Ухвала суду № 103800667, 29.03.2022, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 1кс/712/1102/22

Справа № 712/2355/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2022 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ПИРОЖЕНКО С.А., при секретарі НАГАЄВСЬКІЙ В.Б., за участю прокурора КОЛОМІЄЦЬ В.В., захисника НЕСТЕРЕНКА О.Ф., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси винесене в кримінальному провадженні № 22022250000000040 від 16.03.2022 року, старшим слідчим в ОВС слідчого відділу УСБУ в Черкаській області Литвиненко А.А. та погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Черкаської обласної прокуратури Коломієць В.В., клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Будапешт Угорщина, українця, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовозобов`язаного, депутатом, інвалідом, учасником бойових дій, ліквідатором наслідків аварії ЧАЕС не являється, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в ОВС слідчого відділу УСБУ в Черкаській області Литвиненко А.А. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 , посилаючись на те, що Слідчим відділом УСБУ в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022250000000040 від 16.03.2022 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 , перебуваючи в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , у невстановлений у ході досудового розслідування час, за допомогою мобільного телефону «MEIZU MX6», модель М685Н, у розділі «Новини» власної сторінки у соціальній мережі Інтернет-ресурсу «Одноклассники» (акаунт «ОСОБА_3 и ОСОБА_4 », адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка є відкритою для всіх користувачів вказаної соціальної мережі, поширив шляхом відмітки «вважає класним» матеріал, розміщений на сторінці « ОСОБА_5 », - публікацію від ІНФОРМАЦІЯ_3 за Інтернет адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є відеоматеріалом з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». На відео наявний підбір відеофрагментів з відображенням літака, нібито під керуванням пілота РФ, броньованої техніки, яка нібито належить ЗСУ, а також текстова розповідь (виведення на екран тексту) про нібито подвиг російського пілота такого змісту: « ОСОБА_6 уничтожил бронетихнику националистов. В ходе спецоперации на Украине ОСОБА_6 вел патрулирование на штурмовике СУ-25, когда заметил внизу врага с военной техникой. Противник открыл огонь по российскому самолёту. В ходе боя СУ-25 был сильно поврежден. Но ОСОБА_6 проявил высочайшее мастерство. Он уничтожил 5 БРТ и военных автомобилей врага, а также сумел выбраться из боя живым и долетел до аэродрома базирования».

Крім того, ОСОБА_3 у розділі «Новини» власної сторінки у соціальній мережі Інтернет-ресурсу «Одноклассники» (акаунт «ОСОБА_3 и ОСОБА_4 », адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка є відкритою для всіх користувачів вказаної соціальної мережі, поширив шляхом відмітки «вважає класним» матеріал, розміщений на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_6 », - публікацію від 01.03.2022 за Інтернет адресою ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка є зображенням силуетів двох військових, які ціляться один в одного, при цьому один прикриває собою дитячий візочок, під ним розміщено прапор РФ, а другий - ховається за дитячим візочком, під ним розміщено прапор України, на зображенні наявний текст: «Вот в чем разница» та «Каждый выполняет задачи по-разному».

Крім того, ОСОБА_3 у розділі «Новини» власної сторінки у соціальній мережі Інтернет-ресурсу «Одноклассники» (акаунт «ОСОБА_3 и ОСОБА_4 », адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка є відкритою для всіх користувачів вказаної соціальної мережі, поширив шляхом відмітки «вважає класним» матеріал, розміщений на сторінці «ІНФОРМАЦІЯ_9», - публікацію від 27.02.2022 за Інтернет адресою ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка є зображенням російського прапора, георгіївської стрічки, складеної літерою Z, з текстом: «Я ПОДДЕРЖИВАЮ ОСОБА_7 Я ПОДДЕРЖИВАЮ АРМИЮ РОССИИ Я ПОДДЕРЖИВАЮ ДОНБАСС #СВОИХНЕБРОСАЕМ».

16.03.2022 набув законної сили Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції» від 03.03.2022 № 2110-ІХ, відповідно до якого до Кримінального кодексу України внесено статтю 4362 - виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.

Зазначені матеріали з Інтернет адресами ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в яких прославляються особи, які здійснюють збройну агресію Російської Федерації проти України, знаходились у розділі «Новини» сторінки користувача « ОСОБА_8 » у період з 16 по 22 березня 2022 року у вільному доступі для всіх користувачів соціальної мережі Інтернет-ресурсу «Одноклассники».

Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями по розміщенню на власній сторінки у соціальній мережі Інтернет-ресурсу «Одноклассники» (акаунт «ОСОБА_3 и ОСОБА_4 », адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 ) матеріалів з Інтернет адресами ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 вчинив поширення матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснюють збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, кваліфікуючою ознакою якого є повторність, тобто злочин, передбачений ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, є факт вилучення у нього техніки: телефону «MEIZU MX6», модель М685Н, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , з СІМ-карткою з абонентським номером НОМЕР_4 , на який установлено додаток «Одноклассники», телефону «Lenovo A5000», IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 , з СІМ-карткою з абонентським номером НОМЕР_7 , на яку зареєстровано акаунт «ОСОБА_3 и ОСОБА_4 », адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 , ноутбуку «emachines» E732, SNID: 03708103725, за допомогою якого здійснювався доступ до сторінки «ОСОБА_3 и ОСОБА_4 » у соціальній мережі Інтернет-ресурсу «Одноклассники»; факт виявлення на сторінці «ОСОБА_3 и ОСОБА_4 » у соціальній мережі Інтернет-ресурсу «Одноклассники» матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснюють збройну агресію Російської Федерації проти України. Указані обставини зафіксовані у протоколах слідчих дій: протоколі від 16.03.2022 огляду помешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколі від 18,20,22.03.2022 огляду сторінки «ОСОБА_3 и ОСОБА_4 » у соціальній мережі Інтернет-ресурсу «Одноклассники»; інших зібраних у кримінальному провадженні доказах.

В клопотанні слідчий зазначає, що на даний час є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 , знаходячись на волі може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Перелічені ризики існують, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, активність ОСОБА_3 у соціальній мережі Інтернет-ресурсу «Одноклассники» вказує на його підтримку збройної агресії Російської Федерації проти України. Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів обґрунтовується тим, що будь-який інший запобіжний захід не позбавить ОСОБА_3 можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, у тому числі шляхом поширення відповідної інформації через мережу Інтернет.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник, в судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити та обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні, вину свою у вчиненому злочинові не визнав та пояснив про обставини вчиненого, просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання з додатками, приходить до наступного.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються вони у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Міжнародні договори України, які набрали чинності у встановленому законом порядку та встановлюють інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідних актах законодавства України, мають перевагу над внутрішньодержавними законодавчими актами.

Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п.п. 3 та 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Крім того, згідно ст.5 Європейської конвенції з прав людини, яка у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи. Крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом.

Так, у справі «Смирнов проти Росії» Європейський суд з прав людини наголосив, що особа, обвинувачена в скоєнні злочину, завжди повинна знаходитися на свободі, до закінчення розгляду справи, якщо Держава не зможе довести, що маються «умісні і достатні» причини взяти її під варту, і зокрема, коли є підстави вважати, що особа ухилятиметься від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі, або продовжить злочину діяльність.

В частині 3 ст. 5 Конвенції / правова позиція ЄСПЛ, викладена в п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі "Єлоєв проти України"/ після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчинені злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.

В своєму клопотанні слідчий за погодженням з прокурором вказує, що до підозрюваного ОСОБА_3 необхідно обрати міру запобіжного заходу тримання під вартою, що дасть необхідність запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, але доказів не надано.

При формуванні внутрішнього переконання слідчого, прокурора, слідчого судді, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятися від слідства й суду. Проте сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується особі, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу, оскільки це суперечило б презумпції невинуватості. У цьому ключі послідовною та логічною є позиція Європейського суду з прав людини, яка зводиться до наступного: небезпека можливості переховуватися від правосуддя не може вимірюватися виключно на підставі суворості можливого вироку. Наявність сильної підозри в тому, що особа вчинила тяжкий злочин, є, звичайно, таким чинником, що відноситься до суті питання, однак сама по собі така підозра не може бути виправданням довготривалому утриманню під вартою. Небезпека переховування особи від правосуддя повинна оцінюватися не лише у світлі тяжкості покарання, але й виходячи з усіх інших обставин, які можуть або підтвердити наявності такої небезпеки, або звести її до такого мінімуму, що попереднє ув`язнення виявиться невиправданим.

Прокурором не доведено та не надано письмових доказів того, що в даному випадку виникли ризики передбачені вимоги ст.177 КПК України, а стороною захисту надані копії повісток про виклик підозрюваного до слідчого, по яким останній з`являвся своєчасно за викликами.

Судом встановлено, що підозрюваний має постійне місце проживання, одружений, має сталі соціальні зв`язки, до кримінальної відповідальності не притягувався, на виклики слідчого з`являється та з урахуванням того, що досудовим розслідуванням не встановлено нових даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася неможливість запобігання зазначеним ризикам будь-яким із передбачених ч.1 п.1,3,4,5 ст. 177 КПК України, тому за таких обставин суд вважає, що підозрюваний ОСОБА_3 не потребує ізоляції від суспільства та є можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме - домашнього арешту в нічний час доби.

Керуючись ст. ст. 40, 131-132, 176-184, 193-194, 196, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 20:00 год. до 07:00 год. строком на 60 (шість дясят) днів, тобто до 27 травня 2022 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 , наступні обов`язки:

1) Прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

2) Не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду в період з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. щоденно;

3) Повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання, роботи та засобів зв`язку;

4) Здати на зберігання до відповідних органів свій паспорт для виїзду за кордон, інші

документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

6) Заборонити спілкування з свідками та експертами по даному кримінальному провадженні без присутності слідчого, прокурора та захисника.

7) Утримуватися від спілкування з будь-якими особами на тему збройної агресії Російської Федерації проти України, у тому числі з використанням мережі Інтернет.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Копію ухвали суду вручити підозрюваному ОСОБА_3 , слідчому та прокурору для контролю за її виконанням.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя С.А.ПИРОЖЕНКО

Повний текст ухвали проголошено 30 березня 2022 року о 13.30 год.