Рішення № 103835132, 04.04.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/364/22

2/212/1698/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я,-

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2022 року ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Карнаух Т.В. звернувся до суду з позовом до відповідача ПрАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» (далі Відповідач, ПрАТ «КЗГО») про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я в сумі 195 000 гривень без утримання податків з доходу фізичних осіб, та витрат пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 5000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що з 23.07.2002 по 16.12.2016 перебував у трудових відносинах з відповідачем, і працював учнем обрубувача, обрубувачем, зайнятим обробленням литва наждаком та ручним способом. Рішенням МСЕК від 14 грудня 2021 року позивачу вперше встановлено 65% втрати професійної працездатності у зв`язку з професійним захворюванням, і встановлено третю групу інвалідності з переоглядом у грудні 2022 року. У зв`язку із отриманим профзахворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, який позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, він постійно відчуває стійкий біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в праві руку та ногу, порушену ходу, біль в плечових, ліктьових та колінних суглобах, обмеження рухів та хрускіт в них, заніміння кінцівок, переважно правих, загальну слабкість, задишку при незначному фізичному навантаженні, іноді кашель з в`язким слизовим харкотінням, скутість у грудній клітці. Тривалий процес лікування позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, почуває себе неповноцінною людиною. Самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни в його житті є незворотними, що завдає позивачу душевного болю та страждань.

Ухвалою судді від 13 січня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, який отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі 15 лютого 2022 року правом подання відзиву на позов у визначений строк не скористався.

Згідно ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23 липня 2002 року по 16 грудня 2016 року перебував у трудових відносинах х відповідачем, та працював учнем обрубувача, обрубувачем, зайнятим обробленням литва наждаком та ручним способом, і був звільнений з підприємства відповідача 16.12.2016 по переведенню до ТОВ «Метінвест» КРМЗ, згідно п.5 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 (а.с.23-26).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ( отруєння) від 25 жовтня 2021 року, встановлено наявність у ОСОБА_1 професійних захворювань відбраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації: синдром вегетативно сенсорної полінейропатії з частими акроангіспазмами та вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, двостороннім плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), гіпотрофією м`язів плечового поясу, остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), стійкий больовий синдром; сидеросилкоз першої стадії (S/T; 1/1). Емфізема легень першої-другої стадії. Легенева недостатність другого ступеня, із зазначенням їх причин - вібрація (а.с. 4-9)

Згідно пункту 17 згаданого Акту підставою для встановлення професійного характеру захворювання послужив профмаршрут за період роботи з 23.07.2002 по 19.09.2002- учень обрубувача, зайнятий на обробці лиття наждаком ручним способом (молотками, зубилами, пневмоінструментами), СФЛЦ 3/3, ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання»; з 19.09.2002 по 01.04.2004 обрубувач, зайнятий на обробці лиття наждаком ручним способом (молотками, зубилами, пневмоінструментами), термообрубувальний цех ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання»; з 01.04.2004 по 16.12.2016- обрубувач, зайнятий на обробці лиття наждаком ручним способом (молотками, зубилами, пневмоінструментами), термообрубувальна дільниця, сталефасоноливарний цех, ТОВ «Криворізький завод гірничого обладнання».

Відповідно до пункту 20 вказаного Акту враховуючи роботу ОСОБА_1 впродовж 18 років 6 місяців в умовах впливу шкідливих факторів та неодноразову зміну керівників структурних підрозділів, підприємств, конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламентні нормативи, встановити неможливо.

Внаслідок зазначеного вище хронічного професійного захворювання, Позивач 14 грудня 2021 року вперше пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 65% з яких 40%- вібраційна хвороба, 25% сидероселікоз, із встановленням третьої групи інвалідності з 06 грудня 2021 року до 01 січня 2023 року, з переоглядом 01 грудня 2022 року. Визначено потреби у медичній та соціальній допомозі: забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення, санаторно-курортне лікування. Вказані обставини підтверджується копією довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №060075 від 14 грудня 2021 року, довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ №130053 від 14 грудня 2021 року (а.с.10,11).

Статтею 3 Конституції Українипередбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті43, частина 1 статті46 Конституції Українипередбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно достатті 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП Українипередбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положеньст. 237-1 КЗпП Українивідшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманням професійного захворювання та встановленням стійкої втрати працездатності у розмірі 65%, встановлення третьої групи інвалідності, позивачу заподіяно моральну шкоду. Внаслідок отриманого професійного захворювання у позивача змінилися умови життя, він відчуває больові почуття, швидку втому, загальну слабкість. Крім того, відчуває біль в хребті, кистях, головний біль, запаморочення.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При цьому, суд враховує, що період роботи позивача в шкідливих умовах на підприємстві відповідача 14 років 05 місяців, характер та тривалість отриманого професійного захворювання, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, щопозивачу первинно встановлено 65% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням до 01 січня 2023 року, а також визнано особою з інвалідністю (3 група), і, виходячи з цих обставин, суд, вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди 160000 гривень.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що згідност.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, 21.12.2021 між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Карнаух Т.В. укладено договір про надання правової допомоги, з детальним описом наданих адвокатом послуг (а.с.27), а також надано копію розрахунку судових витрат, та копія прибуткового касового ордеру про оплату позивачем вказаних послуг в розмірі 5000 гривень (а.с.29,30).

Оскільки справа розглянута в спрощеному позовному провадженні без участі сторін, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в сумі 1 700 гривень, пов`язану з представленням інтересів позивача в суді задоволеннюне підлягають.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем в сумі 3300 гривень.

Відповідно дост. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 1600 гривень.

Керуючись ст. ст.153,237-1 КЗпП України,Законом України«Про охорону праці», ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141,258-259, 263, 265 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв`язку з ушкодженням здоров`я в розмірі 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу 3 300 (три тисячі триста) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» в дохід держави судовій збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Криворізький завод гірничого обладнання», ЄДРПОУ 31550176, юридична адреса: 50091, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Заводська, 1.

Повне судове рішення складено та підписано 04 квітня 2022 року.

Суддя: О. В. Колочко