Рішення № 103818161, 31.03.2022, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/170/22

Провадження № 2/172/53/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2022 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання - Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , 2013 року народження, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей Васильківської селищної ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов, в обґрунтування якого позивач вказує, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29.10.2014 року у ОСОБА_3 було відібрано без позбавлення батьківських прав малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначено місце проживання дитини за місцем проживання батька. З моменту відібрання дитини ОСОБА_1 у матері ОСОБА_3 нічого не змінилося. Відповідачка, жодного з покладених законом на батьків обов`язків не виконує, не піклується та не дбає про здоров`я дитини, належний фізичний, духовний та моральний розвиток, не займається вихованням, не цікавиться її навчанням, матеріально не забезпечує. Відповідачка взагалі не цікавиться життям та здоров`ям доньки.

Вихованням та утриманням дитини в повному обсязі маймається батько ОСОБА_4 разм з цивільною дружиною ОСОБА_5 . Дитина ОСОБА_1 з вересня 2020 року навчається у Васильківському навчально-виховному комплексі №3, має гарну характеристику. Класний керівник та адміністрація НВК підтверджують, що вихованням дитини займається лише батько та його цивільна дружина, маму в навчальному закладі жодного разу не бачили. Відповідачка ОСОБА_3 самоусунулася від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до акта органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 18.10.2021 року малолітня дитина ОСОБА_2 доправлений до КНП "Міська дитяча клінічна лікарня №6 "Дніпровської міської ради.

Відповідно до акта від 06.12.2021 року за час перебування ОСОБА_2 в інфекційному відділенні ні мати, ні хтось з близьких родичів дитину не відвідував, станом його здоров`я не цікавився.

Відповідно до висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини ОСОБА_2 має інтелектуальні порушення помірного ступеня та йому рекомендована програма закладу освіти, модіфікована та адаптована з корекційно-розвитковою складовою для дітей дошкільного віку з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня.

Місце перебування матері ОСОБА_3 не відомо, до служби у справах дітей Васильківської селищної ради жінка не зверталася.

Батько ОСОБА_4 не проживає з сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, не опікується ним, не забезпечує матеріально.

Просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітніх дітей та стягнути з відповідачки аліменти на утримання дітей. Позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 та стягнути з відповідача аліменти на утримання сина.

Ухвалою судді від 22.02.2022 року провадження у справі відкрито, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_7 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги визнала частково, не заперечувала проти позбавлення батьківських прав, заперечувала проти стягнення аліментів.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти позбавлення батьківських прав, заперечував проти стягнення аліментів.

Представник третьої особи Савченко О.А. надала суду заяву про подальший розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29.10.2014 року справа №172/736/14-ц у ОСОБА_3 було відібрано без позбавлення батьківських прав малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначено місце проживання дитини за місцем проживання батька.

Відповідно до актів обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_4 від 10.08.2021, 06.09.2021, 10.01.2022 року відповідач проживає разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Разом виховують чотирьої дітей. В усіх випадках під час візитів в будинку переважно чисто, є запаси продуктів харчування та зварена їжа. Діти забезпечені посезонним одягом та взуттям, засобами гігієни та ліками.

Відповідно до акта органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 18.10.2021 року малолітня дитина ОСОБА_2 доправлений до КНП "Міська дитяча клінічна лікарня №6 "Дніпровської міської ради.

Відповідно до інформації за час перебування ОСОБА_2 в інфекційному відділенні ні мати, ні хтось з близьких родичів дитину не відвідував, станом її здоров`я не цікавився.

Згідно зі ст. 164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки чи піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.

Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року Генеральної Асамблеї ООН, ратифікована Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 року в преамбулі визначає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Стаття 3 Конвенції зазначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до стаття 9 Конвенції Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно з пунктами 15 та 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

На підставі належних, допустимих та достатніх доказів судом встановлено, що відповідачі без будь-яких об`єктивних на те причин ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, участі у вихованні дітей не приймають, мати не створює належних умов для проживання своїм дітям, не забезпечує нормального фізичного та розумового розвитку, матеріально дітей не утримує, після фактичного відібрання дітей органом опіки та піклування, не мала з донькою ніяких контактів і не намагалася цього робити.

Таким чином, суд приходить до висновку, що задоволення позову шляхом позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повністю відповідає інтересам останніх.

Також за правилами статті 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. Тому позов підлягає задоволенню також і в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

У зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору за подання позову до суду, з відповідачів на користь держави за правилами ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути судові витрати в розмірі 4962,00 грн. (судовий збір).

На підставі вищевикладеного, керуючись Декларацією прав дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року, Конвенцією про права дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 року, Законом України «Про охорону дитинства», постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 164-165 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 259, 263 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В

1. Позов органу опіки та піклування Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 , 2013 року народження, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей Васильківської селищної ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

2. Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду - 14 лютого 2022 року і до досягнення дітьми повноліття шляхом перерахування коштів на особисті рахунки дітей у відділенні Державного ощадного банку України.

4. Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

5. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду - 14 лютого 2022 року і до досягнення дитиною повноліття шляхом перерахування коштів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

6. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в межах суми платежів за один місяць.

5. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 4962,00 копійок, в рівних частинах, тобто по 2481,00 грн.

6. Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до Васильківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк