Вирок № 103822733, 31.03.2022, Бродівський районний суд Львівської області

Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/1540/21

ВИРОК

іменем України

31 березня 2022 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді Петейчука Б.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Ковальчук Н.І.,

номер кримінального провадження - 12021142160000137, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2021 р.,

про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сігулда, Рижського району, Республіки Латвія, українець, громадянин України, розлучений, із середньою освітою, не працюює, особа без інвалідності, який має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

за участю:

прокурора Замороз Р.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Секретар О.Л.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого адвоката Микитюк С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 порушив недоторканість житла, а саме незаконно проник до житла особи, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст.162 КК України.

Кримінальний проступок вчинено за таких обставин.

04 вересня 2021 року близько 13:20 год. гр. ОСОБА_1 , в порушення вимог ст.30 Конституції України, яка гарантує кожному недоторканість житла та не допускає проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку не інакше як за вмотивованим рішенням, маючи прямий умисел на незаконне проникнення до приміщення будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_2 , шляхом розбивання скла вхідних дверей вказаного будинку, всупереч волі володільця та без його на те дозволу, передбачаючи при цьому суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно проник до вищевказаного будинку, чим порушив право потерпілого ОСОБА_2 на недоторканість житла.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив, що його сестра ОСОБА_3 була одружена із потерпілим ОСОБА_2 . Відносини у них напружені. Йому відомо, що його сестра із колишнім чоловіком разом не проживають. ОСОБА_4 проживає у м. Львів, а ОСОБА_5 у с. Підгірці. Йому відомо, що в кінці липня на початку серпня ОСОБА_5 забрав їхніх спільних із ОСОБА_4 дітей від матері до свого місця проживання. На початку вересня до нього прийшла його сестра ОСОБА_4 заплакана і сказала, що не може вийти на зв`язок із своїм сином, який в цей час перебував у ОСОБА_6 і попросила, щоб він із нею поїхав у с. Підгірці і забрав сина. 04.09.2021 вони удвох його автомобілем поїхали до будинку ОСОБА_6 в с. Підгірці. На подвір`ї вони побачили сина ОСОБА_3 ОСОБА_7 , який пішов в будинок, а за ним пішла дружина ОСОБА_8 ОСОБА_9 і закрила двері. Обвинувачений вважав, що вони адекватно поспілкуються, як це вже відбувалось тиждень тому, оскільки він та його сестра вже тиждень до цього дня спілкувались із ОСОБА_10 і спілкування у них було безконфліктне, адекватне. Однак, зайшовши на подвір`я і підійшовши до дверей будинку, які були зачиненеі, він почав стукати в двері. Оскільки скло на вхідних дверях вже були тріснуте, від стуку воно остаточно робилось. Тоді він відчини двері із середини, зайшов у будинок і побачив ОСОБА_7 на сходах всередині будинку та спитав, чи він хоче до мами, на що останній відповів, що хоче. Тоді обвинувачений взяв ОСОБА_7 на руки та вийшов із ним з будинку та попрямував до автомобіля. Дозволу на те щоб зайти на подвір`я і в середину будинку він ні від ОСОБА_11 , ні від ОСОБА_12 не отримував, однак такий дозвіл він отримав від своєї сестри, яка в цьому будинку проживала із своїм колишнім чоловіком власником будинку ОСОБА_10 і як йому відомо по теперішній час є зареєстрованою у цьому будинку. Тому, обвинувачений вважав, що його сестра має право заходити в цей будинок, а також давати дозвіл іншим особам заходити у цей будинок.

Незважаючи на невизнання своєї вини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-Показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який в судовому засіданні пояснив, що він є одноосібним власником житлового будинку АДРЕСА_3 . Із ОСОБА_3 він перебував у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано у 2019 році. Від шлюбу у них є двоє малолітніх дітей ОСОБА_13 , 2013 р.н. та ОСОБА_14 , 2011р.н. Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 разом із дітьми почали проживати у м. Львові. У кінці липня 2021 року йому зателефонувала сусідка ОСОБА_3 і сказала, що ОСОБА_15 перебуває в стані алкогольного сп`яніння і діти недоглянуті. А тому, 23.07.2021 він забрав дітей від ОСОБА_3 до себе у с. Підгірці. У серпні 2021 року до нього в с. Підгірці приїхав ОСОБА_16 разом із ОСОБА_17 , щоб забрати дітей. У них відбулась розмова, після якої дочка ОСОБА_18 , яка захотіла повернутися до матері, поїхала із ОСОБА_17 , а син ОСОБА_19 захотів залишитись із батько. 04.09.2021 ОСОБА_5 перебував на роботі, йому зателефонувала дружина ОСОБА_20 і схвильовано повідомила, що якийсь чоловік розбиває вхідні двері в будинок. Він одразу поїхав додому. Коли приїхав, то побачив розбите скло у вхідних дверях, яке до того, як він поїхав на роботу було ціле. Йому дружина повідомила, що ОСОБА_17 із своїм братом ОСОБА_21 насильно забрали сина ОСОБА_7 . Його колишня дружина ОСОБА_17 не мала ні дозволу від нього заходити у будинок, ні законного права користуватись таким будинком, оскільки з 2019 року там не проживала, жодних її речей у будинку не було.

-Показаннями свідка ОСОБА_20 , яка в судовому засіданні показала, що ОСОБА_22 є її чоловіком і вони разом проживають у АДРЕСА_4 близько обіду вона перебувала на подвір`ї будинку разом із сином чоловіка ОСОБА_23 , та розмовляла із сусідом. Побачила, як до подвір`я під`їхав білий мікроавтобус, з якого вийшли чоловік та жінка. Чоловіка вона вже бачила раніше. У цьому чоловікові вона впізнає обвинуваченого ОСОБА_24 . Вони приїздили раніше, щоб забрати дітей ОСОБА_8 . Вони зайшли на подвір`я. Свідок із ОСОБА_23 зайшли у будинок і закрила вхідні двері. Чоловік підійшов до дверей та почав бити по склі, яке від ударів розбилося. Тоді він відчинив двері, зайшов у будинок, схопив дитину і вийшов з будинку. По реакції дитини свідок зрозуміла, що дитина не хоче до матері. Жінка також зайшла у будинок після чоловіка, але одразу вийшла. Після цього свідок одразу зателефонувала чоловікові та в поліцію.

-Показаннями свідка ОСОБА_25 , яка в судовому засіданні показала, що обвинувачений ОСОБА_16 є її рідним братом,а потерпілий ОСОБА_22 є її колишнім чоловіком. ОСОБА_22 у липні 2021 року забрав їхніх спільних дітей до себе у с. Підгірці, де він проживає у своєму приватному будинку. Дочку ОСОБА_18 він згодом повернув, а сина ОСОБА_7 відмовлявся повертати. Однак, вона постійно із сином спілкувалась по телефону. Але у кінці серпня початку вересня 2021 року вона не могла зв`язатись із сином. На її прохання надати можливість поспілкуватися із сином ОСОБА_22 казав, що син не хоче із нею говорити. Вона вважає, що ОСОБА_5 спеціально створював умови, щоб вона не могла спілкуватися із сином. Тому, вона звернулась до свого брата ОСОБА_24 , щоб поїхати у с. Підгірці до сина ОСОБА_26 і забрати його. ОСОБА_16 погодився і вони на його автомобілі поїхали у с. Підгірці до будинку ОСОБА_8 . Коли під`їхали, то жінка ОСОБА_20 разом із її сином ОСОБА_23 закрилися в будинку. Вона попросила брата, щоб він ішов першим. ОСОБА_16 підійшов до дверей будинку і почав стукати, щоб відчинили. Однак, ніхто дверей не відчинив. Від стуку по склі, таке скло розбилось. Тоді ОСОБА_16 зайшов в будинок, взяв сина на руки і вийшов із цього будинку. Весь цей час вона стояла позаду на подвір`ї.

-Протоколом огляду місця події від 04.09.2021, відповідно до якого місцем події є територія господарства, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . На території знаходиться приміщення літньої кухні, перед входом до якої на килимку знаходяться уламки розбитого скла вхідних дверей. Також уламки скла знаходяться в середині приміщення поза вхідними дверима (а.с. 46-52);

-Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.02.2016, відповідно до якої власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , є ОСОБА_22 (а.с. 53);

-Протоколом огляду електронного носія від 06.09.2021, відповідно до якого Електронний носій (ком пакт диск) DVD -R на якому є надписи: esperanza DVD-R/ 4,7 GB/ 120 min/ 240 min/ даний диск за допомогою DVD ROM марки LG запускається в результаті чого виявлено 1 файл з назвою chOl 20210904120500. В подальшому за допомоги програмного забезпечення та програми «PotPlayer» відтворюється вищевказаний файл в ході перегляду якого встановлено що відео проводиться на території господарства. В ході перегляду якого встановлено: відеозйомка проводиться на території господарства за адресою: АДРЕСА_3 04.09.2021 сб. о 13:05. На даному відео видно територія житлового господарства, а саме подвір`я, по праву сторону знаходиться житловий будинок, по середині розташований автомобіль марки «Жигуль» жовтого кольору, біля якого стоїть дитяча машинка, по ліву сторону знаходиться приміщення літньої кухні, біля входу у яку розташований дерев`яний столик із трьома кріслами, прямо знаходиться господарська будівля біля якої розміщений дитячий велосипед біля якої грається хлопчик ОСОБА_27 . В 12:05:50 з правої сторони виходить жінка ОСОБА_20 та її син ОСОБА_28 , які йдуть та заходять у приміщення літньої кухні. В 12:06:08 видно як ОСОБА_27 кидає з рук лопату та біжить у приміщення літньої кухні. В 12:06:44 з вулиці із сторони входу на територію господарства заходить чоловік за зовнішніми ознаками схожий на гр. ОСОБА_1 , який впевненими кроками йде в сторону приміщення літньої кухні. В 12:07:20 з входу в літню кухні видно фрагмент руки. В 12:07:41 з вулиці зі сторони входу на території господарства заходить жінка за зовнішніми ознаками гр. ОСОБА_29 , яка зігнулася для того щоб погладити собаку, після чого направляється у приміщення літньої кухні. В 12:08:04 з приміщення літньої кухні виходить гр. ОСОБА_1 , який на руках тримає хлопчика ОСОБА_27 , по заду яких йде жінка ОСОБА_29 , на відео видно як хлопчик пручається. В 12:08:14 вони зникають із поля зору камери. Після чого виходить з приміщення літньої кухні ОСОБА_20 , яка розмовляє по мобільному телефону. В 12:09:04 з правої сторони виходить чоловік одягнутий в сірий гольф та чорні штани , кепка білого кольору на голові, який йде в сторону літньої кухні, через декілька секунд виходить із даного приміщення. В 12:09:58 відео зупиняється (а.с. 56);

-Відеозаписом із камери зовнішнього спостереження на господарстві ОСОБА_2 , який міститься на носієві (ком пакт диск) DVD -R на якому є надписи: esperanza DVD-R/ 4,7 GB/ 120 min/ 240 min/, під час огляду вмісту якого виявлено 1 файл з назвою chOl 20210904120500. На даному відео видно територія житлового господарства, а саме подвір`я, по праву сторону знаходиться житловий будинок, по середині розташований автомобіль жовтого кольору, біля якого стоїть дитяча машинка, по ліву сторону знаходиться приміщення літньої кухні, біля входу у яку розташований дерев`яний столик із трьома кріслами, прямо знаходиться господарська будівля біля якої розміщений дитячий велосипед біля якої грається хлопчик ОСОБА_27 . В 12:05:50 з правої сторони виходить жінка ОСОБА_20 та її син ОСОБА_28 , які йдуть та заходять у приміщення літньої кухні. В 12:06:08 видно як ОСОБА_27 кидає з рук лопату та біжить у приміщення літньої кухні. В 12:06:44 з вулиці із сторони входу на територію господарства заходить чоловік за зовнішніми ознаками схожий на гр. ОСОБА_1 , який іде в сторону приміщення літньої кухні. В 12:07:20 з входу в літню кухні видно фрагмент руки. В 12:07:41 з вулиці зі сторони входу на території господарства заходить жінка за зовнішніми ознаками гр. ОСОБА_3 , яка направляється у приміщення літньої кухні. В 12:08:04 з приміщення літньої кухні виходить гр. ОСОБА_1 , який на руках тримає хлопчика ОСОБА_27 , по заду яких йде жінка ОСОБА_3 . В 12:08:14 вони зникають із поля зору камери. Після чого виходить з приміщення літньої кухні ОСОБА_20 , яка розмовляє по мобільному телефону. В 12:09:04 з правої сторони виходить чоловік одягнутий в сірий гольф та чорні штани , кепка білого кольору на голові, який йде в сторону літньої кухні, через декілька секунд виходить із даного приміщення. В 12:09:58 відео зупиняється (а.с. 57);

-Довідкою Заболотцівської сільської ради від 09.12.2021 №02-21-3/1171, відповідно до якої за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані такі особи: ОСОБА_22 , ОСОБА_14 , ОСОБА_27 , ОСОБА_3 , ОСОБА_30 .

Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Невизнання вини обвинуваченим. а також вказівка ним на те, що у його діях не було умислу на проникнення до житла, суд оцінює критично, оскільки його покази спростовуються дослідженими судом доказами.

Під незаконним проникнення до житла необхідно розуміти будь-яке вторгнення у житло, здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи в порушення встановленого законом порядку

З суб`єктивної сторони злочин характеризується лише прямим умислом. Винний усвідомлює, що порушує недоторканність житла громадян шляхом вчинення вказаних вище дій, і бажає їх вчинити.

Як встановлено судом, ОСОБА_30 чітко усвідомлював, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 не належить йому, а також не належить його сестрі ОСОБА_25 . Він достовірно знав про те, що ОСОБА_25 там тривалий час не проживає. Він був обізнаний із тим, що будинок належить колишньому чоловікові сестри ОСОБА_2 . Як підтвердив обвинувачений у судовому засіданні він не отримував жодного дозволу ні від ОСОБА_2 , як від власника житлового будинку, на проникнення до житлового будинку. Більше того, сам факт зачинення дверей на замок перед ним жінкою власника будинку ОСОБА_20 свідчив про те і був сигналом для ОСОБА_30 , що йому заборонено заходити в такий будинок, що не міг не розуміти обвинувачений ОСОБА_30 в силу свого віку і загального розвитку. Однак, не зважаючи на це, ОСОБА_30 подолав перешкоду у виді зачинених дверей та проник у житло особи. Це свідчить про те, що він бажав досягти своєї мети , а саме проникнути в таке житло.

Мотив, яким керувався ОСОБА_30 , а саме: проникнення в житло особи з метою повернути матері сина, не свідчить про наявність у діях ОСОБА_30 необхідної оборони чи крайньої необхідності, оскільки об`єктивних доказів про те, що дитині ОСОБА_31 в цей час загрожувала хоч якась небезпека, суду не надано.

Наявність в діях ОСОБА_30 такого мотиву не спростовує наявність у його діях прямого умислу на вчинення саме проникнення у житло особи.

Таким чином, дослідивши всі подані сторонами докази в їх сукупності та взаємозв`язку, судом встановлено, що вина обвинуваченого ОСОБА_24 у скоєнні інкримінованого йому кримінальному проступкові знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла особи.

При визначенні виду і розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували покарання обвинуваченого, немає.

При визначенні виду і розміру покарання обвинуваченому за вчинений кримінальний проступок, суд, беручи до уваги особу обвинуваченого, а саме те, що він позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вперше притягається до кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу.

Таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

У справі потерпілим ОСОБА_2 пред?явлено цивільний позов до ОСОБА_30 , у якому потерпілий просить суд стягнути з ОСОБА_30 на відшкодування матеріальної шкоди 2220 гривень, а також 10 000 гривень на відшкодування заподіяної моральної шкоди. Також просить суд стягнути з цивільного відповідача процесуальні витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень.

Свої позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що в результаті вчинення кримінального правопорушення йому було заподіяно матеріальної шкоди внаслідок розбиття склопакету у вхідних дверях будинку. Також, йому спричинено моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях, нервовому стресі, яких він пережив внаслідок фактичного вторгнення у його житло.

Цивільний відповідач ОСОБА_30 цивільний позов не визнав. Вважає, що проникнення в житло не було, а тому шкоди ніякої не заподіяв.

Дослідивши докази у їхній сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_30 04.09.2021 року розбив скло у вхідних дверях будинку, що належить ОСОБА_2 , що було способом проникнення в таке житло.

Вартість склопакету становить 2220 гривень, що підтверджується замовленням від 30.09.2021 (а.с. 19).

Вартість матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_2 . ОСОБА_30 не відшкодована. Така шкода підлягає відшкодуванню ОСОБА_2 особою, яка її заподіяла ОСОБА_30 .

Судом встановлено, що протиправними діями ОСОБА_30 потерпілому ОСОБА_2 спричинено моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях, нервовому стресі, яких він пережив внаслідок фактичного вторгнення у його житло.

Враховуючи глибину фізичних та душевних страждань ОСОБА_2 , враховуючи можливість ОСОБА_30 відшкодувати таку шкоду, беручи до уваги вимоги розумності та справедливості, суд приходить до переконання, що розмір відшкодування за спричинення моральної шкоди слід визначити у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, розмір якої на момент вчинення кримінального правопорушення становив 6000 гривень.

Доказами по справі встановлено, що 04 жовтня 2021 року між адвокатом Микитюком Степаном Михайловичем та ОСОБА_10 укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 20-21).

Відповідно до протоколу погодження ціни (гонорару) до договору про надання правової допомоги від 04.10.2021, погоджено суму гонорару у розмірі 3000 гривень.

ОСОБА_2 надано належним чином та у повному обсязі професійну правничу допомогу в під час розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Дійсність понесення ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень 00 копійок підтверджується банківською квитанцією від 04.10.2021 (а.с. 24).

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VIвстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістомстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунківтощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові №755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року.

Враховуючи вищевикладене,суд приходитьдо переконання,що чинний ЦПК Українипередбачає такі критерії визначення та розподілу судових витрат, а саме:

-дійсність;

-необхідність;

-розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Таким чином, на підставі наведеного, повно, всебічно встановивши обставини справи, здійснивши оцінку доказів з точки зору дійсності, допустимості, достатності та належності, виходячи із внутрішнього переконання, суд приходить до думки, що надані послуги професійної правничої допомоги представником цивільного позивача адвокатом Микитюком С.М. та витрати, які були понесені цивільним позивачем за надання таких послуг, належать до судових витрат, які у своїй сукупності відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру, з урахуванням складності справи.

Відтак суд вважає, що фактично понесені судові витрати цивільним позивачем за надану професійну правничу допомогу при розгляді цивільного позову у кримінальному провадженні становлять 3000 гривень 00 копійок.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають задоволенню у розмірі 3000 гривень 00 копійок, що у повні мірі буде відповідати понесеним судовим витратам на професійну правничу допомогу позивачем у зв`язку із розглядом цивільного позову у кримінальному провадженні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_24 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Речові докази, а саме:

- електроннний носій DVD-R залишити у матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити часткового.

Стягнути з ОСОБА_24 вкористь ОСОБА_2 2220(двітисячі двістідвадцять)гривень майновоїшкоди,заподіяної кримінальнимправопорушенням,а також3000(тритисячі)гривень навідшкодування моральноїшкоди.Всього стягнути 5220 (п`ять тисяч двісті двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_24 вкористь ОСОБА_2 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Б.М. Петейчук