Ухвала суду № 103827149, 31.03.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2022 Справа №607/4299/22

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Вийванко О.М., за участю секретаря судового засідання Медвідь О.А., прокурора Савельєва Ю.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Федчишина Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі, в приміщення зали судових засідань, клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Наконечної А.В., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Савельєвим Ю.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт В.Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , із середньою освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, раніше судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 10.12.2021 року близько 19 годин 00 хвилин ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за злочини майнового характеру судимість за які не знята та непогашена у встановленому законом порядку перебуваючи в магазині «Рукавичка», що за адресою: м. Тернопіль, вул. Острозького, 18 таємно, шляхом вільного доступу намагався викрасти товарно-матеріальні цінності, однак виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони магазину.

11.12.2021 року даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021216040001947, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

Окрім цього, 07.03.2022 року близько 07 годин 50 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи на АЗК "ОККО", що по вул. 15 Квітня, 1а у м. Тернополі будучи раніше судимим за злочини майнового характеру судимість за які не знята та непогашена у встановленому законом порядку та під час введеного воєнного стану в державі (Указ президента №64/2022 від 24.02.2022року) умисно, шляхом вільного доступу здійснив крадіжку товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 671,49 грн.

18.03.2022 року даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022211040000364, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

31.03.2022 прокурором Тернопільської окружної прокуратури Савельєвим Ю.В., винесено постанову про об`єднання матеріалів досудового розслідування, а саме кримінальне провадження №120212160400001947 від 11 грудня 2021 року за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та кримінальне провадження №12022211040000364 від 18 березня 2022 року за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України об`єднане в одне провадження за №120212160400001947.

31.03.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.4 ст.185 КК України.

У вчиненнізазначеного кримінальногоправопорушення підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт. В.Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області, українця, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, непрацюючий, зареєстрований та проживаючий в с.Чернихівці, Збаразького району, Тернопільської області, раніше судимий: 21.12.1999 за ч.2 ст.140, КК України Тернопільським міськрайонним судом до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; 24.01.2012 за ч.1 ст.185 КК України Тернопільським міськрайонним судом до покарання у вигляді 240 годин громадських робіт; 25.06.2012 за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, КК України Збаразьким районним судом до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць; 01.03.2013 за ч.2 ст.185 КК України Тернопільським міськрайонним судом до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; 08.10.2014 за ч.2 ст.185 КК України Тернопільським міськрайонним судом до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 4 місяці; 02.03.2016 за ч.2 ст.185 КК України Тернопільським міськрайонним судом до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці; 14.09.2016 за ч.2 ст.185 КК України Збаразьким районним судом до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; 30.10.2017 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України Збаразьким районним судом до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; 25.02.2020 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 ККУкраїни Збаразьким районним судом до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

Окрім цього: 31.07.2019, 28.08.2019, 26.09.2019, 26.03.2021, 28.10.2021, 30.11.2021, за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263 КК України, направлено з обвинувальні акти до Тернопільського міськрайонного суду. 25.06.2021, 30.07.2021 до Збаразького районного суду направлено обвинувальні акти за ч.2 ст.185 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення; переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний, раніше вчиняв умисні корисливі злочини, не має постійного джерела доходу, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення, оскільки будучи раніше судимим за умисні корисливі злочини, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та підозрюється у вчиненні ряду умисних корисливих злочинів, що свідчить про стійку протиправну поведінку підозрюваного.

Крім цього, варто сказати про те що, ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за ч.2, ч. 3 ст.185 КК України. Вказане свідчить про наявність ризику того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може продовжувати свою злочинну діяльність, що в свою чергу вказує на його підвищену суспільну небезпеку.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним чергові, нові кримінальні правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

В даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного ОСОБА_1 оскільки він своїми діями завдає шкоду середньому сегменту платників податків, які здійснюють підприємницьку діяльність із роздрібної торгівлі. А від так піддає середньостатистичного покупця до сплати завищеної ціни товару, в яку підприємці включають ризик втрати товару, в тому числі шляхом його викрадення сторонніми особами.

Також, необхідно врахувати обставини, передбачені ст.178 КК України, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушень, тяжкість покарання за вчинення кримінальних правопорушення, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.4 ст.185 КК України, не стійкі соціальні зв`язки підозрюваного, відсутність у нього постійного місця роботи, майновий стан, з урахуванням його репутації, віку та стану здоров`я.

З врахуванням вищенаведеного, слідчий просив клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного адвокат Федчишин Г.С. у судовому засіданні заперечив з приводу задоволення клопотання та зазначив, що ризики заявлені слідчим у клопотанні та підтримані у судовому засіданні прокурором не підтвердженні належними доказами. Просив врахувати вказані обставини, особу підозрюваного та його процесуальну поведінку та змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Нормами ч.1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

За змістом ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будьяку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №120212160400001947 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.185,ч.4ст.185КК України.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, 31.03.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.185,ч.4ст.185КК України.

Слідчий, звертаючись із клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.185,ч.4ст.185КК України.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, та повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 10.12.2021; рапортом повідомлення про вчинення кримінального правопорушення на лінію «102» від ОСОБА_2 17.03.2022; заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення від 17.03.2022; накладною ТОВ «ОККО-Драйв» №ОВ74-0000012340 від 15.02.2022; протоколом огляду місця події від 17.03.2022; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_3 від 29.03.2022; протоколом огляду відеозапису від 29.03.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 11.12.2021; висновком товарознавчої експертизи №СЕ-19/120-22/769-ТВ від 15.02.2022; висновком товарознавчої експертизи №СЕ-19/120-22/770-ТВ від 25.01.2022; протокол огляду викрадених речей від 11.12.2021; протоколом огляду відеозапису від 29.03.2022; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_2 від 26.03.2022; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками із представником потерпілого Андросенко В.М. від 26.03.2022; протоколом огляду відеозапису від 26.03.2022.

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів. Окрім цього, беззаперечних доказів, які б спростовували обґрунтованість підозри пред`явленої ОСОБА_1 слідчому судді не надано.

При цьому, необхідно відзначити, що на даному етапі кримінального провадження стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

З огляду на вищенаведене та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, є обґрунтованою.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, найтяжча санкція з яких передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя вважає, доведеним і ризик того, що ОСОБА_1 , перебуваючи під менш суворим запобіжним заходом може вчинити інші кримінальні правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний, раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, не працює, не має постійного джерела доходу, стосовно нього на розгляді перебувають обвинувальні акти про обвинувачення у вчиненні умисних корисливих злочинів проти власності, проте ОСОБА_1 на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальні правопорушення.

Відтак, не маючи законних джерел отримання доходів, що свідчить про небажання останньої ставати на шлях виправлення та схильність до протиправної поведінки. А тому, перебуваючи в подальшому на волі продовжує свою злочинну діяльність, тому це вказує про підвищену її суспільну небезпеку, як особи, що може продовжувати вчиняти й інші кримінальні правопорушення.

Відтак, слідчий суддя дійшов до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого кримінального правопорушення.

Вивченням особи ОСОБА_5 встановлено, що остання уродженка м. Чернівці Чернівецької області, зареєстрована по АДРЕСА_1 , проживаюча в по АДРЕСА_2 , із середньою освітою, розлучена, має на утриманні двох дітей, тимчасово не працююча, не депутата, раніше судима, що свідчить про те, що підозрювана ОСОБА_5 не має сталих соціальних зв`язків.

Також, клопотання сторони захисту щодо зміни підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт до задоволення не підлягає, оскільки беручи до уваги характер вчинених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, наявність ризиків, на даний час не зменшились та продовжують існувати та реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України.

За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчинених кримінальних правопорушень і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість. Обставин, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_1 під вартою, не встановлено.

Згідно ч. 4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно вимогам, визначених ч. 1 та ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою, не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, строк тримання під вартою обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Згідно з матеріалами доданих до клопотання вбачається, що підозрюваного ОСОБА_1 не було затримано у відповідності до ст. 208 КПК України, відтак тримання під вартою обчислюється з 31.03.2022.

Відтак, саме з 31.03.2022 слід виходити при обрахуванні строку тримання під вартою.

У зв`язку із наведеним, клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Наконечної А.В., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Савельєвим Ю.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, слід задовольнити частково, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 59 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, при визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, матеріальний стан підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 ,слідчий суддявважає,що заставау розмірі20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 , покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту с. Чернихівці Тернопільського району Тернопільської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні № 12021216040001947 від 11 грудня 2021 року; здати на зберігання до органів досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176178, 183, 193, 194, 198, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Наконечної А.В., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Савельєвим Ю.В. про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 59 днів, до 28 травня 2022 року.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду негайно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,заставув розмірі20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620,00 грн (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять гривень 00 копійок) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні № 12021216040001947від 11грудня 2021рокуза ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 березня 2022 року.

У випадкувнесення застави,звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти та покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту с. Чернихівці Тернопільського району Тернопільської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні № 12021216040001947 від 11 грудня 2021 року;

- здати на зберігання до органів досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Встановити строк дії ухвали слідчого судді до 23 год. 59 хв. 28 травня 2022 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді оголошений 01 квітня 2022 року о 09 год. 45 хв.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області О. М. Вийванко