Рішення № 103832864, 15.03.2022, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/1909/21

Провадження № 2-о/510/3/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.03.22 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Пройка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (заінтересовані особи - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, Ренійська районна державна нотаріальна контора) про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , діючий від імені та в інтересах заявника, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, на задоволенні заяви наполягав.

Представник заінтересованої особи - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у судове засідання не явився, будь-яких заяв чи пояснень від нього не надходило.

Представник заінтересованої особи - Ренійської районної державної нотаріальної контори у судове засідання не явився, просив розглядати справу без його участі, заперечень щодо заявлених вимог не мав.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що 07.12.2000р. заявнику було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявник був призначений спадкоємцем майна за заповітом ОСОБА_3 , складеним останнім 15.02.2000р. Крім того, на ім`я заявника був оформлений державний акт серії ЯИ №120973 від 05.10.2009р. на право власності на земельну ділянку площею 0,52 га, розташовану на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. До державного акту було оформлено також і акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі довгострокових межових знаків на зберігання (додаток до державного акту серії ЯИ №120973 від 05.10.2009р. на право власності на земельну ділянку).

В даний час у заявника виникла необхідність у розпорядженні належним йому майном, у зв`язку із чим він звернувся до Ренійської районної державної нотаріальної контори. Однак, оформити правовстановлюючі документи неможливо, оскільки виявилася розбіжність у записах імені заявника у свідоцтві про право на спадщину за заповітом, державному акті серії ЯИ №120973 від 05.10.2009р. на право власності на земельну ділянку та акті встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі довгострокових межових знаків на зберігання.

Так, у паспорті заявника його ім`я записано як « ОСОБА_4 », а у свідоцтві про право на спадщину за заповітом, державному акті серії ЯИ №120973 від 05.10.2009р. на право власності на земельну ділянку та акті встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі довгострокових межових знаків на зберігання - вказане помилково, як « ОСОБА_5 ». Цей невірний запис було допущено внаслідок помилки у записах імені заявника у документах. За таких обставин заявнику було рекомендовано звернутися до суду.

Рішення суду про встановлення вищезгаданого факту заявнику необхідне для вирішення питання щодо оформлення документів, розпорядження майном, що йому належить на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, державного акту серії ЯИ №120973 від 05.10.2009р. на право власності на земельну ділянку та акту встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі довгострокових межових знаків на зберігання.

Оскільки щодо заявлених вимог, обставин справи сторони не заперечували, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника обґрунтовані, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, у т.ч. і про належність правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За визначенням ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Про помилковий запис імені заявника свідчать викладені ним у заяві обставини, запис його імені на українській мові у свідоцтві про право на спадщину за заповітом, державному акті серії ЯИ №120973 від 05.10.2009р. на право власності на земельну ділянку та акті встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі довгострокових межових знаків на зберігання, який не є тотожним із даними паспорту заявника та його особистими даними, як платника податків. Розбіжності у записах імені заявника виникли у зв`язку із його помилковим перекладом на державну мову у документах, зазначенням іншого (можливого) варіанту імені «Вячеслав».

Таким чином, факт належності свідоцтва про право на спадщину за заповітом, державного акту серії ЯИ №120973 від 05.10.2009р. на право власності на земельну ділянку та акту встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі довгострокових межових знаків на зберігання, оформлених на ім`я ОСОБА_1 , саме заявнику - ОСОБА_1 , суд вважає встановленим.

Згідно ч.2 ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Враховуючи вищенаведене та те, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу потрібно заявнику для того, щоб він мав можливість використовувати дану власність на свій розсуд, а законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, суд приходить до переконання, що заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 258, 259, 264-265, 273, 293-294, 315-316, 319, 354, 355ЦПК України, ст. 28 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 09.04.2010 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ):

свідоцтва про право на спадщину за заповітом АВО №454678, зареєстрованого в реєстрі за №2/11594 виданого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори 07.12.2000 р.;

державного акту на право власності на земельну ділянку ЯИ №120973 (кадастровий номер земельної ділянки 5124183600:01:006 0399), зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010953700036 20.08.2009 р.;

акту встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі довгострокових межових знаків на зберігання,

-виданих на ім`я ОСОБА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Вячеслав ДУДНИК