Постанова № 10382903, 17.06.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2010 р. р. № 2а-7/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі : головуючого судді Демяновського Г.С.,

при секретарі Кунинець А.С.

за участі представника позивача: Медведь А.Б. (довіреність від 26.03.2010р.)

представника відповідача: Чубак Н.В. (довіреність №15/10-0 від 18.05.2010р.)

розглянувши в судовому засіданні адміністративну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнам»до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкове повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнам»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області, де просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції №0000622350/0 від 12.05.2009р., яким позивачу визначено зобовязання по податку на додану вартість в загальній сумі 102461 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задоволити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив, з підстав наведених у запереченні, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши в судовому засіданні письмові докази, які наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, зважаючи на наступне:

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №5862812 від 28.04.2010р. та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №370510 вбачається, що ТзОВ «Юнам»зареєстровано Пустомитівською районною державною адміністрацією 18.11.1997р. як юридична особа та присвоєно ідентифікаційний код - 25239357.

Згідно Свідоцтва №18541993 ТзОВ «Юнам»зареєстроване ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області 15.01.1998р. як платник податку на додану вартість.

23.04.2009р. ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р., про що було складено Акт №411/230/25239357 від 23.04.2009р.

З Акту перевірки вбачається, що в ході її проведення було виявлено, зокрема, порушення щодо порядку справляння податку на додану вартість.

В Акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р. встановлено завищення підприємством податкового кредиту на суму 68307,09 грн., в тому числі за серпень 2007р. 14666,33 грн., березень 2008р. 39612,13 грн., липень 2008 року 3911,13 грн., січень 2008 року 10117,5 грн., задекларованих ТзОВ «Юнам»показників рядку 10.1 Декларацій.

Під час проведення перевірки встановлено, що одним із постачальників ТзОВ «Юнам»відповідно до розшифровок податкового кредиту в розрізі контрагентів є ПП «Карат»(ЄДРПОУ 32993155), яке перебуває на обліку у ДПІ у Жовківському районі Львівської області.

У березні 2008 року ТзОВ «Юнам»отримував товари (резистори, конденсатори, клапани, обчислювачі газу, датчики газу, принтер, плитка та інше) від ПП «Карат»відповідно до виписаних податкових накладних. Податок на додану вартість згідно накладних за березень 2008р. включено у Декларацію по ПДВ за березень 2008 року. У розмірі 39612,130 грн. Проте, ПП «Карат»податкове зобов”язання за березень 2008 року не декларувалось, а з серпня 2008 року податкову звітність до органів податкової служби не подає. Крім того, за поясненнями відповідача, відносно посадових осіб ПП «Карат»21.08.2008р. порушено кримінальну справу за ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України.

У звязку з наведеним відповідач вважає, що оскільки ТзОВ «Юнам»скористалось правом на формування податкового кредиту з метою отримання податкової вигоди, що вплинуло на розмір сплаченого ним податку, правочин між ТзОВ «Юнам»та ПП «Карат»є нікчемним. Тому ТзОВ «Юнам»втрачає право на формування податкового кредиту.

Позивач вважає, що він правомірно сформував податковий кредити, оскільки списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів є законною підставою для виникнення права на податковий кредит.

Представник відповідача вважає, що податкове повідомлення-рішення було прийнято законно та в порядку передбаченому законом. Покликається на те, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до п.п.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту. Зазначає, що обставини, встановлені в процесі проведення перевірки підтверджують, що правочини, які були укладені між ТзОВ «Юнам»та ПП «Карат»є нікчемними, оскільки спрямовані на отримання ТзОВ «Юнам»податкової вигоди, зокрема на зменшення бази оподаткування по податку на додану вартість, тобто спрямовані на формування ТзОВ «Юнам»надмірного складу податкового кредиту на суму 39612,13 грн. (за березень 2008 року).

Ухвалою суду від 08.04.2010р. було витребувано документи щодо господарських правовідносин між ТзОВ «Юнам» та ПП «Карат», які були представлені позивачем в судове засідання.

Як вбачається з податкових накладних за березень 2008 року ПП «Карат»надавалися ТзОВ «Юнам»ряд послуг (від налагодження та програмування процесорних плат, профілактичне обслуговування та повірки газових лічильників, монтажу обладнання, налагодження і здачі системи, ремонт мікросхем та ін. послуги згідно Договору, який позивачем не представлено) та поставлено товари (газові лічильники, клапани електромагнітні відсікаючі, резистори, плати блоків живлення, конденсатори, датчики тиску та температури, барєри іскрозахисту, клей, лазерний принтер, карнизи, екофарби, плитку облицювальну та ін.) Оплата за надані послуги та отримані товари здійснювалась як шляхом безготівкового, так і готівкового розрахунків.Представник позивача заявив,що письмово договір поставки не укладався.

Разом з тим, позивачем не виконано вимогу суду щодо представлення документів, які підтверджують транспортування зазначених товарів від продавця ПП «Карат». Позивачем надано натомість податкові накладні про продаж товарів ТзОВ «Юнам»різним контрагентам (ВАТ «Промприлад», ПТМ «Ковельтепло», ПП «Львів-металбуд», ПП «Квінтек», ВАТ «Львівська пивоварня», ТОВ «Глобал Тобако Інтернейшен», ВБФ «Потенціал», ПП «Едель»та ін..), які за номенклатурою співпадають з товарами, отриманими від ПП «Карат». Однак, жодним чином не засвідчують, що це є саме тими товарами, які придбано позивачем у ПП «Карат», оскільки надання означених послуг та поставка таких товарів є основним видом діяльності ТзОВ «Юнам».

Також, ТзОВ «Юнам»представлено Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), згідно яких позивачем надано послуги з монтажу обладнання, налагодження обладнання і здачі системи, повірки газових лічильників, відлагоджування та програмування процесорних плат, наладки плати інтерфейсів, програмування мікросхем блока живлення, ВАТ «Прилуки», ВАТ «Промприлад», СГ ТОВ «Тера», ЛМКП «Львівтеплоенерго»ДГТО «Львівська залізниця»ВП станція Луцьк, у яких не зазначено місця надання послуг та прізвища, імя, по батькові уповноважених осіб, підписи яких значаться в актах як замовників послуг.

Крім того, зазначені Акти, жодним чином не стосуються підтвердження факту надання послуг між контрагентами ТзОВ «Юнам» та ПП «Карат», а засвідчують надання послуг ТзОВ «Юнам»іншим підприємствам (ВАТ «Прилуки», ВАТ «Промприлад», СГ ТОВ «Тера», ЛМКП «Львівтеплоенерго»ДГТО «Львівська залізниця»ВП станція Луцьк).

Згідно ст.901, ст. 902 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Крім того, як вбачається з Листа ДПІ в Жовківському районі Львівської області №7450/8/10-0 від 28.05.2010р., що станом на 28.05.2010р. ПП «Карат»не зареєстроване як платник податку на додану вартість, його свідоцтво було анульоване 29.07.2009р. у зв”язку з неподанням декларації протягом року. За юридичною адресою Львівська область, м.Жовква, вул. Вокзальна, 26, ПП «Карат» не знаходиться, а власник зареєстрований у м.Харків. Тому ДПІ було застосовано до нього арешт активів, однак станом на 28.05.2010р. , незважаючи на Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2008р. 9справа №2а-3150/08/1370) працівників податкової інспекції до перевірки не допущено, документи щодо діяльності підприємства за період 01.01.05р. 31.12.2007р. не подано.

Представлені позивачем суду документи є одними з документів, що дають право на формування податкового кредиту. Ці докази є обов”язковими, однак не вичерпними, оскільки предметом доказування є обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтування визначення податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено первинними документами правильність формування податкового кредиту стосовно правовідносин з ПП «Карат».

З Акту перевірки вбачається,що підприємство зайво включило до складу податкового кредиту вписані податкові накладні в реєстр отриманих податкових накладних за липень 2008 року на суму 3911,13 грн. без підтверджуючих первинних документів, а саме податкових накладних по контрагенту ПП «Киричук» №00001006 від 08.07.2008р. на суму 13313,66 грн. ПДВ 2218,94 грн. та №1016 від 25.07.2008р. на суму 10153,15 грн. ПДВ 1692,19 грн.

У відповідності до реєстрів отриманих податкових накладних вказані суми ПДВ підприємством було включено до податкового кредиту без наявних податкових накладних , що призвело до завищення податкового кредиту в липні 2008р. на суму 3911,13 грн.

Відповідно до пп.7.5.1 та 7.5.3 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів із банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Ухвалою суду від 08.04.2010р. судом було зобовязано представити суду зазначені податкові накладні, однак позивачем вимоги ухвали виконано не було, податкових накладних не представлено. Також не надано суду документів, які б підтверджували подання позивачем скарги до органів податкової інспекції скарги на ПП „Киричук” про відмову у наданні зазначених первинних документів, що підтверджує позицію відповідача про неправомірне завищення податкового кредиту в цій частині.

Проведеною перевіркою встановлено, що згідно даних банківських виписок та наявних у матеріалах справи накладних позивачем за період липень-серпень 2007р. (18.07.2007р., 06.08.2007р, 08.08.2007р.) здійснено попередню оплату в розмірі 100% за котел на користь ТзОВ МВВФ «Енергетик»в сумі 148703 грн. з ПДВ.

За наслідками здійснення даного платежу ТзОВ «Юнам» отримано податкові накладні №222 від 18.07.2007р. на суму 60705грн., №255 від 06.08.200р. на суму 84300грн., № 256 від 08.08.2007р. на суму 3698грн.

Дані податкові накладні були вписані до реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2007 року та січень 2008 року, а сума податку на додану вартість відображена у складі податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року та січень 2008 року.

З довідки №12.06.2009р. №2286/23-006 про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ МВВФ «Енергетик», ТзОВ «Юнам»отримало товар -котел водогрійний КСВа-2.0 ЄКО) згідно довіреності директором підприємства Юрків І.М., накладна № Є-00000174 від 10.08.2007р.

Однак, зазначена операція не знайшла свого відображення в бухгалтерському обліку ТзОВ «Юнам», що також було підтверджено в судовому засіданні представником позивача та поданим в судовому засіданні позивачем листом ТзОВ «Юнам»№12/211 від 17.09.2009р., з якого вбачається, що позивач визнає факт отримання товару від ТзОВ МВВФ «Енергетик»та його не оприбуткування через непередання документів у бухгалтерію позивача.

Крім того, позивачем підтверджено, що з періоду серпень 2007р. по вересень 2009 року даний котел знаходився на відповідальному зберіганні на ВАТ «Промприлад»у м. Івано-Франківськ згідно угоди від 09.04.2007р., а у вересні 2009р. його було реалізовано ПП «Львів-металбуд».

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в податковому обліку під терміном «відповідальне зберігання»мається на увазі господарська операція платника податку, що передбачає передання згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій особі без права їх використання у господарському обороті такої фізичної чи юридичної особи, з подальшим поверненням цих матеріальних активів платнику податку без зміни їх якісних або кількісних характеристик.

Згідно із пп. 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»операція з передачі майна у схов (відповідальне зберігання та операція з повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику не є обєктами оподаткування ПДВ.

Kрім того, на підставі п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»зазначені операції не відносяться до операцій з поставки товарів, зокрема не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" - це основний рахунок, що відображає взаємини підприємства зі сторонніми підприємствами, організаціями й установами по операціях, повязаних із придбанням (одержанням) товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ), робіт і послуг. Такі сторонні підприємства, організації й установи іменуються постачальниками (поставляють ТМЦ, виконують роботи чи надають послуги) чи підрядчиками (виконують роботи, як правило будівельні, на правах підрядчика). Розрахунки з вітчизняними й іноземними постачальниками і підрядчиками, а так само з постачальниками і підрядчиками, що входять разом з підприємством в одну промислово-фінансову групу (далі ПФГ) здійснюються окремо на відповідних субрахунках 63 рахунка: 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"; 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками"; 633 "Розрахунки з учасниками ПФГ".

По кредиту рахунка 63 відображається заборгованість підприємства перед постачальниками і підрядчиками, що виникає в момент одержання підприємством від них ТМЦ, виконаних робіт чи наданих послуг. По дебету рахунка відображається зменшення заборгованості шляхом оплати підприємством отриманих від постачальників і підрядчиків ТМЦ, робіт і чи послуг, наприклад, у результаті предявлення претензій і повернення товару і т.п.

Загальна сума товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) за документами, неоплаченими в поточному і в попередніх місяцях, має відповідати кредитовому сальдо рахунка 63. Дебетове сальдо рахунка 63 показує, що платіжні документи оплачено, а товарно-матеріальні цінності не одержано.

Як передбачено пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Валові витрати виробництва та обігу, згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Актом перевірки ТзОВ «Юнам»встановлено, що згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками контрагент ТзОВ МВВФ «Енергетик»»станом на 01.01.2009р. рахується дебетове сальдо в сумі 148703 грн. як заборгованість щодо виданих авансів, та неотриманих товарів, хоча фактично товар було позивачем отримано.

Таким чином, в ході судового розгляду справи документально підтверджено, що ТзОВ «Юнам»не було відображено отримання товару від ТзОВ МВВФ «Енергетик», тобто згідно п.1.4 Закону України «Про податок на додану вартість»до позивача не перейшло право власності на цей товар, а наведена у податкових накладних та платіжних дорученнях інформація про суть операції не дає змоги встановити звязок цих витрат з господарською діяльністю підприємства, що призвело до несвоєчасного внесення чистої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 24783,83 грн., чим порушено п.1.4, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2, п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи,що позивач в означеній справі неналежним чином підтвердив своє право на податковий кредит, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7, 14, 23, 86, 94, 99, 100, 128, 158, 159, 160, 161, 163, 162, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнам»до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000622350\0 від 12 травня 2009 року- відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови суду і подання після цього протягом 20-днів апеляційної скарги з поданням її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено 18.06.2010р.

Суддя Демяновський Г.С.