Постанова № 10382003, 10.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2010 р. справа № 2а-11317/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Абдукадирової К.Е.

при секретаріЛакушевій Є.В.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі судового засідання Лакушевій Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень», м. Добропілля

до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції, м. Добропілля

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Добропільської обєднаної податкової інспекції № 0001051540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 423 грн. 27 коп.; № 0001491540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 619 грн. 52 коп.; № 0001481540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 65 грн. 56 коп.; № 0001471540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 16 грн. 39 коп.; № 0001461540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 177 грн. 85 коп.; № 0001451540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 201 грн. 44 коп.; № 0001441540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 62 грн. 57 коп.; № 0001501540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 5483 грн. 98 коп.; № 0001081540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 4223 грн. 92 коп.; № 0001031540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 1297 грн. 23 коп.; № 0001041540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 870 грн. 46 коп.; № 0001021540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 1 грн. 81 коп.; № 0001521540/0 від 15 квітня 2010 року сума штрафу 12841 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Литвинець І.М. за дов. від 31 грудня 2009 року

від відповідача: Пруднік Н. О. за дов. від 18 травня 2010 року

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством «Добропіллявугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Управління Комунальних котелень» заявлено позов до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Добропільської обєднаної державної податкової інспекції № 0001051540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 423 грн. 27 коп.; № 0001491540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 619 грн. 52 коп.; № 0001481540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 65 грн. 56 коп.; № 0001471540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 16 грн. 39 коп.; № 0001461540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 177 грн. 85 коп.; № 0001451540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 201 грн. 44 коп.; № 0001441540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 62 грн. 57 коп.; № 0001501540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 5483 грн. 98 коп.; № 0001081540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 4223 грн. 92 коп.; № 0001031540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 1297 грн. 23 коп.; № 0001041540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 870 грн. 46 коп.; № 0001021540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 1 грн. 81 коп.; № 0001521540/0 від 15 квітня 2010 року сума штрафу 12841 грн. 00 коп.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, оскільки вважає, що уточнюючі податкові розрахунки із збору за забруднення навколишнього природного середовища не є сплатою податкових зобовязань, оскільки не є розрахунковими документами, форма якого встановлена Національним банком України, відповідно до пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року № 2346-IIIі, як наслідок, не є підставою для нарахування штрафних санкцій. Крім того, позивач, з посиланням на відповідні судові рішення, зазначає, що за перевіряємий період - з 1 листопада 2006 року по 26 лютого 2010 року з позивача податковим органом було стягнуто в судовому порядку заборгованість, на яку нараховані штрафні санкції. Позивач також вважає неправомірним повторне нарахування відповідачем штрафних санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями за порушення граничного строку сплати земельного податку та збору за спеціальне водокористування, оскільки за актами перевірки податкового органу від 25 листопада 2008 року № 880/15-1/34093124 та від 28 квітня 2009 року № 247/15-1/34093124 штрафні санкції позивачу вже були нараховані. Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, оскільки позивачем порушені граничні строки сплати податку. Зазначає, що у звязку з календарною черговістю зарахування платежів, встановленою пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», кошти, спрямовані платником податків на сплату узгоджених сум поточних податкових зобовязань та погашення податкового боргу, в автоматичному режимі, відповідного до вимог підпункту 6.1.7. пункту 6.1. Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 року за № 268/5459, зарахувались на погашення сум раніше створеного податкового боргу. Тому просив суд відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Добропіллявугілля» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32186934 (арк. справи 15). Відокремлений підрозділ «Управління комунальних котелень» входить до складу Державного підприємства «Добропіллявугілля» (арк. справи 13).

2 квітня 2010 року відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань з земельного податку з юридичних осіб, комунального податку, збору за забруднення навколишнього природного середовища, збору за спеціальне водокористування за період з 20 лютого 2006 року по 26 лютого 2010 року, за результатами якої складено акт № 277/15-1/34093124 від (арк. справи 16 - 25).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 14 квітня 2010 року (арк. справи 33 40): № 0001051540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 423 грн. 27 коп. за затримку на 25 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання із земельного податку з юридичних осіб; № 0001491540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 619 грн. 52 коп. за затримку на 107 151 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання із земельного податку з юридичних осіб; № 0001471540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16 грн. 39 коп. за затримку на 21 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання із земельного податку з юридичних осіб; № 0001481540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 65 грн. 56 коп. за затримку на 52 82 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання із земельного податку з юридичних осіб; № 0001451540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 201 грн. 44 коп. за затримку на 52 82 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання із земельного податку з юридичних осіб; № 0001461540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 177 грн. 85 коп. за затримку на 112 138 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання із земельного податку з юридичних осіб; № 0001501540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5483 грн. 98 коп. за затримку на 91 151 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання із земельного податку з юридичних осіб; № 0001441540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 62 грн. 57 коп. за затримку на 20 21 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання із земельного податку з юридичних осіб; № 0001081540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4223 грн. 92 коп. за затримку на 35 88 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання із земельного податку з юридичних осіб; № 0001031540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1297 грн. 23 коп. за затримку на 4 26 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання із збору за спеціальне водокористування; № 0001041540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 870 грн. 46 коп. за затримку на 31 55 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання із збору за спеціальне водокористування; № 0001021540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн. 81 коп. за затримку на 14 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання із комунального податку; від 15 квітня 2010 року № 0001521540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12841 грн. 00 коп. за затримку на 113 963 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання із збору за забруднення навколишнього природного середовища (арк. справи 33 -39).

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181).

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Проблемою даного спору є наявність або відсутність обєкту застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобовязань, визначених Законом № 2181.

Як вбачається з акту перевірки, спірне податкове повідомлення-рішення № 0001521540/0 від 15 квітня 2010 року на суму 12841 грн. 00 коп. прийнято за затримку на 113 963 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання із збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 25628 грн. 00 коп., які виникли на підставі податкових розрахунків із збору за забруднення навколишнього природного середовища № 21845 від 29 січня 2007 року на суму 148 5602 грн. 18 коп. та № 22239 від 8 грудня 2006 року на суму 66323 грн. 07 коп.

Як встановлено судом, податковий розрахунок № 21845 від 29 січня 2007 року увійшов до суми позовних вимог Добропільської обєднаної податкової інспекції до Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» по справі № 2а-10040/08/0570 про стягнення податкового боргу. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 8 липня 2008 року у справі № 10040/08/0570 позов податкового органу задоволено. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2008 року по справі № 2а-10040/08/0570 було розстрочено виконання зазначеної постанови суду з 20 жовтня 2008 року по 20 вересня 2013 року рівними частинами, щомісяця по 14944 грн. 26 коп. (арк. справи 217 222). Отже, ухвалою суду про розстрочення виконання рішення суду були встановлені інші строк сплати податкового боргу, починаючи з 20 жовтня 2008 року. Актом перевірки перша дата сплати за розрахунком № 21845 від 29 січня 2007 року визначена як 9 квітня 2006 року, остання 10 жовтня 2008 року, що не відповідає строкам сплати, визначеним ухвалою суду від 6 жовтня 2008 року. Таким чином, суд приходить до висновку, що за зазначеним розрахунком відсутні порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, визначених Законом № 2181.

Згідно частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Стаття 263 КАС України визначає підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження. Підставою для застосування правил коментованої статті є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Правила цієї статті повністю кореспондують статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606). Згідно преамбули Закону №606, цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Відповідно до статті 1 Закону № 606, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

З аналізу зазначених норм вбачається, що заходи превентивного характеру, встановлені Законом № 606 та Законом № 2181 чітко відрізняються між собою тим, що вони застосовуються в залежності від того, в якому режимі знаходиться заборгованість. Закон № 2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами. Такі санкції застосовуються податковим органом на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання. Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону № 2181, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Законом № 2181 встановлений перелік певних заходів, які можуть самостійно вживатися податковим органом з метою погашення податкового боргу застосування податкової застави, арешт та реалізація активів. Так само, виконання рішення суду шляхом звернення до органів виконавчої служби є одним із засобів погашення боргу. Саме вони повинні застосовуватися у випадку невиконання рішення суду в добровільному порядку. На стадії виконання судового рішення, як завершальної стадії судового провадження, застосовуються заходи примусового виконання рішень, передбачені, статтею 4 Закону № 606, зокрема - звернення стягнення на майно боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні, інші заходи, передбачені рішенням.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на стадії виконання судового рішення, повинні застосовуватись саме заходи виконання судового рішення, встановлені нормами Закону № 606, як загальні правила виконання всіх судових рішень, а не норми спеціального Закону № 2181 з питань оподаткування.

Ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2008 року по справі № 2а-10040/08/0570, якою розстрочено виконання рішення суду, свідчить про те, що Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 8 липня 2008 року у справі № 10040/08/0570 набрала законної сили та підлягає виконанню у спосіб, встановлений зазначеною ухвалою.

Суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно застосовані штрафні (фінансові) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням № 0001521540/0 від 15 квітня 2010 року за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання із збору за забруднення навколишнього природного середовища, визначеного податковим розрахунком № 21845 від 29 січня 2007 року на суму 148 5602 грн. 18 коп. на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону № 2181.

Судом встановлено, що відповідачем була нарахована штрафна санкція на податковий розрахунок № 22239 від 8 грудня 2006 року. Цей податковий розрахунок увійшов до суми позовних вимог Добропільської обєднаної податкової інспекцій до Державного підприємства «Добропіллявугілля» у справі № 2а-10818/0/0570 про стягнення податкового боргу. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року у справі № 2а-10818/08/0570 позов податкового органу задоволено частково, податкова заборгованість по даному податковому розрахунку № 22239 від 8 грудня 2006 року стягнута в сумі 66323 грн. 07 коп. (арк. справи 199-213).

Крім того, судом встановлено, що штрафна санкція на цей розрахунок нарахована в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що діяв з 4 травня 2005 року по 22 червня 2006 року, введеного ухвалою Господарського суду Донецької області «Про порушення справи про банкрутство» №5/796 від 4 травня 2005 року, якою зупинено виконання боржником грошових зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію), зупинено заходи, спрямовані на забезпечення цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів.

Згідно пункту 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію

Штрафна санкція відповідачем була нарахована в період дії мораторію, яким зупинено виконання боржником грошових зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію), зупинено заходи, спрямовані на забезпечення цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що податковим органом неправомірно застосовані штрафні (фінансові) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням № 0001521540/0 від 15 квітня 2010 року на загальну суму 12841 грн. 00 коп. на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону № 2181.

Відповідачем були нараховані штрафні санкції з земельного податку на податковий розрахунок № 1004 від 31 січня 2009 року на суму 23357 грн. 79 коп., на уточнюючий розрахунок на 2008 рік № 17868 від 21 жовтня 2008 року на суму 1394 грн. 81 коп., на податковий розрахунок № 1027 від 31 січня 2008 року на суму 17594 грн. 35 коп., на уточнюючий розрахунок № 13768 від 13 серпня 2009 року на суму 4156 грн. 93 коп., на уточнюючий розрахунок № 14793 від 22 вересня 2009 року на суму 7673 грн. 72 коп., на податковий розрахунок № 1024 від 31 січня 2008 року на суму 5 136 грн. 12 коп., на податковий розрахунок № 1026 від 31 січня 2008 року на суму 1 534 грн. 16 коп., уточнюючий розрахунок № 13769 від 13 серпня 2009 року на суму 3 грн. 42 коп., на податковий розрахунок № 1005 від 30 січня 2009 року № 6037 грн. 56 коп., на податковий розрахунок № 1006 від 30 січня 2009 року на суму 1966 грн. 51 коп.

Як встановлено судом, відповідачем раніше вже було здійснено перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань за зазначений період, про що свідчать відповідні акти перевірок. Так, податковим органом була проведена невиїзна документальна перевірка з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань з земельного податку з юридичних осіб за період з 2 грудня 2008 року по 26 березня 2009 року, за результатами якої складено акт № 247/15-1/34093124 від 28 квітня 2009 року (арк. справи 171 174). За її наслідками були прийняті податкові повідомлення рішення, якими донараховані штрафні санкції з земельного податку на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону № 2181 від 28 квітня 2009 року № 0001391540/0 на суму 32 грн. 76 коп., № 0001351540/0 на суму 100 грн. 32 коп.. № 0001341540/0 на суму 433 грн. 57 коп. Податковим органом була проведена невиїзна документальна перевірка з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань з земельного податку з юридичних осіб за період за період з 2 серпня 2008 року по 18 листопада 2008 року, за результатами якої складено акт № 880/15-1/34093124 від 25 листопада 2008 року (арк. справи 175 178). За її наслідками були прийняті податкові повідомлення рішення, якими донараховані штрафні санкції з земельного податку на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону № 2181 від 26 жовтня 2008 року № 0002801540/0 на суму 12 грн. 71 коп., № 0002791540/0 на суму 42 грн. 72 коп., № 0002811540/0 на суму 29 грн. 05 коп., № 0002781540/0 на суму 125 грн. 67 коп.

Відповідно до пункту «в» підпункту 6.4.1. пункту 6.4. статті 6 Закону № 2181, податкове повідомлення вважається відкликаними, якщо рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом.

Відповідно до підпункту 6.4.4. пункту 6.4. статті 6 Закону № 2181, у випадках, визначених підпунктом "в" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважається відкликаними у день отримання платником податків відповідного рішення суду. Зазначені рішення не були скасовані або змінені, отже, вважаються чинними.

Пунктом 17.1. статті 17 вказаного Закону визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею.

Таким чином, розмір штрафних санкцій та порядок їх нарахування чітко визначений Законом № 2181. Він не може бути змінений податковим органом у бік збільшення або зменшення. Враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення, прийняті за попередніми перевірками не відкликані та не скасовані, повторне нарахування штрафних санкцій, яке призводить до збільшення штрафних санкцій є неприпустимим, з огляду на розміри і порядок їх нарахування.

Щодо нарахування штрафних санкцій на уточнюючі розрахунки, суд зазначає, що статтею 7 Закону № 2181 передбачений вичерпний перелік джерел самостійної сплати податкового зобовязання або погашення податкового боргу. Зменшення податкового боргу шляхом подання уточнюючого розрахунку, яким платником податків зменшується сума податкового зобовязання, Законом №2181 не передбачено.

Позивач, подавши до податкового органу уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з земельного податку, скористався правом, наданим йому пунктом 5.1. статті 5 Закону №, відповідно до якого, якщо платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. При цьому, підстави вважати подання уточнюючого розрахунку, яким зменшено суму податкового зобовязання, погашенням податкового зобовязання відсутні.

Що стосується нарахування штрафних санкцій на податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2009 року № 0002571540/0 зі збору за спеціальне водокористування на загальну суму 8391 грн. 98 коп., суд також приходить до висновку, що нарахування штрафних санкцій на несплачені штрафні санкції є неприпустимим, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону № 2181, штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Крім того, пунктом 2.3. пункту 2 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 року за № 268/5459, штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних (фінансових) санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, а також відповідно до законодавчих актів, якими надано право органам державної податкової служби застосовувати штрафні (фінансові) санкції, на підставі рішення контролюючого органу.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що штрафна санкція може встановлюватися лише від суми податкового зобов'язання, яке не містить в собі штрафних санкцій, отже, застосування в даному випадку штрафних санкцій за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону № 2181 є неправомірним.

Щодо нарахування штрафних санкцій з комунального податку на документ № 6 від 16 січня 2009 року, суд зазначає, згідно з пунктом 1.2 статті 1 зазначеного Закону податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Статтею 5 Закону № 2181 визначено порядок узгодження податкових зобов'язань. Так, узгодженням податкового зобов'язання, відповідно до пункту 5.1. статті 5 цього Закону, є самостійне визначення податкового зобовязання у податковій декларації - з дня подання такої податкової декларації або апеляційне узгодження податкового зобов'язання, відповідно до пункту 5.2. статті 5 Закону - у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Суду не надано доказів того, що документ № 6 від 16 січня 2009 року є документом, що містить податкові зобов'язання, узгоджені у встановленому Законом № 2181 порядку, отже, з огляду на те, що застосування штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону № 2181 можливе лише за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, суд приходить до висновку, що нарахування штрафних санкцій на невизначений документ є безпідставним.

Суд не приймає посилання відповідача на правомірність зарахування сплачених позивачем сум податкових зобовязань із земельного податку з юридичних осіб, зі збору за спеціальне водокористування, комунального податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобовязаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обовязок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідач не довів склад правопорушення, за яке ним застосовані штрафні (фінансові) санкції спірними податковими повідомленнями-рішеннями, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій із земельного податку з юридичних осіб від 14 квітня 2010 року № 0001051540/0, № 0001491540/0, № 0001471540/0, № 0001481540/0, № 0001451540/0, № 0001461540/0, № 0001501540/0, № 0001441540/0, № 0001081540/0; зі збору забруднення навколишнього природного середовища № 0001521540/0, збору за спеціальне водокористування № 0001031540/0, № 0001041540/0; комунального податку № 0001021540/0.

Суд зазначає, що відповідач також не довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Добропільської обєднаної податкової інспекції № 0001051540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 423 грн. 27 коп.; № 0001491540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 619 грн. 52 коп.; № 0001481540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 65 грн. 56 коп.; № 0001471540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 16 грн. 39 коп.; № 0001461540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 177 грн. 85 коп.; № 0001451540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 201 грн. 44 коп.; № 0001441540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 62 грн. 57 коп.; № 0001501540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 5483 грн. 98 коп.; № 0001081540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 4223 грн. 92 коп.; № 0001031540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 1297 грн. 23 коп.; № 0001041540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 870 грн. 46 коп.; № 0001021540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 1 грн. 81 коп.; № 0001521540/0 від 15 квітня 2010 року сума штрафу 12841 грн. 00 коп. задовольнити повністю.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції № 0001051540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 423 грн. 27 коп.; № 0001491540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 619 грн. 52 коп.; № 0001481540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 65 грн. 56 коп.; № 0001471540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 16 грн. 39 коп.; № 0001461540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 177 грн. 85 коп.; № 0001451540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 201 грн. 44 коп.; № 0001441540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 62 грн. 57 коп.; № 0001501540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 5483 грн. 98 коп.; № 0001081540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 4223 грн. 92 коп.; № 0001031540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 1297 грн. 23 коп.; № 0001041540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 870 грн. 46 коп.; № 0001021540/0 від 14 квітня 2010 року сума штрафу 1 грн. 81 коп.; № 0001521540/0 від 15 квітня 2010 року сума штрафу 12841 грн. 00 коп.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Добропіллявугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 червня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 15 червня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Абдукадирова К.Е.