Постанова № 10382424, 14.04.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-5168/09/0670

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кузьменко Л.В.,

при секретарі - Маленівському А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Житомирське шляхово-будівельне управління №19" <Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі <Текст >

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

В позові до суду Відкрите акціонерне товариство "Житомирське шляхово-будівельне управління №19" просить визнати частково недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ в м. Житомирі від 19.05.2009 року № 0001262301/0 в частині суми 148030 грн. основного платежу податку на прибуток та нарахованих штрафних санкцій в сумі 48011 грн., всього 196041 грн., рішення від 16.07.2009 року №0001262301/1 в частині суми 147842 грн. основного платежу податку на прибуток та нарахованих на цю суму штрафних санкцій в сумі 47935 грн., а всього 195777 грн. та податкові повідомлення - рішення від 19.05.2009 року №0001272301/0 в частині 117370 грн. основного платежу з податку на додану вартість та нарахованих на цю суму штрафних санкцій в сумі 58658 грн., а всього 176055 грн. та рішення від 16.07.2009 року №0001272301/1 в частині суми 117370 грн. основного платежу з податку на додану вартість та нарахованих на цю суму штрафних санкцій у сумі 58685 грн., а всього 176055 грн.

В ході розгляду справи представник позивача позовні вимоги неодноразово уточнювала. Остаточно просить визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 16.07.2009 року №0001262301/1 в частині суми в 140114 грн. основного платежу з податку на прибуток та нарахованих на цю суму 42835 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення - рішення від 16.07.2009 року №0001272301/1 в частині суми в 110569 грн. основного платежу з податку на додану вартість та нарахованих на цю суму штрафних санкцій на суму 55294 грн. В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачем з 27.03.2009 р. по 24.04.2209 р. проводилась планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.12.2008 р., за наслідками якої складено акт від 05.05.2009 року №2887/23-1/03449947/0110. В акті перевірки податковим органом зазначено про допущення підприємством порушень п.п.5.2.1 п.5.2 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.4.4 п.8.4 та п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та порушень п.4.2. ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме неправомірне віднесення підприємством до складу валових витрат вартості придбання бітуму, пічного палива та мазуту через відсутність товарно-транспортних накладних на транспортування цього товару та віднесення підприємством до валових витрат вартості послуг по експедируванню щебеню, як операції, що не пов'язана з господарською діяльністю підприємства. Позивач вважає висновки відповідача про не правомірне віднесення до складу валових витрат вартості придбання бітуму, пічного палива та мазуту та віднесення до валових витрат витрат на експедирування щебеню безпідставними та не обґрунтованими, оскільки такі витрати підтверджені документально, а відтак відсутні і підстави для донарахування податку на додану вартість. Крім того позивач вважає безпідставним висновок податкового органу про заниження підприємством валових витрат у зв'язку з чим вважає безпідставним і нарахування податку на додану вартість.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, подала письмові заперечення. Пояснила, що в ході проведення перевірки встановлено порушення підприємством п.п.5.2.1 п.5.2 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: валові витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей за договорами, укладеними з ТОВ "Будграніт Корп", ТОВ "Інтелект - тест", ТОВ "Автодортранс" та ТОВ "Полі-Трейдінг" не підтверджені платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (відсутні товарно-транспортні накладні, не надано актів приймання нафтопродуктів за формою №5-НП), що свідчить, на думку відповідача, про відсутність фактичного відвантаження товару. Крім того позивачем порушено п.4.2, 4.9 ст.4, п.п.7.4.1, 7.4.4. п.7.4 мт.7 Закону України "Про податок на додану вартість": не нараховано податок на додану вартість на залишкову вартість (1805 грн.) основних фондів, що ліквідуються за самостійним рішенням платника податків (автомобілі - ІІ група), що списані згідно наказу №15 від01.06.2008 року; не нараховано зобов'язання з ПДВ на суму передачі товарів у межах балансу платника податків для невиробничого використання в сумі 1420 грн.; товариством до складу валових витрат включено ПДВ в сумі 115589 грн. по контрагентах ТОВ "Будграніт Корп", ТОВ "Полі - Трейдінг", ТОВ "Інтелект - тест", ТОВ "Автодортранс", з якими поставка товарів документально не підтверджується.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази в справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідачем з 27.03.2009 р. по 24.04.2209 р. проводилась планова виїзна перевірка ТОВ "Житомирське шляхово-будівельне управління №19" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.12.2008 р., за наслідками якої складено акт від 05.05.2009 року №2887/23-1/03449947/0110. На підставі вказаного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001262301/0 від 19.05.2009 року про донарахування підприємству податку на прибуток в сумі 196041 грн., з яких 148030 грн. основного платежу та 48011 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення рішення №0001272301/0 від 19.05.2009 р. про донарахування підприємству податку на додану вартість в сумі 176055 грн., з яких 117370 грн. основного платежу та 58685 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Позивачем було надано заперечення до акту перевірки та скаргу на податкові повідомлення-рішення, в результаті чого відповідачем було частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.05.2009 року №0001262301/0 в частині 188 грн. податку на прибуток та 76 грн. штрафної санкції та винесено податкове повідомлення-рішення №0001262301/1 від 16.07.2009 року про донарахування підприємству податку на прибуток в сумі 195777 грн., з яких 147842 грн. основного платежу та 47935 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення рішення №0001272301/1 від 16.07.2009 р. про донарахування підприємству податку на додану вартість в сумі 176055 грн., з яких 117370 грн. основного платежу та 58685 грн. штрафних (фінансових) санкцій. З вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх в судовому порядку. Позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 16.07.2009 року №0001262301/1 в частині суми в 140114 грн. основного платежу з податку на прибуток та нарахованих на цю суму 42835 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення - рішення від 16.07.2009 року №0001272301/1 в частині суми в 110569 грн. основного платежу з податку на додану вартість та нарахованих на цю суму штрафних санкцій на суму 55294 грн.

З акту перевірки слідує, що товариством порушено п.п.5.2.1 п.5.2. та п.п.5.2.3.п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: до складу валових витрат включено витрати по придбанню пічного палива, мазуту топкового та бітуму на загальну суму 486201, грн. за договором купівлі-продажу №14 від 19.05.2008 року, укладеного з ТОВ "Полі-Трейдінг", та договором купівлі-продажу №17 від 01.11.2008 року, укладеного з ТОВ "Будграніт Корп", на придбання мазуту топкового на загальну суму 155855 грн. та витрати на одержання експедиторських послуг з перевезення щебеню, відповідно до договору №07/07-А від 05.04.2007 року, укладеного з ТОВ "Автодортранс", на загальну суму 17957 грн., які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З таким висновком податкового органу суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно із п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Слід зазначити, що п.5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

У частині другій ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, зазначено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документу встановлені ст.9 Закону: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правила ведення податкового обліку визначено статтею 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", однак вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.

Такими документами в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є господарські договори, які укладались позивачем, та видаткові та податкові накладні.

Отже, до складу валових витрат не можуть бути включені певні витрати, визначені підпунктам 5.3 - 5.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та витрати, які не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами. В пунктах 5.3 - 5.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не зазначено про неможливість віднесення до складу валових витрат вартості придбаних для господарської діяльності підприємства пічного палива, мазуту та бітуму, експедиторських послуг з перевезення щебеню. Перераховані витрати підприємство несло у зв'язку з провадженням господарської діяльності та відносило до складу валових витрат у відповідних податкових періодах на підставі первинних документів.

Посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних на транспортування пічного палива, мазуту та бітуму, які на думку відповідача, є обов'язковою умовою для включення вартості придбаного товару до складу валових витрат суд до уваги не приймає. Придбаний товар підприємство обліковувало по складському обліку, що стверджується карткою рахунку 203 і відображає рух придбаних товарів, вартість щебеню, мазуту, пічного палива включалась підприємством у вартість виконаних робіт на основі форми КБ-2 і КБ-3. Доходи від таких робіт підприємство включало до складу валових доходів, перевіркою не виявлено порушень при формуванні валових доходів підприємства (п.3.1.1. акта перевірки). Крім того, на підтвердження своєї позиції відповідач посилається на Інструкцію "Про порядок приймання, транспортування та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України", затверджену спільним наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 02.04.98 N 81/38/101/235/122. Проте остання втратила чинність відповідно до наказу, Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, Держкомстату від 17.07.2008, № 382/291/891/235/244.

Щодо включення до валових витрат вартості послуг по експедируванню щебеню відповідно до договору №07/07-А від 05.04.2007 р., укладеного з ТОВ "Автодортранс", то надання таких послуг стверджується товарно-транспортними накладними, наданими підприємством в судовому засіданні, та актом здачі-приймання робіт від 09.08.2007 р. №ОУ-0000071 на загальну суму 17951,06 грн., податковою накладною, тобто первинними документами в розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Тому висновки відповідача про неможливість визначення зв'язку витрат по експедируванню щебеню з фінансово-господарською діяльністю підприємства суд вважає безпідставними, а відтак безпідставним є висновок про неправомірність включення до складу валових витрат витрат на придбання і транспортування пічного палива, мазуту та бітуму.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо неправомірного віднесення товариством до складу валових витрат витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів.

Судом встановлено, що підприємство проводило поточний ремонт машин та агрегатів для підтримання їх в належному стані, тобто здійснювало поточний ремонт основних засобів. При цьому такі ремонтні роботи не призвели до поліпшення функціональних можливостей машин та механізмів, не підвищували первісного рівня їх продуктивності, а отже первісна вартість основних фондів збільшена не була.

Відповідно до п.п.14, 15 П(С)БО 7 підхід до відображення витрат, пов'язаних з експлуатацією або поліпшенням стану основних засобів, у бухгалтерському обліку залежить від їх впливу на майбутні економічні вигоди, очікувані від використання об'єктів. Підпунктом 14 П(С)БО 7 визначено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Тобто, коли роботи з відновлення об'єкта основних засобів передбачають поліпшення його функціональних можливостей внаслідок чого зростуть економічні вигоди від його використання, то сума витрат на такі поліпшення збільшує первісну вартість цього об'єкта основних засобів. Якщо ж у результаті проведення ремонту поліпшення функціональних можливостей машин та механізмів не наступило, не підвищився первісний рівень їх продуктивності, то і не збільшилась первісна вартість основних фондів, що мало місце в даному випадку. Дана позиція визначена п.15 П(С)БО 7: витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Доводи відповідача про те, що такі витрати належним чином не обліковувались підприємством і неможливо відслідкувати порядок включення витрат на поліпшення основних фондів до складу валових витрат і віднесення їх до балансової вартості основних фондів 1-4 груп не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Облік витрат на поліпшення основних фондів підприємство здійснювало у головній книзі. Такі витрати включались до складу валових до досягнення межі у 10%, після чого відносились на поліпшення основних фондів в розрізі груп основних фондів, про що робилась відмітка у головній книзі підприємства. Облік вівся з розбивкою по кварталах, де зазначалась сума, що відносить ся до валових витрат і сума на збільшення вартості груп основних фондів. Крім того в ході проведення перевірки підприємство надавало відповідачу пояснювальну записку по податковій звітності з податку на прибуток підприємства. Таким чином, висновок податкового органу щодо допущення позивачем порушень п.п.8.7.1 п.8.7. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині завищення балансової вартості основних засобів станом на 01.10.2008 року на суму 3544 грн. не знайшов свого підтвердження.

Інші порушення, виявлені в ході проведення перевірки, підприємство в судовому засіданні визнало і не оспорює.

Керуючись Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України "Про податок на додану вартість", ст.ст.86, 158-163 України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Житомирі від 16.07.2009 року №0001262301/1 в частині визначення Відкритому акціонерному товариству "Житомирське шляхово-будівельне управління №19" зобов'язання з податку на прибуток в сумі 140114 грн. та нарахованих штрафних санкцій в сумі 42835 грн. та податкове повідомлення рішення від 16.07.2009 року №0001272301/1 в частині визначення Відкритому акціонерному товариству "Житомирське шляхово-будівельне управління №19" зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 110589 грн. та нарахованих штрафних санкцій в сумі 55294 грн.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                  Л.В. Кузьменко

Повний текст постанови виготовлено: <Дата >

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.