Ухвала суду № 103831282, 01.02.2022, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа №175/10/21

Провадження №2/175/5/21

УХВАЛА

Іменем України

01 лютого 2022 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бойка О.М.

при секретарі Кучеренко О.Ю.,

за участю представника відповідача адвоката Грищенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Грищенко І.В., про закриття провадження про цивільній справі,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа №175/10/21 (провадження №2/175/5/21) за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області (Слобожанська окружна прокуратура після зміни найменування) в інтересах держави в особі Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_2 , третя особа: Дніпропетровська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок знищення дерев.

01 лютого 2022 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Грищенко І.В. звернулася до суду з письмовою заявою про закриття провадження, у зв`язку з відсутністю предмета спору, що у свою чергу унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Представник відповідача у судовому засіданні повністю підтримала подану заяву з підстав викладених у ній та просила закрити провадження по даній справі.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, причини своєї неявки суд не повідомили та жодних заяв щодо відкладення розгляду справи також не надавали, тому вважаю за можливе здійснити розгляд справи без їх участі на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши заяву про закриття провадження та дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що в провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області (Слобожанська окружна прокуратура після зміни найменування) в інтересах держави в особі Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_2 , третя особа: Дніпропетровська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок знищення дерев.

Як вбачається з позовної заяви, підставою звернення до суду прокуратури із зазначеним позовом в інтересах Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області слугувало те, що незаконна вирубка лісу на території позивача заподіює істотну шкоду економічним інтересам, а саме вилучення у держави вартості пошкодженої або знищеної деревини, витрати на лісовідновлення зрубаних лісових ділянок тощо, а, відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру» нездійснення або неналежне здійснення відповідними органами повноважень щодо захисту вказаних інтересів є підставою для представництва в суді інтересів держави.

Також, підставою представництва в суді, прокурор вказав пасивну поведінку представників Любиміської сільради, оскільки вони не вживали заходи для відшкодування шкоди, хоча були обізнані про її наявність з жовтня 2019 року.

Так, Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, а межах положень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України від 01.04.2008 у справі №4-рп/2008).

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 року, який набрав чинності 30.09.2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, п.3 ч.1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави у суді у виключених випадках і в порядку, що визначені законом

Також у Рішенні від 05 червня 2019 р. № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Разом з тим, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Також, питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 р. №1697-УП «Про прокуратуру». Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Правовим висновком Великої палати Верховного Суду у Постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 є відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Тобто, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу, до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Проте, в супереч вказаним вимогам, прокурор самостійно звернувся до суду, посилаючись на те, що згідно інформації Любимівської сільради від 11.06.2020 року №709 та від 09.12.2020 р. № 1529, останні до суду з позовом про відшкодування збитків не зверталися, однак належного обґрунтування причини, що перешкодили зверненню їм до суду, прокурором не зазначено.

Крім того, судом встановлено, що підставою звернення до суду також є вирок Дніпропетровського районного суду від 19.02.2020 року у справі № 175/4731/19, яким встановлено, що ОСОБА_2 , приблизно о 07:00 годині 17.10.2019 року здійснив незаконну порубку 33 дерев, чим заподіяли істотну шкоду державі в особі ГО Дніпропетровська районна організація Українського товариства мисливців та рибалок.

Так, відповідно до ст.128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

У свою чергу, в позовній заяві, прокурор зазначає, що в межах кримінального провадження цивільний позов ГО Дніпропетровська районна організація Українського товариства мисливців та рибалок поданий не був.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до змісту позовної заяви та доданих до неї доказів, позивач по справі не ГО Дніпропетровська районна організація Українського товариства мисливців та рибалок, а інша особа, але ані позовна заява, ані додані до неї докази не містять посилання щодо здійснення такої заміни та необхідності такого дійства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 викладений такий правовий висновок щодо закриття провадження у справі по п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, враховуючи вищевказані норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі на підставі вимог п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

За ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 202, 319, 509, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 255 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Грищенко І.В. про закриття провадження про цивільній справі задовольнити.

Провадження у справі за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області (Слобожанська окружна прокуратура після зміни найменування) в інтересах держави в особі Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_2 , третя особа: Дніпропетровська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок знищення дерев закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.М. Бойко