Рішення № 103796031, 10.01.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.01.2022 Справа №607/16024/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дзюбича В.Л.

за участю секретаря с/з Кочмар С.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, -

В С Т А Н О В И В :

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15 липня 2020 року о 19 год. 15 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Audi A6», номерний знак НОМЕР_1 , в м. Тернопіль по вул. Київська, 10Б, не був уважним, не врахував дорожньої обстановки при виїзді з прилеглої території, а саме парковки, не надав переваги в русі автомобілю «Hyundai Getz», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по вул. Київська та скоїв з ним зіткнення, чим порушивши вимоги п. п. 2.3 (б), 10.2 Правил дорожнього руху України, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 серпня 2020 року, відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Однак, на момент настання вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-відповідальність власників наземних транспортних засобів відповідача не була застрахована. Потерпіла особа, власник транспортного засобу марки «Hyundai Getz», державний номерний знак НОМЕР_2 , звернувся до МТСБУ з заявою про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. У зв`язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ 02 грудня 2020 pоку здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 11 024,42 грн. за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу потерпілого. Відповідно до ст. 1191 ЦК України та п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону, після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача. Тобто, позивач набув право вимоги, яке потерпіла особа ОСОБА_2 мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки. МТСБУ направляло відповідачу лист-претензію щодо компенсації витрат в добровільному порядку, однак відповіді відповідач на вказаний лист на надіслав, як і не здійснював жодних перерахунків на реквізити позивача. Оскільки відповідач витрати в добровільному порядку не відшкодував, МТСБУ було змушене звернутися за наданням правової допомоги для стягнення понесених витрат в судовому порядку, і, як наслідок, понесло додаткові витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги у розмірі 2 335 грн. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ кошти в розмірі понесених витрат: 11 024,42 грн. - регламентована виплата МТСБУ; 1 330,00 грн. - витрати, пов`язані зі встановлення вартості відновлювального ремонту; 2 335,00 грн. - витрати на правову допомогу та 2 270,0 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2021 року провадження у зазначеній справі було відкрите, та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутності, вказав, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не надав суду. Тому суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.

З урахуванням наведеного суд вважає за можливе провести заочний судовий розгляд та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 серпня 2020 року у справі № 607/12034/20, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зокрема, водій ОСОБА_1 15 липня 2020 року в 19 год. 15 хв. в м. Тернополі по вул. Київська,10Б, керуючи автомобілем марки «AUDI A6» номерний знак НОМЕР_1 не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, при виїзді з прилеглої території, а саме парковки, не надав переваги в русі автомобілю «HYUNDAI Getz» номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по вул. Київській та скоїв з ним зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 (б), 10.2 Правил дорожнього руху та притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , транспортний засіб «Hyundai Getz», р.н. НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 .

Станом на 29 червня 2020 року вказаний автомобіль був застрахований на підставі поліса № АР7730660 у ПАТ «НАСК «ОРАНТА».

Поліс на транспортний засіб «Audi A6», номерний знак НОМЕР_1 не знайдено.

21 липня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ із заявою, у якій просив відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті ДТП, яка мала місце 15 липня 2020 року о 19 год. 15 хв. в м. Тернополі по вул. Київській за участю автомобіля «Audi A6», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Hyundai Getz», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , яка полягає у пошкодженні автомобіля останнього.

19 серпня 2020 року складено протокол огляду транспортного засобу «Hyundai Getz», н.з. НОМЕР_2 . Під час складання вказаного акту був присутній власник ОСОБА_2 ..

Із звіту про оцінку автомобіля «Hyundai Getz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , виготовленого 19 серпня 2020 року суб`єктом оціночної діяльності, приватним підприємцем ОСОБА_3 вбачається, що ринкова вартість (С) автомобіля «Hyundai Getz», реєстраційний номер НОМЕР_2 складає: 133224,76 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Getz», реєстраційний номер НОМЕР_2 з включенням в розрахунку ПДВ, складає: 11754,32 грн. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного складників автомобіля «Hyundai Getz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з включенням в розрахунку ПДВ складає: 11073,08 грн. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного складників автомобіля «Hyundai Getz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , без включення в розрахунку ПДВ складає: 11024,42 грн. Коефіцієнт фізичного зносу (Ез) автомобіля «Hyundai Getz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає: 0,70.

Із рахунку-фактури № 33 від 25 серпня 2020 року вбачається, що постачальником ФОП ОСОБА_3 надано одержувачу МТСБУ послуги: огляд автомобіля «Hyundai Getz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , Справа № 69349 - 300,00 грн.; Визначення розміру завданих збитків автомобіля «Hyundai Getz», реєстраційний номер НОМЕР_2 - 800,00 грн.; Виїзд на місце огляду ТЗ в межах міста - 100,00 грн.; Виклик зацікавлених сторін - 130,00 грн.; Всього на суму без ПДВ - 1 330,00 грн.

Додаток 3 до договору № 20/008 від 01 січня 2020 року - акт виконаних робіт відповідно до листа МТСБУ № 3.1-02/69349/вих./3 від 13 серпня 2020 року по справі МТСБУ № 69349 складено про те, що замовник МТСБУ прийняв, а ФОП ОСОБА_3 виконав наступні роботи: огляд ТЗ з фото фіксацією, визначення розміру збитків, нанесених власнику ТЗ та передала звіт про оцінку автомобіля.

Згідно платіжного доручення № 2542961 від 09 жовтня 2020 року МТСБУ переказало на рахунок ФОП ОСОБА_3 1 330,00 грн., призначення платежу: оплата послуг аваркома (експерта) по справі № 69349, згідно рах. № 33 від 25 серпня 2020 року, т.з. НОМЕР_2 .

Згідно з наказом МТСБУ «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 », № справи 69349, довідкою № 1 від 28 жовтня 2020 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та платіжним дорученням № 2545104 від 02 грудня 2020 року, ОСОБА_2 відшкодовано шкоду у розмірі 11 024,42 грн.

30 жовтня 2020 року ОСОБА_1 було надіслано повідомлення МТСБУ про необхідність компенсації витрат у розмірі 12 354,42 грн., однак така вимога відповідачем не була виконана, що стало причиною звернення МТСБУ до суду за захистом своїх прав.

За вказаних обставин до правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За правилом передбаченим ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була.

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 39 Закону, Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Згідно з ч. 39.2.1. ст. 39 Закону, основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Згідно з даними довідки про обставини ДПТ від НПУ та інформацією наявною в Централізованій базі даних МТСЬУ винуватець ДТП ОСОБА_1 керував автомобілем «AUDI A6» номерний знак НОМЕР_1 (який зареєстрований в Республіці Польща) без страхового сертифікату «Зеленої карти» PL/37/0106137, що підтверджується доданими копіями довідки та витягу. Тобто станом на момент ДТП автомобіль AUDI A6» номерний знак НОМЕР_1 , був не забезпеченим з точки зору положень п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З огляду на наведене МТСБУ зв`язалося з Польським Бюро Автомобільних Страховиків, з метою з`ясування наявності чинної «Зеленої карти» на момент ДТП на автомобіль AUDI A6» номерний знак НОМЕР_1 . Польське Бюро Автомобільних Страховиків повідомило, що на даний автомобіль відсутній чинний сертифікат.

Відповідно до п. 21.1. ст. 21 закону № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Обов`язок обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності покладений на водіїв також положеннями п.п. «ґ» п. 2.1 Правил дорожнього руху України і ст.. 16 Закону України «Про дорожній рух»

Однак, всупереч зазначеним вимогам закону цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання ДТП застрахована не була.

Частина 41.1. статті 41 Закону вказує, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно з наказом МТСБУ «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 », № справи 69349, довідки № 1 від 28 жовтня 2020 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та платіжного доручення № 2545104 від 02 грудня 2020 року, ОСОБА_2 відшкодовано шкоду у розмірі 11 024,42 грн.

За змістом платіжного доручення № 2542961 від 09 жовтня 2020 року МТСБУ переказало на рахунок ФОП ОСОБА_3 1 330,00 грн., призначення платежу: оплата послуг аваркома (експерта) по справі № 69349, згідно рах. № 33 від 25 серпня 2020 року, т.з. НОМЕР_2 .

Відтак, у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача, що відповідає змісту ч. 1 ст. 1191 ЦК України.

Регресне зобов`язання виникає лише у випадках, передбачених законом, і має похідний характер, оскільки підставою його виникнення є виконання іншою особою відповідного зобов`язання.

Підставою регресного позову є відповідальність заподіювана шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред`явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як убачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи, що винним у вчиненні ДТП, яка мала місце 10 серпня 2020 року визнано відповідача та внаслідок вказаної події спричинена матеріальна шкода в загальному розмірі 12 354,42 гривень і ця сума виплачена МТСБУ, а тому позивач набув право зворотної вимоги до відповідача у розмірі виплаченого страхового відшкодування.

На адресу відповідача 30 жовтня 2020 року направлялась претензія про регресні вимоги, однак станом на час розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 не відшкодовано позивачу понесені витрати.

Отже, позовні вимоги МТСБУ підлягають задоволенню в повному обсязі, шляхом стягнення із відповідача в користь позивача 11 024,42 грн. регламентної виплати та 1 330,00 грн. витрат, пов`язаних зі встановленням вартості відновлювального ремонту.

Щодо вимоги про стягнення витрат, пов`язаних із оплатою професійної правової допомоги, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з частиною 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Зазначений висновок відповідає позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» тлумачить «гонорар успіху» як домовленість, згідно з якою клієнт зобов`язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§ 55). Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру.

03 червня 2021 року між МТСБУ та адвокатом Бондаром В. Б. укладено додаткову угоду № 58 до Договору про надання послуг в сфері права № 4.1/16-05-19/17 від 16 травня 2017 року, згідно якої адвокат прийняв завдання щодо справи № 69349, ОСОБА_1 , 12 354,42 грн. - сума боргу.

Із попереднього (орієнтованого розрахунку) суми судових витрат, понесених і, які очікується понести у зв`язку з розглядом справи, вбачається, що адвокатом виконано такі роботи: отримання та вивчення матеріалів справи про виплату МТСБУ страхового відшкодування потерпілому - 1200 грн.; підготовка позовної заяви до суду - 454 грн.; підготовка та формування пакету подання позову до суду - 681 грн. Всього - 2335,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відтак враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, дотримуючись принципів співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 335,00,00 грн.

Решту судових витрат суд розподіляє у відповідності до змісту ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі 12 354 грн. (дванадцять тисяч триста п`ятдесят чотири) грн. 42 коп..

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 2 335 (дві тисячі триста тридцять п`ять),00 грн. витрат на правову допомогу та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят),00 грн. сплаченого судового збору.

Копію заочного рішення суду направити сторонам у справі.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач вправі оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: Русанівський бульвар, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 21647131.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - не відомий, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , адреса проживання відповідача згідно з даними позовної заяви - АДРЕСА_2 .

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич