Ухвала суду № 103815378, 31.03.2022, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/320/22

Номер провадження № 1-кс/699/65/22

УХВАЛА

щодо скарги на постанову прокурора

31.03.2022 року м. Корсунь-Шевченківський

Слідчий суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Свитка С.Л., за участю секретаря судового засідання Таран О.В., прокурора Гузенко І.В., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника адвоката Денисенка С.В., розглянувши матеріали скарги адвоката Денисенка Сергія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову керівника Прилуцької окружної прокуратури Селіної О.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

28.03.2022 року до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшла скарга адвоката Денисенка Сергія Вікторовича, який діє в інтересах скаржника ОСОБА_1 на постанову керівника Прилуцької окружної прокуратури Селіної О.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 26.03.2022, в якій він просив:

-скасувати постанову керівника Прилуцької окружної прокуратури від 26.03.2022 про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ІТТ №5;

-у разі потреби застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_1 інший більш м`який запобіжний захід та звільнити її з під варти.

В обґрунтування своєї скарги представник скаржника зазначив, що Прилуцьким районним відділом поліції ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022270330000249 від 24.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України щодо ОСОБА_1 .. Керівником Прилуцької окружної прокуратури Селіною О.В. винесено постанову про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 26.03.2022, згідно якої до підозрюваної ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів в ІТТ №5 ГУНП в Чернігівській області, одночасно визначено розмір застави. Зазначає, що вказана постанова є незаконною, оскільки ст.615 КПК України передбачено, що керівник відповідного органу прокуратури виконує повноваження щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб за одночасного існування таких обставин: відсутність об`єктивної можливості виконання цих повноважень слідчим суддею; якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів.

Указом Президента в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022.

Вказане кримінальне правопорушення вчинене у межах територіальної юрисдикції Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.

Проте розпорядженням голови Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, територіальну підсудність Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області змінено та визначено за Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області.

Тому клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинен був розглядати слідчий суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області.

Крім того у клопотанні та постанові відсутнє обґрунтування та докази того, що затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні злочину.

В судовому засіданні представник скаржника адвокат Денисенко С.В. скаргу підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у скарзі.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 просила задовольнити скаргу. Пояснила, що визнає свою причетність до інкримінованого правопорушення. Просила врахувати, що проживає разом з батьками, які є особами пенсійного віку, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, має онкологічне захворювання.

В судовому засіданні прокурор Гузенко І.В. заперечила проти задоволення скарги, посилаючись на те, що постанова про застосування запобіжного заходу була винесена керівником Прилуцької окружної прокуратури в порядку ст.615 КПК України.

Заслухавши пояснення скаржника та її представника, доводи прокурора, вивчивши матеріали скарги, вважаю, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Прилуцьким районним відділом поліції ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022270330000249 від 24.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України про те, що ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 23.03.2022 о 13:08 год. в умовах воєнного стану, перебуваючи в магазині «Єва 1408», що розташований за адресою Чернігівська область м.Прилуки, вул. Київська, 172, з полиці магазину викрала мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 3S, 32Gb, сірого кольору, вартістю 1412,50 грн., який належить потерпілій ОСОБА_2 .

25.03.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану (а.с.6-8).

25.03.2022 року старшим слідчим слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Кравченко М.В. внесено керівнику Прилуцької окружної прокуратури Селіній О.В. клопотання про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб (а.с.10-12).

За наслідками розгляду вказаного клопотання керівником Прилуцької окружної прокуратури Селіною О.В. винесено постанову про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 26.03.2022, згідно якої до підозрюваної ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів в ІТТ №5 ГУНП в Чернігівській області.

Одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 49620 грн, визначені обов`язки у разі внесення застави (а.с.13-17).

Пунктом 2 ч.1 ст.615 КПК України (в ред. від 03.03.2022, який набрав чинності 08.03.2022) передбачено, що у разі введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України та якщо відсутня об`єктивна можливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170,173, 189, 233, 234, 235, 245, 247, 248 та 294 цього Кодексу, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152, 153, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів, - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог глави 37 цього Кодексу за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

Тобто, керівник відповідного органу прокуратури виконує повноваження щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб за одночасного існування таких обставин:

відсутність об`єктивної можливості виконання цих повноважень слідчим суддею;

якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан.

Вказане кримінальне правопорушення вчинене у межах територіальної юрисдикції Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.

Разом з тим, розпорядженням голови Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» ураховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, територіальну підсудність Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області та Варвинського районного суду Чернігівської області змінено та визначено за Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області.

Тому клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинен був розглядати слідчий суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області.

Крім цього, у клопотанні слідчого та у постанові керівника прокуратури про обрання запобіжного заходу відсутнє обґрунтування та докази того, що затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні злочину.

Вирішуючи про права скаржника на звернення до суду з даною скаргою, суд керується ст.8 КПК України, яка передбачає верховенство права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями, це положення прямо випливає із ст.3 Конституції України, відповідно до якої права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави і ці права не є вичерпними, згідно ст.22 Конституції України.

Згідно частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За нормами ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою, що закріплено у ч.3 ст.176 КПК України.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності.

Тобто, суд повинен розглядати питання, чи тримання особи під вартою є конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи, бути достатніми для досягнення цієї цілі.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Санкцією ч.4 ст.185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

З копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 та довідки серії АВБ №070852 вбачається, що ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності безтерміново (а.с.18).

Копії медичних документів (а.с.19-25, 62-69) підтверджують негативний стан здоров`я ОСОБА_1 та наявність у неї онкологічного захворювання.

Із записів трудової книжки вбачається, що ОСОБА_1 не працює (а.с.27-32), отримує пенсію по інвалідності (а.с.72).

Батьками підозрюваної є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є особами пенсійного віку, що підтверджується копіями пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (а.с.26).

ОСОБА_1 добровільно видала працівникам поліції мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 3S, 32Gb (а.с.48).

Із розписки потерпілої ОСОБА_5 вбачається, що остання отримала від батьків підозрюваної 10000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, 5000 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та немає претензій до ОСОБА_1 (а.с.73,129).

Згідно п.1 ч.2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що постанову керівника Прилуцької окружної прокуратури Селіної О.В. від 26.03.2022 про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022270330000249 від 24.03.2022 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України необхідно скасувати.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує особу підозрюваної, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, стан її здоров`я, що вона є особою з інвалідністю ІІІ групи, поведінку підозрюваної, яка добровільно видала працівникам поліції викрадене майно, відшкодування потерпілій заподіяних збитків та моральної шкоди, відсутність достатньо вагомих аргументів на необхідність у застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою. Беручи до уваги вказане відносно ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, зобов`язавши останню прибувати за кожною вимогою на виклик слідчого та не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого та звільнення ОСОБА_1 з під варти в залі суду негайно після проголошення даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 303-307, 176-178, 179-183, 193, 194, 199, 331, 394, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката Денисенка Сергія Вікторовича, який діє в інтересах скаржника ОСОБА_1 на постанову керівника Прилуцької окружної прокуратури Селіної О.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Скасувати постанову керівника Прилуцької окружної прокуратури Селіної О.В. від 26.03.2022 про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022270330000249 від 24.03.2022 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з під варти негайно після проголошення даної ухвали.

Обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, зобов`язавши останню прибувати за кожною вимогою на виклик слідчого та не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого.

Ухвала може бути оскарженою до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Свитка С.Л.