Постанова № 10383199, 07.07.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2010 р. № 2а-2268/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.

при секретарі Івашків В.І..

за участю представників сторін

від позивача: Балабанов О.В.,

від відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРТА СВ»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова №0004281521/3 від 22.02.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕРТА СВ»звернулося до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова №0004281521/3 від 22.02.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві, зазначив, що оскільки з отриманням податкової накладної виникає право на податковий кредит, то дії ТзОВ «БЕРТА СВ»щодо включення витрат, повязаних зі сплатою податку на додану вартість до складу податкового кредиту у тому періоді, в якому було отримано податкову накладну, є правомірними і такими, що не порушують чинне законодавство України.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В попередньому судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Працівниками ДПІ в Галицькому районі м. Львова проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку ТзОВ «БЕРТА СВ», за результатами якої складено Акт №1659/15-2/32800996 від 07.08.2009 року про результати документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на додану вартість (далі-Акт перевірки), на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0004281521/3 від 22.02.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 544 (одна тисяча п'ятсот сорок чотири) грн. 35 коп., в т.ч. 1 470, 81 грн. основного платежу і 73, 54 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається з Акта перевірки, ТзОВ «БЕРТА СВ»порушено п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 1470,81 грн. та відповідно заниженно податкове зобов 'язання, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1470,81 грн.».

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Між ТзОВ «БЕРТА СВ»та ЗАТ «Агроконтракт»та ПП «Галпродсервіс»здійснювалися господарські операції, які були оформлені податковими накладними, а саме: податковими накладними ЗАТ «Агроконтракт»№6872 від 31.10.2008 року на суму 320,36 грн., ПП «Галпродсервіс»№1128000002 від 28.11.2008 року на суму 6559,74 грн. і ЗАТ «Агроконтракт»№8012 від 31.12.2008 року на суму 1944,78 грн.

Судом встановлено, що господарські операції між позивачем та ЗАТ «Агроконтракт»і ПП «Галпродсервіс»відбувалися у жовтні-грудні 2008 року, податкові накладні отримано у червні 2009 року (а.с.50, 53), тобто вказані податкові накладні було отримано не в тих податкових періодах, в яких ці накладні були виписані.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд бере до уваги доводи позивача щодо того, що обовязок зі сплати ПДВ по зазначених вище операціях позивачем виконано повністю, а також те, що оскільки відповідно до п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», виникнення права на податковий кредит має значення для визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню; сума податку визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, то використання позивачем свого права на податковий кредит за червень 2009 року (по факту отримання податкових накладних від ПП «Галпродсервіс»та ЗАТ «Агроконтракт»), а не за результатами господарських операцій жовтня - грудня 2008 року, не завдало шкоди державі.

Враховуючи те, що Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено як підставу заборони на включення до податкового кредиту витрат, повязаних зі сплатою ПДВ, які не підтверджені податковими накладними чи іншими документами, перерахованими в п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», то платник податків не має права, у випадку, якщо він не скористався правом подачі заяви, передбаченим п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною.

Отже, сума ПДВ, вказана у податковій накладній, отриманій із запізненням, включається в податкову декларацію в тому звітному періоді, в якому така накладна була отримана.

Суд також зазначає, що чинним законодавством України не передбачено терміну, протягом якого платник податку може реалізувати право на податковий кредит.

Щодо постанови Галицького районного суду м. Львова №3-368/10 про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП суд керується ч. 1 ст.72 КАС України, відповідно до яких обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, тому не бере до уваги доводів відповідача, заявлених у попередньому судовому засіданні.

Згідно із ч.1, ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів субєкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що дії позивача щодо включення до податкового кредиту витрат, повязаних зі сплатою ПДВ у червні 2009 року у періоді, коли було отримано податкові накладні, є правомірними.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова №0004281521/3 від 22.02.2010 року підлягають задоволенню, є законними і обґрунтованими.

Судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп. судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова №0004281521/3 від 22.02.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРТА СВ»(79008, м. Львів, вул. Шевська, 8/1 ідентифікаційний код 32800996) 3 (три) грн. 00 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку визначеному ч.5 ст. 186 КАС України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі складена 08.07.2010 року.

Суддя Лунь З.І.