Постанова № 10381527, 08.07.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

06.07.2010

08.07.10 копія

d

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2010 р. Справа № 2а-2917/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коблової О. Д. <Текст > при секретаріДеговцові І.О. за участю: прокурора Антоненко Н.М. представника позивача Галицької І.В. представника відповідача Мирошниченко С.С. < ПІБ Пр. > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагацувальний комбінат" до Криворізької митниці, Головного державного казначейства у Дніпропетровській області про скасування рішення картки відмови № 113030000/0/000030, визнання Рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів №113000010/2010/000053/1 від 29.01.10 р. протиправним, - ВСТАНОВИВ: Відкрите акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний " звернулось до суду з позовною заявою до Криворізької митниці з урахуванням уточнень до позовної заяви з проханням: скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113030000/0/000030 від 12.02.10 р.; визнати Рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів №113000010/2010/000053/1 від 29.01.10 р. протиправним; стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 1, код ЄДРПОУ 23928791) на користь Відкритого акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" шкоду у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 40 947,12 грн.

На підставі повідомлення № 05/2-1472вих10 від 21.05.10 р., з урахуванням вимог ст.60 КАС України, в адміністративну справу вступила прокуратура Дніпропетровської області.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити їх повністю.

Представник Криворізької митниці проти позову заперечує, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, у звязку з чим просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач -2 - Головне Управління Державного казначейства у Дніпропетровській області, залучений під час розгляду справи, у судове засідання не з'явився.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачва, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з наступних підстав.

Встановлено, що 11.02.2010 року для здійснення митного контролю та митного оформлення Позивачем була подана вантажна митна декларація (далі - ВМД) №113030000/2010/003049, відповідно до якої для проведення Відповідачем митного оформлення було подано товар - шини безкамерні, пневматичні, гумові, нові: марки 33.00-51, а не - шини 33.05-51 для автомобілів із великою вантажопід'йомністю, як заявляє Позивач. Продавцем товару заявлено ВАТ „Белшина", Білорусь.

Згідно з вимогами п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою КМУ від 20.12.06 №1766 (далі - ПКМУ №1766) «Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний надати: ... рішення митного органу про визначення митної вартості товарів раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом)...»В даному випадку, на подібний товари, що імпортуються на територію України за одним і тим же зовнішньоекономічним контрактом №8-09/221-37-10 від 14.12.2009 Криворізькою митницею 29.01.2010 вже було винесено рішення про визначення митної вартості товарів №113000006/2010/000053/1. Однак, декларант при поданні 11.02.2010 ВМД №113030000/2010/003049 для митного оформлення шин розміром 33.00-51 дане рішення не подавав, в порушення вимог п.7 ПКМУ №1766, і не застосував при декларуванні митної вартості товару.

Виходячи з вище наведеного, можна дійти висновку, що декларантом умисно допущено порушення вимог нормативно-правових актів з питань митної справи.

Враховуючи зазначене, Відповідачем відповідно до вимог наказу ДМСУ від 12.12.2005 №1227, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2005 за №1562/11842, було видано Картку відмови у митному оформленні зазначеного товару за ВМД №113030000/2010/003049.

Таким чином, Картка відмови №113030000/0/000030 видана відповідно до вимог чинного законодавства, в межах наданих повноважень та без будь-якого втручання в господарську діяльність Позивача.

До цього ж, відповідно до ст. 42 Митного кодексу України (далі - МКУ) під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ст. 4 Митного кодексу України (далі - МКУ) визначено виключну компетенцію митних органів України щодо здійснення митної справи. Отже, перевірка правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, є складовою здійснення митного контролю і, відповідно до ст.3 МКУ , відноситься до виключної компетенції митного органу.

Згідно з ч.І ст. 265 МКУ «...Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості».

Таким чином, перевірка правильності визначення митної вартості товарів не є визначенням договірної ціни за товару, придбаного Позивачем, тому не є втручанням Відповідача у господарську діяльність Позивача, так як Позивач може придбати товар за договором і безкоштовно, однак, при цьому митна вартість буде визначатися відповідно до вимог Митного кодексу України.

Рішення про визначення митної вартості №113000006/2010/000053/1 із використанням резервного методу, винесене 29.01.2010 Відповідачем є законним та обгрунтованим, тому твердження Позивача щодо втручання Відповідача у його господарську діяльність є таким, що протирічить чинному законодавству, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 259 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу, яка визначається декларантом відповідно до положень ч. 1 ст. 260 МКУ.

Під час здійснення Відповідачем перевірки заявленої декларантом митної вартості товарів в частині порівняння на підставі цінової бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (далі - ЄАІС ДМСУ) рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів, які вже оформлені, виявилося, що заявлена декларантом ціна товару - 8 250 дол. США за одиницю товару, є меншою ніж ціна на шини цього ж виробника, цієї ж марки, що ввозилися на митну територію України (тобто, вже оформлені для вільного використання на митній території України), яка становить 8 960 дол. США за одиницю товару. Цей факт призвів до ретельного вивчення та дослідження Криворізькою митницею даного питання.

Згідно з п. 11 постанови КМУ №1766 „для підтвердження заявленої митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов 'язаний подати додаткові документи". Тому, Криворізькою митницею було запропоновано декларанту, для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, надати наступні додаткові документи:

1)прайс-лист фірми виробника товару;

2)калькуляцію фірми виробника товару;

3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

На виконання вищевказаної постанови декларанта ознайомлено з даним записом у Декларації митної вартості форми ДМВ-1 під підпис.

Також, відповідно до вимог ст. 266 МКУ з декларантом проведено процедуру консультації та повідомлено про можливість оформлення товару під гарантійні зобов'язання. Того ж дня декларантом було надано інформаційний лист та комерційну пропозицію, що є листуванням між продавцем та покупцем.

Крім того, згідно постанови КМУ від 20.12.06 №1766 перелік (реквізити) наданих декларантом документів зазначаються в Декларації митної вартості завіряються печаткою та підписом декларанта, але в даному випадку декларант відмовився від проведення вказаних дій. До цього ж, запропоновані документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів надано не було, тому, враховувати надані декларантом додаткові документи, Криворізька митниця, під час перевірки правильності визначення митної вартості, не могла.

До цього ж, в декларації митної вартості не відображено, що декларантом надано додаткові документи, які підтверджували б заявлену ним митну вартість товарів. Також, Декларант не скористався правом в десятиденний термін надати додаткові документи та здійснити митне оформлення під гарантійні зобов'язання згідно наказу Держмитслужби України від 17.03.08 №230, який передбачає надання додаткових підтверджуючих документів в термін до 90 днів з можливим наступним поверненням сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) за визначеною митним органом митною вартістю товарів.

Відповідно до ст. 265 МКУ митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості та має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в України відповідно до вимог статей 268 і 269 МКУ за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог ст. 271, або обчислена відповідно до вимог ст. 272 цього кодексу вартість товарів. При цьому, під „ідентичними" розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна походження, виробник. Під „подібними" розуміються товари, які хоч і не є однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів: якість та репутація на ринку, країна походження, виробник.

Згідно з постановою КМУ від 09.04.2008 № 339 „Про затвердження Порядку здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" контроль за правильністю визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, який здійснює митне оформлення товару. Тому 1-й метод - метод визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, застосовується митним органом після перевірки правильності визначення митної вартості товарів шляхом:

1)перевірки документів поданих для підтвердження заявленої декларантом митної вартості;

2)порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже здійснено;

3)застосування інших форм контролю, які передбачені митним кодексом України.

У разі, якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена на підставі вищезазначеного, - за митну вартість береться вартість операції з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни, і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, або є максимально наближеним до нього. Але законодавством не передбачено, в яких часових межах (години, дні, місяці, роки) „має збігатися час експорту з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього". Тому, у даному випадку методи 2 і 3 не можуть бути застосовані за неможливістю визначення терміну максимально наближеного часу.

Для застосування методів 4 і 5 необхідна інформація відсутня.

В таких випадках, якщо митну вартість товарів неможливо визначити жодним з п'яти попередніх методів або митний орган аргументовано вважає, що ці методи визначення митної вартості не можуть бути використані, - митна вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики за резервним (шостим) методом, який вже використовується шляхом гнучкого застосування п'яти попередньо розглянутих методів митної оцінки. Тому, при визначенні митної вартості за рішенням №113000006/2010/000053/1 від 29.01.2010 відповідно до положень ст. 273 МКУ був застосований шостий метод визначення митної вартості.

Отже, Криворізькою митницею відповідно до вимог наказу Держмитслужби України від 12.12.2005 №1227, зареєстрованого в Мін'Юсті України 26.12.2005 за №1562/11842, було видано Картку відмови у митному оформленні вищезазначеного товару за ВМД №113030000/2010/003049. На підставі вищевикладеного, Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113030000/0/000030 від 12.02.2010 видана Криворізькою митницею відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих їй повноважень без будь-якого втручання в господарську діяльність Позивача.

Таким чином, підстав для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113030000/0/000030 від 12.02.10р., визнання Рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів №113000010/2010/000053/1 від 29.01.10 р. протиправним - не існує, а рівно як не підлягає стягненню з Державного бюджету України сума у розмірі . 40947,12 грн.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача-1, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи надані сторонами у судовому засіданні пояснення, суд дійшов висновку, що відповідачем -1 доведено правомірність своїх дій, а позовні вимоги ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний" не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 11.07.10р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О. Д. Коблова

< суддя учасник колегії >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >