Ухвала суду № 103797584, 30.03.2022, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1330/17

1-кп/705/76/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2022 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Кузуб А.Т.,

прокурора Бурлаки О.М.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Цімохи Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднану судову справу за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Умань Черкаської області, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, такої, що має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, проживає в АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває об`єднана судова справа за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою суду від 17 лютого 2022 року відносно обвинуваченої продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 квітня 2022 року.

30 березня 2022 року прокурор Уманської окружної прокуратури Бурлака О.М. подав до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 строком на шістдесят днів із залишенням визначеного розміру застави та покладенням на неї певних обов`язків. Клопотання мотивував тим, щоОСОБА_1 обвинувачується у тому числі у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України. Зазначив, що причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих їй правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. 02.07.2021 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 95160 гривень, який в подальшому ухвалами суду було продовжено. Підставою для продовження застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінальних правопорушень, неможливість завершити судовий розгляд до закінчення строку дії попередньої ухвали про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з об`єктивних причин, а також наявність ризиків, які на момент продовження запобіжного заходу дають підстави вважати, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інший злочин, у тому числі у сфері наркозлочинів. За таких обставин застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої та забезпечити всебічне, повне та об`єктивне проведення судового розгляду у розумні строки.

Прокурор Бурлака О.М. у судовому засіданні подане клопотання підтримав, просив суд його задовольнити. Додав, що в зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану ускладнюється забезпечення явки у судові засіданні потерпілих та свідків, що в свою чергу зумовлює відкладення судового розгляду та неможливість його завершення до закінчення строку дії попередньої ухвали суду про тримання обвинуваченої під вартою.

Захисник обвинуваченої Цімоха Р.Р. у судовому засіданні просив суд у задоволенні клопотання прокурора відмовити та змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, з урахуванням стану здоров`я обвинуваченої.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала думку свого захисника, вказала, що стан її здоров`я погіршився.

Суд, заслухавши прокурора, обвинувачену та її захисника, дослідивши клопотання, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Судом встановлено, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 лютого 2022 року відносно ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 квітня 2022 року. При ухваленні такого рішення судом були враховані неможливість завершити розгляд справи до закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого відносно обвинуваченої, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжували існувати.

Наразі суд бере до уваги, що матеріали кримінальних проваджень, в яких ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення, перебувають на початковій стадії судового розгляду. Станом на 30 березня 2022 року суд не допитав потерпілих, свідків, не дослідив докази сторони обвинувачення та не вислухав позицію захисту. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану здійснити виклик учасників справи та забезпечити їх явку у судові засідання не завжди виявляється можливим, що зумовлює неможливість розглянути справу по суті у найкоротший термін.

Суд також вважає, що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які вже враховувалися при вирішенні питання про доцільність продовження відносно обвинуваченої строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема обвинувачена може переховуватись від суду, оскільки вона усвідомлює, що у разі доведення її винуватості їй може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна; незаконно впливати на свідків, у тому числі особу, що дала добровільну згоду для проведення контрольованої та оперативної закупки, з метою зміни їх показів; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачена не працевлаштована, не має джерел доходів для забезпечення свого існування, схильна до вчинення злочинів, що свідчить про стійке неприйняття нею загально визнаних у суспільстві правил поведінки та моральності.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому звертається увага, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, в якій її переслідують, та міжнародними контактами.

Враховуючи вказані вище обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що жоден з менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе належним чином запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Підстав, які б могли зумовити зміну обраного щодо обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено, зважаючи на те, що доказів про такий стан здоров`я ОСОБА_1 , що унеможливлює її перебування під вартою, суду не надано.

З огляду на викладене, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою належить задовольнити, у задоволенні клопотання захисника про застосування відносно обвинуваченої цілодобового домашнього арешту - відмовити.

Підстав для зміни раніше визначеного розміру застави, в разі внесення якої обвинувачена підлягає звільненню з-під варти, суд не вбачає. Також на обвинувачену слід покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в разі якщо обвинувачена буде звільнена з-під варти у зв`язку із внесенням застави.

Керуючись ст. ст. 183, 199, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на 60 днів, який відраховувати з дня оголошення даної ухвали.

Дія ухвали про продовження строку запобіжного заходу закінчується 28 травня 2022 року.

Залишити ОСОБА_1 розмір застави - сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 95160 гривень, після внесення якої обвинувачена звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цієї обвинуваченої під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням нею застави покласти на обвинувачену такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою суду;

- не відлучатись із м. Умань Черкаської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, в разі її внесення, та строк дії обов`язків, покладених на обвинувачену в разі її звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 28 травня 2022 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченою, її захисником, прокурором шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченою - протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій, захиснику - до відома та направити начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» - для виконання.

Суддя О.І.Єщенко