує де і з ким живе та зазначає про майно цих осіб. Наявність майна може бути перевірено, але у даному випадку перевірка не проводилася. Перевірка проводиться ними вибірково. Про майно обвинуваченої та членів її сім`ї їм не було відомо до 21.05.2021. Як представник цивільного позивача Шевчук Р.Т. цивільний позов підтримала та просила задовольнити. В послідуючі судові засіданні призначені по справі Шевчук Р.Т. не прибула, через канцелярію суду, подала заяву про продовження розгляду справи без її участі. Підтримує показання дані в судовому засіданні. Не заперечує проти скороченого розгляду справи. На суровій мірі покарання не наполягає.

Суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки вона вчинила умисні дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненого повторно, що завдало значної шкоди потерпілому.

При призначенні покарання обвинуваченій суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, обставини вчинення, дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до нетяжких злочинів.

До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченої, повне визнання вини, активне сприяння у розкритті злочину, часткове відшкодування матеріальної шкоди.

Суд враховує також дані про особу обвинуваченої, яка є особою молодого віку, одружена, на даний час тимчасово не працює у зв`язку із тим, що в державі відбуваються військові дії, до кримінальної відповідальності раніше не притягувалася, має на утриманні одну неповнолітню дитину, також враховується і те, що вона не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра в медичному закладі. За місцем проживання, під час досудового розслідування, органом місцевого самоврядування характеризується позитивно .

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, визначає ч. 2 ст. 65 Кримінального кодексу України.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи думку прокурора, який просив призначити покарання обвинуваченій у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст.ст.75,76 КК України, та враховуючи думку обвинуваченої та її захисника, які не заперечували проти міри покарання, яку поросить призначити прокурор, також зважаючи на досудову доповідь органу пробації, з якої слідує, що виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства можливе та не становить високої небезпеки для суспільства чи окремих осіб, суд приходить до переконання, що обвинуваченій слід обрати покарання в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробування, що буде необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

По справі заявлено цивільний позов, а саме Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації, яка є правонаступником Управління соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації, як цивільний позивач у даному кримінальному провадженні, просить стягнути з ОСОБА_1 заподіяні державі збитки в сумі 108 875,53 грн.

Під час розгляду справи обвинуваченою долучено копії квитанцій про здійснення нею грошових виплат на користь Управління соціального захисту населення в розмірі 4000,00 грн., призначення платежу «повернення допомоги».

Частиною 1 ст.128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Згідно ч.5 даної статті цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення цивільного позову. А саме при вирішенні питання про стягнення з обвинуваченої матеріальної шкоди в сумі 108 875,53 грн., слід врахувати сплачені нею кошти, на момент вирішення цивільного позову, в розмірі 4000,00 грн. Які добровільно сплачено обвинуваченою на відшкодування потерпілому, як цивільному позивачу, матеріальної шкоди. Тому із обвинуваченої слід стягнути на користь Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації матеріальну шкоду, яка ще не сплачена обвинуваченою в розмірі саме 104 875,53 грн.

Витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні відсутні. Арешт на майно не накладався. Запобіжний захід не обирався. Долю речових доказів визначити згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 128, 129, 349, 368-371, 373-374, 394, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ:

- особову справу № 608877 на ім`я ОСОБА_1 , який знаходиться при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації матеріальну шкоду в розмірі 104 875,53 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Гайдич Р. М.