Постанова № 10382250, 06.07.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2010 р. справа № 2а-11327/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16.54

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Автотранспортник»

до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті

про скасування постанов №078693 від 20.07.2009р. та №044851

від 08.09.2009р.

за участі представників позивача Гончарової Т.В.

представника відповідача не зявилися

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду звернулося Закрите акціонерне товариство «Автотранспортник» з адміністративним позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у якому просить скасувати прийняті Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області постанови №078693 від 20.07.2009р. та №044851 від 08.09.2009р. про застосування фінансових санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що територіальним органом відповідача були проведені перевірки, за наслідками яких складені акти від 18.06.2009 р. та 04.08.2009р. На підставі цих актів були прийняті постанови №078693 від 20.07.2009р. та №044851 від 08.09.2009р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. кожна. Позивач зазначає, що документи, відсутність яких була відображена у актах перевірок, фактично були на той момент у його автобусах. Також вказує на те, що у порушення норм Постанови КМ України №143 від 29.01.2003р. не був запрошений на розгляд справ щодо нього, оспорювані постанови прийняті у його відсутність.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, що наведені вище.

Відповідач представників у судове засідання не направив. Був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями №2049316 від 02.06.2010р. та №2105267 від 22.06.2010р. Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідач про причини неприбуття у судове засідання не повідомив, тому з урахуванням наведеної норми справу вирішено у його відсутність.

Відповідач не віднесений до центральних органів виконавчої влади, перелік яких наведений у додатку до Указу Президента України від 15 грудня 1999 року N 1573/99 (в редакції Указу Президента України від 19 грудня 2005 року N 1784/2005), тому справу у відповідності до ст. 23 КАС України розглянуто суддею одноособово (аналогічна правова позиція викладена у п. 3 листа Вищого адміністративного суду України від 30.11.2009 р. N1619/10/13-09).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Автотранспортник” є субєктом підприємницької діяльності юридичною особою, код ЄДРПОУ 30792800. Позивач здійснює діяльність з внутрішнього перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування, право на здійснення якої підтверджується ліцензією серії АВ №380471 виданою Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті 17.10.2007р.

18.06.2009 року Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області була проведена перевірка додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом, результати якої відображені у відповідному акті (без номера).

Територіальним управлінням відповідача був перевірений автобус ЛАЗ 695 НГ, державний номер 04411 ЕА, яким керував ОСОБА_2 Під час перевірки було встановлено, що при здійсненні регулярних пасажирських перевезень перевізник не забезпечив наявності у водія транспортного засобу дійсного реєстраційного талону, встановлена також відсутність ліцензійної картки, схеми маршруту, розкладу руху.

На підставі вказаного акту перевірки Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції в Донецькій області 20.07.2009р. була прийнята постанова №078693 про застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 1700 грн.

Позивач оскаржує дану постанову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 39 Закону України „Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і предявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Для автомобільного перевізникатакимии документами є: ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України. Для водія автобуса посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 60 Закону України „Про автомобільний транспорт” встановлено, що до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав документи, які на його думку спростовують висновки акту перевірки, зокрема копію тимчасового реєстраційного талону від 01.09.2005р. на автобус ЛАЗ 695 НГ держ.номер 04411 ЕА, що містить запис „дійсний за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯНВ №162962”. Позивачем також надана копія зазначеного свідоцтва про державну реєстрацію ТЗ. Як вбачається з цих документів, вказаний автобус належить ПП „Підприємець” та орендований позивачем. Строк дії тимчасового реєстраційного талону до 01 липня 2008 року.

Відповідно до п. 15 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 (у редакції, що діяла на момент застосування санкцій) якщо власник транспортного засобу передав в установленому порядку право користування і (або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, їм видається підрозділами ДАI тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження. При цьому у графі “особливі відмітки” тимчасового реєстраційного талона робиться запис "Дійсний до ____ за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу /технічного паспорта/ серія____N____".

Таким чином, реєстраційним документом на транспортний засіб у випадку його оренди є тимчасовий реєстраційний талон. Строк дії реєстраційного документу на автобус ЛАЗ 965 НГ держ. номер 04411 ЕА, що використовувався позивачем, сплинув 01.07.2008р. Отже, на момент перевірки 01.06.2009р., за відсутності продовження строку його дії, не можна стверджувати про наявність у позивача чинного реєстраційного документу на транспортний засіб.

Відсутність такого документу є підставою для застосування відповідачем санкцій на підставі ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт”. Тому постанова від 20.07.2009р. №078693 про застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 1700 грн. є законною та обґрунтованою.

Крім того, позивачем не надана копія чинної ліцензійної картки, наявність якої також визначена обовязковою приписами статті 39 Закону України „Про автомобільний транспорт”.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на не запрошення його на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що є порушенням Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003р. N 143. Порядок, на який посилається позивач, на момент прийняття спірної постанови втратив чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567. Крім того, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що на момент проведення перевірки чинного тимчасового реєстраційного талону та ліцензійної картки у нього не було. Це також підтверджується копією тимчасового реєстраційного талону на автобус ЛАЗ 695 НГ держ. номер АН 0988 ЕР (виданий замість попереднього 04411 ЕА), який оформлений тільки 01.08.2008 року, тобто після перевірки.

Таким чином, зібраними у справі доказами підтверджується порушення позивачем приписів ст. 39 Закону України „Про автомобільний транспорт”, у звязку з чим позовні вимоги у частині скасування постанови від 20.07.2009р. №078693 про застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 1700 грн. задоволенню не підлягають.

Також 04.08.2009 року Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області була проведена перевірка додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом, результати якої відображені у відповідному акті №120254.

Територіальним управлінням відповідача був перевірений автобус ПАЗ 4234, державний номер АН 5784 ВВ, яким керував ОСОБА_3 Під час перевірки було встановлено, що при здійсненні регулярних пасажирських перевезень перевізник не забезпечив наявності у водія транспортного засобу схеми маршруту, розкладу руху.

На підставі вказаного акту перевірки Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції в Донецькій області 08.09.2009р. була прийнята постанова №044851 про застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 1700 грн.

Позивач також оскаржує дану постанову у повному обсязі.

Як вже зазначалося, схема маршруту та розклад руху визначені статтею 39 Закону України „Про автомобільний транспорт” як документи, які водій повинний мати і предявляти особам, що уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху. Відсутність цих документів є підставою для накладення фінансових санкцій згідно зі ст. 60 вказаного Закону.

З урахуванням цього, для встановлення підстав для накладення фінансових санкцій суд повинний зясувати наявність вказаних документів у водія позивача на момент перевірки.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 129 Конституції України одним із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Одним з принципів адміністративного судочинства, який передбачений п. 4 ч. 1 ст. 7 КАС України також є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі.

Частина 1 ст. 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виключення з цього правила складають справи щодо дій/ бездіяльності субєктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 КАС України суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Частина 4 ст. 71 КАС України також передбачає обовязок суду витребувати документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання зазначених приписів суд ухвалою від 21.05.2010 року запропонував відповідачеві надати докази на підтвердження заперечень проти позову. Отримання цієї ухвали підтверджено поштовим повідомленням №2049316 від 01.06.2010р. У судове засідання 09.06.2010р. представник відповідача не прибув, витребувані докази не надав.

На виконання обовязку зі збору доказів суд 09.06.2010р. на адресу відповідача направив запит, у якому вимагав від відповідача у строк до 05.07.2010 року надати суду належним чином засвідчені копії усіх матеріалів перевірок, за наслідками яких прийняті постанови №078693 від 20.07.2009р. та №044851 від 08.09.2009р. про застосування фінансових санкцій до ЗАТ „Автотранспортник”. Отримання цього запиту підтверджується поштовим повідомленням № 2105267 від 19.06.2010р.

У наступне судове засідання 06.07.2010р. представник відповідача не прибув, витребувані судом документи надані не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України для розгляду і вирішення адміністративної справи встановлений розумний строк, але не більше 2-х місяців з дня відкриття.

Розумний строк це найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Незважаючи на неодноразові вимоги суду про надання доказів, у судові засідання 9.06.2010р. та 06.07.2010р. відповідач витребуваних судом доказів не надав. Причину цього не навів.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З урахування призумції вини субєкта владних повноважень, яка передбачена ч. 2 ст. 71 КАС України суд вважає, що недобросовісність відповідача у користуванні процесуальними правами та неможливість іншим чином отримати необхідні суду докази дозволяє вирішувати спір на підставі наявних доказів виходячи з відсутності у відповідача доказів в обґрунтування заперечень проти позову.

В той самий час позивачем надані копії схеми маршруту та графіку руху, відсутність яких встановлена відповідачем під час перевірки. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що він працював водієм у позивача на автобусі ПАЗ 4234, державний номер АН 5784 ВВ. Під час перевірки, яка проводилася співробітниками Територіального управління Головавтотрансінспекції в Донецькій області 04.08.2009р., ним були надані схема маршруту та графік руху.

Доказів, які б спростовували такі твердження, відповідач не надав.

За таких обставин у даному випадку субєктом владних повноважень не доведена наявність підстав для прийняття спірної постанови, у звязку з чим позовні вимоги у частині скасування постанови від 08.09.2009р. №044851 про застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 1700 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України підлягають стягненню з державного бюджету України на користь позивача відповідно задоволеним вимогам.

Зважаючи на наведене, керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства «Автотранспортник» до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про скасування прийнятих Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області постанов №078693 від 20.07.2009р. та №044851 від 08.09.2009р. про застосування фінансових санкцій задовольнити частково.

Скасувати постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області від 08.09.2009р. №044851 про застосування до Закритого акціонерного товариства «Автотранспортник» фінансових санкцій у сумі 1700грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Автотранспортник» (код ЄДРПОУ 30792800, адреса 83022, м. Донецьк, вул.. Гладковського, 9) судові витрати з судового збору у сумі 1 грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання апеляційної скарги у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 06 липня 2010р. Постанова складена у повному обсязі 09 липня 2010р.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.