Ухвала суду № 103814, 15.08.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

15.08.06 Справа № 8А/8-37

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Процик Т.С.

Юрченка Я.О.

розглянув апеляційну скаргу Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Борщів № 2465 від 02.06.2006 року (далі Борщівська МДПІ, м. Борщів)

на постанову Господарського суду Тернопільської області від 01.03.2006 року

у справі № 8А/8-37

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочні дари», м. Заліщики (далі ТзОВ «Молочні дари», м. Заліщики)

до відповідача: Борщівської МДПІ, м. Борщів

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення

За участю представників:

від позивача –Друзенко Н.В. - юрист

від відповідача –Скороход В.Л. –завідувач юридичним сектором

Права та обов’язки представникам сторін відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 01.03.2006 року у справі № 8А/8-37 задоволено позовні вимоги ТзОВ «Молочні дари», м. Заліщики: визнано нечинним податкове повідомлення –рішення Чортківської МДПІ № 0000452303/0 від 20.12.2005 року в частині донарахування 40842,44 грн. штрафної санкції з податку на додану вартість.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що матеріалами справи доведено, що позивач проводив закупівлю молока не у сільськогосподарських товаровиробників, які мають окремі рахунки, а у особистих селянських господарств, яким в період з лютого по травень 2004 року здійснював виплату коштів за продане переробному підприємству молоко. Дана виплата проводилася безпосередньо з каси товариства, що підтверджено представленими в матеріалах справи платіжними відомостями на видачу готівкових коштів на закупку молока та виплату дотацій за продане переробному підприємству молоко особистими селянськими господарствами. Податковим органом неправомірно застосовано норми ч. 2 п. 7 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затв. Постановою КМУ від 12.05.1999р. № 805 до позивача, оскільки дане положення регулює правовідносини переробного підприємства з сільськогосподарськими товаровиробниками, які мають окремі рахунки, а на правовідносини з особистими селянськими господарствами, яким виплата проводиться готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства, не поширюється.

Борщівською МДПІ подано апеляційну скаргу № 2465 від 02.06.2006 року, у якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити. Зокрема скаржник зазначає, що при прийнятті постанови господарським судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми п.п. 5, 7 Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затв. Постановою КМУ від 12.05.1999р. № 805, ст.ст. 4, 5 Закону України «Про податок на додану вартість»та не досліджено всіх обставин справи.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

За результатами проведеної Чортківською МДПІ (Заліщицьке відділення) перевірки ТзОВ «Молочні дари», податковим органом складено акт № 66/23/31273884 від 09.12.2005 року «Про результати планової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) ТзОВ «Молочні дари»за період з 01.01.2004 року по 30.06.2005 року».

На підставі даного акту перевірки Чортківською МДПІ (Заліщицьке відділення) прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000452303/0 від 20 грудня 2005 року, яким ТзОВ «Молочні дари»визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 43758,44 грн., де 1772,00 грн. основний платіж та 41986,44 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Як зазначено в акті перевірки позивачем за період з 01.01.2004 року по 30.06.2005 року порушено вимоги п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини»№ 271 від 26.02.1999 року, п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі»№ 805 від 12.05.1999 року, а саме за результатами перевірки податкової декларації за 2003 рік, позивачем –не перераховано ПДВ на окремий дотаційний рахунок в сумі 40842,44 грн., а виплачено дану суму особистим селянським господарствам безпосередньо з каси товариства.

Позивачем податкове повідомлення - рішення № 0000452303/0 від 20.12.2005 року оспорюється лише в частині нарахування штрафу в сумі 40842,44 грн..

При прийняті постанови у даній справі, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що згідно з п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168 від 03.04.1997 року до 1 січня 2004 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Постановою Кабінету Міністрів України № 805 від 12.05.1999 року затверджено Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі, який встановлює механізм нарахування та виплат дотацій на період з 1 січня 1999 р. до 1 січня 2005 р. переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства, за реалізовані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

Так, пунктом 7 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі визначено обов’язок переробних підприємств щомісяця складати розрахунок нарахування сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продаж ними переробним підприємствам молока та м’яса в живій вазі за фактичними даними про обсяги закупленого молока та м’яса і надходження на окремий рахунок сум податку на додану вартість. На підставі цього розрахунку переробні підприємства проводять остаточне перерахування платіжними дорученнями сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за здані молоко та м’ясо в живій вазі. Постановою КМ України N 254 від 04.03.2004 року Пункт 7 доповнено частиною другою, якою передбачено, що не перераховані на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням.

Проте, як вбачається з акту перевірки, податковим органом не зафіксовано таких порушень, як не складання позивачем вищезазначеного розрахунку чи неперерахування сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, а лише зазначено про неперерахування позивачем на окремий дотаційний рахунок ПДВ в сумі 40842,44 грн., що і стало підставою застосування до позивача відповідальності визначеної ч.2 п.7 вищенаведеного Порядку. Судом першої інстанції також обґрунтовано зазначено, що дана норма не може бути застосована до правовідносин які склалися до набрання нею чинності.

Крім цього, у відповідності до п. 5 вищезазначеного Порядку перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко і м'ясо в живій вазі проводиться платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій - з його окремого рахунка на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників, крім тих, що ведуть особисте селянське господарство, які вони повинні відкрити в обслуговуючих установах банків протягом одного звітного періоду.

Оплата особистим селянським господарствам вартості проданих ними переробному підприємству молока та м'яса в живій вазі і виплата їм дотацій здійснюються готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення через сільськогосподарські підприємства, інші організації чи сільські (селищні) ради.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи доведено, що позивач проводив закупівлю молока не у сільськогосподарських товаровиробників, які мають окремі рахунки, а у особистих селянських господарства, яким здійснював виплату коштів за продане переробному підприємству молоко.

Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що пункт 15 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі, встановлює відповідальність за нецільове використання коштів з окремого рахунку, у вигляді стягнення таких коштів до державного бюджету для сільськогосподарських підприємств, що здають молоко переробним підприємствам, або реалізують молочну продукцію, вироблену з власного молока у власних переробних цехах. Тобто, ця міра відповідальності передбачена лише для сільгоспвиробників, які продають молоко переробному підприємству і не може бути застосована до переробного підприємства, яким є ТзОВ «Молочні Дари».

Крім того, судова колегія погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції, що Закон України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами. Даним законом не регулюється порядок застосування санкцій за недотримання переробним підприємством порядку перерахування сум податку на додану вартість, нараховані на обсяги реалізованої ним готової продукції (молока) на відкриті для них окремі рахунки, а тому застосування податковим органом положень даного Закону за недотримання приписів Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи наведені скаржником в реляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що постанова Господарського суду Тернопільської області прийнята з дотримання норм податкового законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 198, 200, 205, 206 КАС України, -

Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:

1. Постанову Господарського суду Тернопільської області від 01.03.2006 року у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно із ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя Галушко Н.А.

Суддя Процик Т.С.

Суддя Юрченко Я.О.