Ухвала суду № 103839355, 04.04.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"04" квітня 2022 р. Справа № 300/1264/22

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 14.03.2022 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 10.09.20221 щодо відмови у призначенні пенсії державного службовця, зобов`язання зарахувати до стажу державної служби період служби в Івано-Франківській митниці з 01.07.1992 по 09.07.2010 та перевести ОСОБА_2 на пенсію згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 з 13.09.2019.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2022 дану позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк на усунення її недоліків, шляхом: 1) зазначення у позовній заяві ідентифікаційного коду відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) шляхом зазначення відомих офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти сторін у справі; 3) зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

28.03.2022 позивач подала суду доповнення до позовної заяви, та, відповідно, усунула недоліки позовної заяви визначені в ухвалі суду від 18.03.2022.

Однак, при розгляді матеріалів позовної заяви судом встановлено наступне.

Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).

У відповідності до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, положення частини 4 статті 122 КАС України передбачають врегулювання спірних правовідносин із застосуванням процедури досудового врегулювання, у позасудовому порядку, для яких встановлено спеціальний строк.

У випадку, якщо орган Пенсійного фонду України прийняв рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший особа може:

·врегулювати цей спір в досудовому порядку шляхом звернення із письмовою заявою (скаргою) до вищестоящого органу;

·звернутись до суду щодо оскарження неправомірних дій територіального органу Пенсійного фонду.

Як встановлено судом, позивач 16.10.2021 звернулася із скаргою щодо призначення пенсії за нормами Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» до Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України, оскарживши спірне рішення про відмову в переведенні на пенсію Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 10.09.2021 в адміністративному порядку.

Відтак, 11.11.2021 позивачу надіслано відповідь за результатми розгляду скарги від 16.10.2021.

Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеними вище позовними вимогами є тримісячний термін.

Із позовною заявою до суду, позивач, згідно дати зазначеної на конверті кур`єрської служби доставки «Нова пошта», звернулась 05.03.2021, тобто із значним пропуском звернення до адміністративного суду.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 123 цього ж Кодексу у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із заявленими позовними вимогами, а заяви про поновлення цього строку, суду не надав, то суд вважає за необхідне запропонувати позивачу надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропущення строку на звернення до адміністративного суду з даними позовними вимогами та докази на підтвердження таких обставин.

Суд зазначає, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини стверджує, що таке право не є абсолютним та може бути обмежено, що допускається, оскільки право на доступ за своєю природою вимагає регулювання державою (Кунерт проти Польщі (заява № 8981/14)).

За змістом пунктів 37 та 38 рішення Європейського Суду з прав людини (надалі по тексту також - Суд) від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України", право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Таким чином, суд вважає необхідним запропонувати позивачу вказати інші підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, з долученням доказів поважності причин його пропуску.

За наявності вказаних недоліків, позовна заява не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтею 160, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк для усунення вказаних недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропущення строку на звернення до адміністративного суду з даними позовними вимогами та докази на підтвердження таких обставин.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає, у відповідності до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Суддя Главач І.А.