Рішення № 103829213, 31.03.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2022 р. справа № 300/927/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом управління соціального захисту населення Калуської міської ради до управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 68370059 від 26.01.2022, постанови про стягнення виконавчого збору ВП 68370059 від 26.01.2022, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП 68370059 від 26.01.2022,

ВСТАНОВИВ:

Управління соціального захисту населення Калуської міської ради звернулось до суду з позовом до управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №68370059 від 26.01.2022, постанови про стягнення виконавчого збору ВП №68370059 від 26.01.2022, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №68370059 від 26.01.2022.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанов про відкриття виконавчого провадження ВП №68370059 від 26.01.2022, про стягнення виконавчого збору ВП №№68370059 від 26.01.2022 та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №68370059 від 26.01.2022. Представник позивача зазначив, що дані постанови винесені на підставі заяви стягувача про примусове виконання виконавчого листа №300/6735/21 виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом від 12.01.2022 про зобов`язання Управління соціального захисту населення Калуської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги. На переконання Управління соціального захисту населення Калуської міської ради вказані постанови є протиправними, а відтак підлягають скасуванню.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків.

14.03.2022 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуті.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

31.03.2022 на електронну адресу суду, від сторін надійшли клопотання, у яких просять проводити розгляд справи без їх участі. Відповідач у своєму клопотанні стосовно заявлених позовних вимог заперечив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 287 КАС України, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено таке.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі №300/6735/21 позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Калуської міської ради задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Калуської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 року в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано управління соціального захисту населення Калуської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги.

Дане рішення набрало законної сили 06.01.2022.

Розпорядженням від 12.01.2022 за №908360 про перерахунок щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 №300/6735/21 ОСОБА_1 проведено перерахунок щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої суми, у розмірі 7354,00 грн.

12.01.2022 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №300/6735/21, на підставі якого 26.01.2022 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) Пищ М.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №№68370059 з примусового виконання вказаного виконавчого листа. Одночасно державним виконавцем винесено постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 26000,00 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 148,09 грн.

Позивач, вважаючи вищевказані постанови протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статями 129 та 129-1 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судових рішень. Суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (надалі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Абзацом 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У пункті 2 частин 5 статті 26 Закону № 1404-VIII зазначено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частинами 1, 2 статті 27 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

У відповідності до частини 1-3 статті 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 26.01.2022 у ВП №№68370059 слугували заява стягувача та виконавчий лист Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/6735/21 від 12.01.2022 про зобов`язання управління соціального захисту населення Калуської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги, після набрання рішенням суду законної сили.

Таким чином, головний державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження діяв в межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією України та Законом України "Про виконавче провадження".

Оскільки головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) правомірно відкрито виконавче провадження №№68370059 з виконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/6735/21 виданого 12.01.2022, то відповідно у державного виконавця був обов`язок винести постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Щодо постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 26 000,00 грн., суд зазначає таке.

Згідно із пунктом 3 частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується, якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган та державні підприємство, установа, організація.

Так, згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, виплата стягувачу грошових зобов`язань, які виникли на підставі рішення суду, а саме недоплаченої частини щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, здійснюється на підставі затвердженої бюджетної програми за КПКВК «Забезпечення виконання рішення суду».

Суд зазначає, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 №300/6735/21 хоча не містить у резолютивній частині слово "стягнення", однак це не виключає "майновий" характер вимоги, яка може звучати по-різному, оскільки суд не обмежений при постановленні рішення відповідними способами захисту, які він вважає правильним та ефективним при викладенні резолютивної частини.

Застосування законодавцем у частині 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" словосполучення "рішення немайнового характеру" свідчать саме про те, що вимоги не стосуються ні коштів, ні майна стягувача, а тому застосування даної частини 3 до боржника -є неправильними і не відповідає чинному національному законодавству.

Однак, суд у рішенні, яке знаходиться на виконанні у державного виконавця, що виніс оскаржувані постанови, констатував, що вимога позивача і стягувача у виконавчому провадженні є майновою вимогою, і враховуючи те, що стягнення здійснюється на підставі затвердженої бюджетної програми, тому до питання щодо стягнення виконавчого збору у даній справі підлягає застосуванню пункт 3 частини 5 статті 27 "Про виконавче провадження", а саме виконавчий збір не повинен стягуватись.

Отже, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору помилково застосовано ч.3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", а не п.3 ч.5 ст. 27 ЗУ "Про виконавче провадження", що свідчить про її незаконність, а тому така підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про часткове обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню частково.

Частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позивач є суб`єктом владних повноважень, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 43316386, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76000) від 26.01.2022 № 68370059 «Про стягнення виконавчого збору».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.