Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 462/131/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2022 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Мруць І.С.
за участю секретаря судового засідання Тимощук І.І.,
справа №462/131/22
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ДП «Львівський державний завод «Лорта»,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» про стягнення заборгованої заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільнені,
встановив:
позивач звернулася до суду із позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованої заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за 21 календарний день невикористаної щорічної відпустки в сумі 56 312, 00 грн. з урахуванням податків і зборів та середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільнення за період з 16.12.2021 року по день ухвалення рішення суду.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона працювала провідним економістом планово-економічного відділу (564) на Державному підприємстві «Львівський державний завод «Лорта», 15.12.2021 року її було звільнено із займаної посади на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України. Разом з тим, станом на день подання позовної заяви, відповідачем розрахунок не здійснено. Заборгованість по заробітній платі, вихідній допомозі, відпускних становить 47123,02 грн. грн., без урахування ПДФО і військового збору та не виплачена позивачу і на час звернення до суду, тому просить стягнути таку в судовому порядку.
Крім цього, оскільки відповідач затримав виплату належної позивачу заробітної плати, тому на підставі ст.117 КЗпП Українипросить стягнути також середній заробіток за весь час затримки за вказаний період з 16.12.2021 р. по день прийняття рішення.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13 січня 2022 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Зазначену ухвалупозивач отримала04лютого 2022року,про щорозписалася врекомендованому повідомленніпро вручення.Відповідач отримавлист ззазначеною ухвалоюта матеріаламисправи 11лютого 2022року,про щопредставник відповідачарозписався врекомендованому повідомленніпро вручення, відзив на позовну заяву не подав.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала на посаді провідного економіста планово-економічного відділу (564) на Державному підприємстві «Львівський державний завод «ЛОРТА», а 15.12.2021 року її було звільнено із займаної посади на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копіями трудової книжки, витягу з наказу (а.с. 7-8, 13).
Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зі ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Статтею 116КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згіднонаданої позивачемна підтвердженнясвоїх доводівдовідки №133,виданої ДПЛДЗ «Лорта»,загальна сумазаборгованості вдень звільненняскладає 47123,02 грн., яка складається з: 30711,16 грн. заборгованість по заробітній платі (травень - листопад), 16411,86 грн. заробітна плата (грудень), вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку.
Згідно з роз`ясненнями, даними в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Таким чином, оскільки відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача щодо заборгованості по заробітній платі, вихідній допомозі, відпускних у сумі 47123,02 грн. дослідивши розрахункові листи нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за травень-листопад 2021 року (а.с. 10), довідку №133 виданою ДП ЛДЗ «ЛОРТА» (а.с. 9), тому позов в цій частині слід задоволити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 47 123,02 грн., без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України, яка складається із заборгованості по виплаті заробітної плати за період травень-листопад 2021 року в сумі 30 711,16 грн., заборгованості по виплаті заробітної плати за грудень, компенсації за невикористані щорічні відпустки, вихідної допомоги в сумі 16 411,86 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходив з наступного.
Із змісту ст.117 КЗпП України вбачається, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у справі № 6-64цс13, згідно із ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Як вбачається із роз`яснень даних у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Як встановлено, станом на день ухвалення рішення у справі фактичний розрахунок відповідачем з позивачем не проведено, доказів іншого суду не подано.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженоговказаною постановою, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Пунктом 4 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).
Згідно довідки №133 виданою ДП ЛДЗ «Лорта» середньоденна заробітна плата без урахування податків та зборів становить 314,53 (а.с.9).
Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.12.2021 року по 01.04.2022 року (до ухвалення рішення по справі), що складає 73 робочих дні (11+19+20+22+1), становить 22960,69 грн. (314,53 грн. х 73 робочі дні). А відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 992,40 грн. за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час розрахунку при звільненні підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а судовий збір в розмірі 992,40 грн. за позовну вимогу про стягнення заробітної плати, від сплати якого позивач була звільнена, - з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.12, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд ,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористану щорічну відпустку та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні- задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 47 123 (сорок сім тисяч сто двадцять три) грн. 02 копійки, без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16 грудня 2021 року по 01 квітня 2022 року у розмірі 22 960 (двадцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) грн. 69 копійок, без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 992,40 грн. судового збору.
Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь держави 992,40 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: Державне підприємство «Львівський державний завод «ЛОРТА» (місце знаходження: м.Львів, вул.Патона, 1, ЄДРПОУ 30162618).
Суддя: І.С. Мруць
Судове рішення № 103822771, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 01.04.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 462/131/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.