Постанова № 103819852, 21.02.2022, Зміївський районний суд Харківської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа № 621/66/22

Провадження 3/621/50/22

21 лютого 2022 року м. Зміїв Харківської області

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Філіп`єва В.В., розглянувши матеріали відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , громадянин України, не працює, інвалід 2 групи, має на утриманні неповнолітню дитину, до адміністративної відповідальності не притягався,

за статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №318533 від 03.01.2022, 02 січня 2022 року, о 23.10 годині ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mersedes - Bens, державний номерний знак НОМЕР_2 , на автодорозі Р78 Харків-Зміїв - Балаклія - Горохуватка, перед зміною напрямку руху не переконався у безпечності маневру та скоїв зіткнення з автомобілем RENAUT DUSTER, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого транспортним засобам були спричинені механічні пошкодження, а потерпілому спричинено матеріальну шкоду.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №318534 від 03.01.2022, 02 січня 2022 року, о 23.10 годині ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mersedes - Bens, державний номерний знак НОМЕР_2 , на автодорозі Р78 Харків-Зміїв - Балаклія - Горохуватка, перед зміною напрямку руху не переконався у безпечності маневру та скоїв зіткнення з автомобілем RENAUT DUSTER, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого транспортним засобам були спричинені механічні пошкодження, після чого залишив місце пригоди.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.10 а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання - ОСОБА_1 - в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі та надав письмові пояснення, в яких зазначив, що вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, визнає в повному обсязі, оскільки дійсно допустив зіткнення автомобілів за зазначених в протоколі обставин. Вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, не визнає, оскільки стверджує, що не помітив наїзду на автомобіль РЕНО, не відчув самого зіткнення, а дізнався про дорожньо-транспортну пригоду після того, як вказаний автомобіль під`їхав до нього на автозаправці, тобто також не зупинявся у місці зіткнення. Умислу на залишення місця події в нього не було, а тому просив закрити справу в цій частині.

Дослідивши зміст протоколів про адміністративні правопорушення, додані до них матеріали та пояснення ОСОБА_1 , суд зазначає наступне:

Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи , вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, крім іншого, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно пунктів 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. У разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.

З досліджених доказів вбачається, що водій ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом Mersedes - Bens, д.н.з НОМЕР_2 , порушив вище вказані вимоги пунктів 10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем RENAUT DUSTER, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який отримав механічні пошкодження, що беззаперечно вказує на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Окрім визнання ОСОБА_1 зазначених обставин, його провина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №318533 від 03.01.2022 року, схемою місця ДТП, на якій, в тому числі відображені наявні пошкодження обох транспортних засобів, письмовими поясненнями учасників події.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними й допустимими, і в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені судом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Разом з тим, провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, не підтверджена належними й допустимими доказами, виходячи з наступного:

Статтею 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

При цьому, матеріали справи не містять будь-яких доказів про те, що ОСОБА_1 дійсно залишив місце ДТП. З його пояснень вбачається, що він не залишав умисно місце події, не відчув зіткнення, а після зустрічі з водієм RENAUT DUSTER, дізнавшись про зіткнення, залишався на місці до приїзду працівників поліції. Протокол про адміністративне правопорушення складався в місті зупинки обох транспортних засобів, а отже і сама водій іншого автомобіля не залишилася на місті зіткнення, а доїхала, як і він, до автомобільної заправки.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч.1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною.

Із врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення обов`язковою його ознакою є вина особи (умисел чи необережність) у його вчинення, тобто психічне відношення особи до протиправного діяння та суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам.

Відповідальність за діяння, передбачене статтею 122-4 КУпАП, а саме - за залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - може наставати лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на залишення місця ДТП.

Окрім протоколу серії ААБ №318534 від 03.01.2022 року, інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, матеріали справи не містять.

Згідно статті 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.2 статті 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

За таких обставин, суд вважає вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП не доведеною належними й допустимими доказами, в зв`язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п.1 статті 247, п.3 ч.1 та ч.2 статті 284 КУпАП.

Разом з тим, ОСОБА_1 належить притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а саме за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Призначаючи стягнення за вказане правопорушення, суд керується положеннями статті 23 КУпАП, згідно якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненного правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

З огляду на обставини справи та особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину визнав повністю, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за необхідне і достатнє призначити ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу, передбаченому санкцією ст. 124 КУпАП.

Згідно статті 27 КУпАП України, штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому, враховуючи, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 , необхідно звільнити його від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір»

На підставі викладеного, керуючись статями 33-34, 36, 124, 245, 252, 280, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , громадянин України, не працює, інвалід 2 групи, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень, які перерахувати на рахунок UA168999980313020149000020001, отримувач: ГУК Харківська обл/Харків обл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Закрити провадження стосовно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Текст постанови складений 21.02.2022

Суддя В. Філіп`єва