Ухвала суду № 103806, 21.08.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

21.08.06 Справа № 18/90

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Процик Т.С.

Галушко Н.А.

розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне, м.Рівне № 6433/10-15 від 07.06.2006р.

на постанову Господарського суду Рівненської області від 16.05.2006р.

у справі № 18/90

за позовом Спільного підприємства „Рівненське заготівельно-виробниче підприємство”, м.Рівне

до Державної податкової інспекції у м.Рівне, м.Рівне

про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення від 02.03.2006р. № 0001232342/0/23-121

За участю представників сторін:

від позивача: Грабовський В.Л. –представник, довіреність № 54 ви 19.04.2006р., Овдійчук О.О. –представник, довіреність № 28-03/05 від 28.01.2006р.

від відповідача: Омельченко Л.В. –головний державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність № 208-10/32 від 13.04.2006р.

Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено. Заяв про відвід суддів не поступало.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Рівненської області від 16.05.2006р. у справі № 18/90 задоволено позов Спільного підприємства „Рівненське заготівельно-виробниче підприємство”, м.Рівне до Державної податкової інспекції у м.Рівне та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 02.03.2006р. № 0001232342/0/23-121, яким визначено суму податкового зобов”язання з податку на прибуток у розмірі 4331,90 грн., в тому числі основний платіж –3163 грн., штрафні санкції –1168,9 грн., у повному обсязі.

Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що позивач правомірно включив І поверх будівлі комплексу „Дружба" та масажер до складу основних фондів та нараховував на них амортизацію, що свідчить про відсутність діях позивача ознак порушення вимог пп.8.1.1 та пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Скаржник, відповідач у справі, з постановою місцевого господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав, наведених у апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач у запереченні на апеляційну скаргу та представники позивача у судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили постанову місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, доводи позивача, наведені у заперечення на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, відповідачем було проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового та валютного законодавства, за результатами якої встановлено порушення вимог пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого складено акт від 27.02.2006р. № 294/23-400/01785517 та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 02.03.2006р. № 0001232342/0/23-121, яким нараховано 3163,00 грн. податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосовано 1168,90 грн. штрафних санкцій.

У розділі 2.4 акту перевірки від 27.02.2006р. № 294/23-400/01785517 відповідачем зазначено, що враховуючи відсутність у підприємства витрат на придбання та виготовлення основних фондів (будівлі комплексу „Дружба” І поверх, що знаходиться в м.Радивилів, вартістю 175000,00 грн. та масажера, залишковою вартістю 18 340,00 грн.), СП „Рівненське ЗВП”, позивач у справі, згідно з пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств не мав підстав для нарахування амортизації.

Крім того, вказаним актом зафіксовано, що СП „Рівненське ЗВП" є самостійним платником податків відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", має відокремлене майно, основні та оборотні фонди. На балансі СП „Рівненське ЗВП" в перевіряємий період рахувалися І поверх будівлі комплексу „Дружба", що знаходиться в м.Радивилів та масажер.

Зазначені основні засоби отримані позивачем від Рівненської облспоживспілки відповідно до постанов Правління Рівненської обласної спілки споживчих товариств від 16.06.2004р. № 151 та від 21.09.2004р. № 274, як майно, що належить до спільної власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності.

В свою чергу, Рівненська облспоживспілка придбала вказані основні засоби у КП „Дружба” та Радивилівського РайСТ.

Так, перший поверх комплексу „Дружба" Рівненська облспоживспілка придбала у КП „Дружба" на підставі Договору купівлі-продажу від 30.12.2003р. Фактично передачу вказаного основного засобу здійснили відповідно до акту прийняття-передачі від 14.06.2004р. Вартість придбаного об'єкта в сумі 175000,00 грн. була повністю сплачена Рівненською облспоживспілкою, що підтверджується платіжним дорученням № 654 від 23.07.2004р.

30.06.2004р. відповідно до накладної № 6 Радивилівське РайСТ передало Ршненській облспоживспілці масажер, вартістю 18340,00 грн. При цьому борг Рівненської облспоживспілки перед Радивилівським РайСТ в сумі 18340,00 грн. було погашено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до п.1.3 Статуту СП „Рівненське ЗВП11 засноване на колективній власності. Рівненської обласної спілки споживчих товариств та райспоживспілок, райСТ.

Згідно з ст.1 Закону України „Про споживчу кооперацію” від 10.04.1992р. споживча кооперація в Україні - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану.

Відповідно до ч.5 ст.111 Господарського кодексу України та ч.1 ст.9 Закону України „Про споживчу кооперацію” власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.

Споживчі товариства, їх спілки (об'єднання) можуть утворювати для здійснення своїх статутних цілей підприємства, установи та інші суб'єкти господарювання відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів (ч.7 ст.111 ГК України).

При цьому об'єкти права власності споживчої кооперації можуть перебувати у спільному володінні споживчих товариств, спілок (об'єднань) (ч.5 ст.111 ГК України, ч.5 ст.9 Закону України „Про споживчу кооперацію”).

Відповідно до ч.1 ст.136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (ч.2 ст.136 ГК України).

Так, згідно з п.1.3 Статуту СП „Рівненське заготівельно-виробниче підприємство” спільне підприємство засноване на колективній власності Рівненської обласної спілки споживчих товариств та райспоживспілок, райСТ.

Вищим органом управління спільним підприємством є Рада Засновників. Засновники делегують окремі права по управлінню підприємством правлінню обласної спілки споживчих товариств або іншому органу (п.8.1, п.8.2 Статуту).

Так, пп.6.3.1 Статуту СП „РЗВП” передбачено, що підприємство лише за рішенням Ради Засновників або правління облспоживспілки має право здавати в оренду, надавати за плату в тимчасове користування будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, сировину та інші матеріальні цінності в установленому порядку.

Відповідно до пп.8.3.2.4 Статуту Рада Засновників СП „РЗВП” делегує правлінню обласної спілки споживчих товариств право розпоряджатися майном підприємства (за винятком ліквідації, безкоштовної передачі, здачі в оренду з правом викупу Іншим підприємствам, установам, організаціям).

Таким чином, виходячи з аналізу норм Статуту СП Рівненське ЗВП, можна зробити висновок, що за СП „РЗВП” майно може закріплюватися на праві господарського відання.

В даному випадку СП „РЗВП” отримало від Рівненської облспоживспілки відповідно до постанов правління Рівненської облспоживспілки від 16.06.2004р. № 151 та від 21.09.2004р. № 274 І поверх будівлі комплексу „Дружба”, що знаходиться в м. Радивилів, та масажер як майно, що належить до спільної власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності.

Підставою для оприбуткування вищевказаних основних засобів на баланс підприємства є відповідні постанови та акти прийняття-передачі.

Отже, передача вищевказаних основних засобів на баланс підприємства по актах прийняття-передачі на підставі постанов правління Рівненської облспоживспілки свідчить про факт передачі майна на умовах повного господарського відання.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" сума амортизаційних відрахувань зменшує прибуток, який є об'єктом оподаткування.

Згідно з пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном амортизація основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених дією статтею".

Згідно з пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 вищевказаного Закону амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання та витрати на самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб.

В даному випадку СП „РЗВП" використовує вищевказані основні засоби у власній виробничій діяльності. При цьому вищевказані основні фонди були придбані Рівненською облспоживспілкою для використання у спільній господарській діяльності, в тому числі СП „Рівненське ЗВП", співзасновником якого виступає Рівненська облспоживспілка.

Відповідно до пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном „основні фонди" розуміються матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Згідно з п.8.3 ст.8 вищевказаного Закону сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.9 Закону України „Про споживчу кооперацію" та ч.5 ст.111 ГК України власність споживчої кооперації складається з власності споживчих товариств, спілок, та їх спільної власності і є однією з форм колективної власності. Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до установчих документів товариств, спілок (об'єднань).

Так, відповідно до п.6 Статуту СП „Рівненське ЗВП" майно спільного підприємства складається з основних фондів, оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивач правомірно включив І поверх будівлі комплексу „Дружба" та масажер до складу основних фондів.

Крім того, вартість вказаних основних фондів перевищує 1000 гривень та використовується у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 днів.

Оскільки згідно з вимогами законодавства амортизація повинна нараховуватися на основні фонди і нематеріальні активи, що включені до складу основних фондів платника податків і які постійно використовуються в його господарській діяльності, апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач не порушував вимог пп.8.1.1 та пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а тому нарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням є неправомірним.

З огляду на викладене, постанова місцевого господарського суду є законною та обґрунтованою, такою, що винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України та у відповідності до фактичних обставин справи, підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:

Постанову Господарського суду Рівненської області від 16.05.2006р. у справі № 18/90 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.212 КАС України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Процик Т.С.

Суддя Галушко Н.А.