Рішення № 103826497, 29.03.2022, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3049/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2022 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, як орган опіки та піклування,

про визначення місця проживання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2018 року позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просив суд визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, Україна, з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянином України.

В обґрунтування якого зазначив, що 02 березня 2007 року рішенням Київського районного суду м. Одеси у справі № 2- 2820/2007 розірвано шлюб між позивачем та відповідачем, неповнолітнього син ОСОБА_4 залишений проживати разом з позивачем.

Після розірвання шлюбу позивач з відповідачем продовжили проживати однією сім`єю без шлюбу за місцем його реєстрації.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася їх спільна дитина - дочка ОСОБА_5 . Народження дитини зареєстровано Виконавчим комітетом Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, про що 20 січня 2012 року складено відповідний актовий запис за № 07.

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження дитини бланк серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області 20 січня 2012 року.

08.07.2017 року, відповідачка залишила дитину з позивачем та, зібравши свої речі, виїхала з місця проживання.

Дитина залишилась проживати разом з позивачем, що підтверджується довідкою Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 397 від 19.07.2018 року та актами обстеження матеріально побутових умов від 21.10.2017 року і від 19.07.2018 року.

Відповідач офіційно не працює, інших доходів для матеріального забезпечення умов проживання дитини не має, аліментів на утримання дитини не сплачує. Відповідач зареєстрована за адресою місця проживання позивача, але де вона в теперішній час проживає йому невідомо.

Позивач має самостійний дохід яким може у повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання і нормального розвитку дитини задовольнити гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Таким чином, проживання дочки разом з позивачем відповідає її інтересам. Позивач має можливість забезпечити їй належні умови проживання, повного мірою займатися вихованням дитини, чого відповідач забезпечити не змозі. Разом з тим, позивач не чинитиме жодних перешкод для спілкування відповідача із дочкою і готовий зі свого боку усіма силами сприяти тому, щоб дитина не була позбавлення піклування матері.

Спиртними напоями він не зловживає, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, добре відношуся до доньки.

Відповідач не може дати дитині ні належного виховання та розвитку, ні матеріального забезпечення, не може забезпечити нормальних безпечних для здоров`я дитини умов проживання.

До теперішнього часу позивач та відповідач не дійшли згоди щодо місця проживання доньки, у зв`язку з чим позивач вимушений був звернутися до суду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, надали суду заяву, відповідно до якої просили суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та слухати справу без їх участі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання, надав суду заяву про слухання справи без його участі та висновок щодо доцільності визначення місця проживання дитини з батьком.

Дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Статтею 5 ЦПК Українипередбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За загальними правилами статей15,16 Цивільного кодексу України(даліЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ізст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Судом встановлено, що 02 березня 2007 року рішенням Київського районного суду м. Одеси у справі № 2- 2820/2007 розірвано шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 , неповнолітній син ОСОБА_4 залишений проживати разом з позивачем.

Після розірвання шлюбу позивач з відповідачкою продовжили проживати однією сім`єю без шлюбу за місцем реєстрації позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася їх спільна дитина - дочка ОСОБА_5 . Народження дитини зареєстровано Виконавчим комітетом Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, про що 20 січня 2012 року складено відповідний актовий запис за № 07.

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження дитини бланк серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області 20 січня 2012 року.

08.07.2017 року, відповідачка залишила дитину з позивачем та, зібравши свої речі, виїхала з місця проживання.

Дитина залишилась проживати разом з позивачем, що підтверджується довідкою Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 397 від 19.07.2018 року та актами обстеження матеріально побутових умов від 21.10.2017 року і від 19.07.2018 року.

Відповідачка офіційно не працює, інших доходів для матеріального забезпечення умов проживання дитини не має, аліментів на утримання дитини не сплачує. Відповідач зареєстрована за адресою місця проживання позивача, але де вона в теперішній час проживає йому невідомо.

Позивач має самостійний дохід яким може у повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання і нормального розвитку дитини задовольнити гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Таким чином, проживання дочки разом з позивачем відповідає її інтересам. Позивач має можливість забезпечити їй належні умови проживання, повного мірою займатися вихованням дитини, чого відповідач забезпечити не змозі. Разом з тим, позивач не чинитиме жодних перешкод для спілкування відповідача із дочкою і готовий зі свого боку усіма силами сприяти тому, щоб дитина не була позбавлення піклування матері.

Відповідно до ч.1 ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Частиною 1 ст. 161 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання - малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 161 СК України передбачено що орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу.

У відповідності з ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області від 17.02.2022 року, є доцільним визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання.

На підставі наданих доказів та обставин справи, суд вважає, що винна поведінка відповідачки в ухиленні від виконання батьківських обов`язків доведена належним чином та допустимими доказами, в зв`язку з чим суд вважає позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 19,161 СК України, ст.ст.76,258,263,265,273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, України, з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянином України.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Суддя А.І.Бочаров