Рішення № 1037947, 15.10.2007, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.10.07р.

Справа № 35/248-07

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон. Телеком" в особі Дніпропетровської філії ТОВ "ТК "Велтон. Телеком",

м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Боб", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 51666,39 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача – Тверська І.В., старший юрисконсульт, дов.б/н від 01.06.07 р;

від відповідача - Бодаренко В.О., представник, дов. від 10.07.07 р.

СУТЬ СПОРУ:

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 13.09.2007 р. по 09.10.2007 р.

Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за надані послуги по взаємоз'єднанню ліній зв'язку - 50155,01 грн та пеню - 1511,38 грн, посилаючись на Договір від 01.03.2007 р. та додаткові угоди до нього.

В додаткових поясненнях від 12.07.2007р. та від 13.09.2007р. позивач вказав наступне: при звірянні розрахунків відповідач визнав суму боргу в повному обсязі, про що свідчить гарантійний лист відповідача, але спірна сума боргу ним так і не сплачена, чим порушені умови договору та ст.ст. 33, 36 Закону України «Про телекомунікації»; вказує, що з березня 2002р. по січень 2004р. відповідачу нараховувалася плата за 16 з’єднувальних ліній, виходячи з вартості 30 грн за одну з’єднувальну лінію згідно діючих тарифів, встановлених наказами Державного комітету зв’язку та інформації України №23 від 07.02.2000р., та №120 від 07.06.2002р. та наполягає на стягненні всієї суми боргу, пояснює, що здійснив перерахунок на суму 3136,00 грн за період з травня 2001р. по січень 2004р. (рахунок №СФ-0000007 від 02.02.2004р.) в зв’язку з невірним розрахунком плати в попередні періоди.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов вказує, що до теперішнього часу не здійснив оплати за надані послуги в зв'язку з арештом його розрахункових рахунків Державною виконавчою службою та надав розрахунок, згідно якого його борг становить лише 38 039, 31 грн. Надав до суду додаткові пояснення від 12.09.2007р. та від 04.10.2007р., в яках зазначає, що позивач неналежним чином виконував умови договору та припиняв надання послуг зв’язку, залишаючи лише одну з’єднувальну лінію; вказує, що з 01.12.2006р. відмінена плата за з’єднувальні лінії, а розрахунки між операторами телекомунікацій здійснюються по обліку даних телекомунікаційних послуг з проходженням трафіку, яким відповідач не користувався. З надісланим позивачем актом звіряння розрахунків не погодився, мотивуючи тим, що в період з березня 2001р. по липень 2002р. сплачував вчасно всі рахунки за телекомунікаційні послуги; тариф за з’єднувальну лінію повинен складати 20 грн без ПДВ, оскільки ПП «БОБ»обслуговує 98% квартирних телефонів; з 01.12.2006р. позивач відключив 15 з’єднувальних ліній, залишивши лише одну; та визнає заборгованість лише в сумі 38 763,01 грн.

За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжувався до 01.10.2007р., та до 10.10.2007р.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Між Дочірнім підприємством «Технічний центр «ВЕФ –Сервіс»та Приватним підприємством «БОБ»(далі - Відповідач) 01.03.2001р. укладено договір б/н «Про взаємодію при наданні послуг міського, міжміського та міжнародного телефонного зв’язку».

Згідно рішення учасників Спільного українсько –латвійського виробничо –торгівельного підприємства «ВЕФ –Сервіс»Товариства з обмеженою відповідальністю права користування, розпорядження та управління Дочірнім підприємством «Технічний центр «ВЕФ –Сервіс»передані ТОВ «Компанії «Велтон. Телеком. Інжиніринг»(протокол №12 від 02.12.2005 р. зборів Учасників СП ТОВ «ВЕФ - Сервіс»).

За додатковою угодою №6 від 27.12.2002р. права та обов’язки Дочірнього підприємства «Технічний центр «ВЕФ –Сервіс»по вище вказаному договору перейшли до ТОВ «Компанії «Велтон. Телеком. Інжиніринг». А за додатковими угодами №7 від 01.02.2006р. та №8 від 29.12.2006р. –до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон. Телеком" (надалі позивач).

Згідно п. 2.1.1. та 2.1.2 договору правопопередник позивача зобов’язався надати можливість підключення АТС відповідача до мереж загального користування шляхом надання з’єднувальних ліній до АТС –789 до АТС –71 та до міжнародної телефонної мережі через АТС-789 до «УТЕЛ». В п. 3.1.1. договору сторонами було передбачено, що відповідач проводить плату за користування 30-ти з’єднувальними лініями відповідно до тарифів Держкомзв’язку. В додатковій угоді №2 від 01.03.2001р. сторони визначили, що кількість з’єднувальних ліній становитиме 16.

В додатку №1 до договору, додатковій угоді №1 від 01.03.2001р. та додатковій угоді №4 від 01.10.2003р. сторонами узгоджено розподіл тарифних доходів за послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку.

На виконання умов договору в спірний період січень –червень, серпень, жовтень –грудень 2006 р. позивач надавав, а відповідач отримував обумовлені договором послуги зв’язку, про що сторонами складені та підписанні двосторонні акти прийому –передачі послуг, а саме за користування 16-ю з’єднувальними лініями щомісячна плата складала 512 грн з ПДВ (плата за з’єднувальну лінію встановлена в розмірі 26, 67 грн без ПДВ згідно Наказу Державного комітету зв’язку та інформатизації України №120 від 07.06.2002 р.).

Всього плата за з’єднувальні лінії за спірний період складає 512 грн х 10 місяців = 5120 грн.

Заперечення Відповідача, що з 01.12.2006 р. було включено 15 з’єднувальних ліній спростовується наданим позивачем актом прийому –передачі послуг за грудень 2006 р. №11, який відповідачем підписано без зауважень.

Крім плати за з’єднувальні лінії Відповідач повинен сплачувати Позивачу частину тарифних доходів, про розподіл яких сторонами підписано за спірний період відповідні акти, а саме Відповідач повинен сплатити:

за січень 2006 р. –3332, 75 грн (рахунок №СФ-0000004 від 31.01.2006 р.),

за лютий 2006 р. –4411, 79 грн (рахунок №СФ-00000171/1 від 30.04.2006 р.),

за березень 2006 р. – 4454, 10 грн (рахунок №СФ-00000171/1 від 30.04.2006 р.),

за квітень 2006 р. –3247, 67 грн (рахунок №СФ-172 від 15.05.2006 р),

за травень 2006 р. –4104, 98 грн (рахунок №СФ-181 від 05.06.2006 р),

за червень 2006 р. –3651, 41 грн (рахунок №СФ-190 від 07.07.2006 р),

за серпень 2006 р. –3442, 30 грн (рахунок №СФ-217 від 08.09.2006 р),

за жовтень 2006 р. –3565, 75 грн (рахунок №СФ-240 від 07.11.2006 р),

за листопад 2006 р. – 2644, 10 грн (рахунок №СФ-253 від 11.12.2006 р),

за грудень 2006 р. – 34, 46 грн (рахунок №СФ-0000009 від 09.01.2006 р).

Всього за спірний період –32889, 31 грн.

Як вказано вище, згідно додаткової угоди від 01.03.2001р. сторони узгодили, що Відповідач оплачує за 16 з’єднувальних ліній. Сторонами не передбачено в договорі складання яких –небудь документів про використання з’єднувальних ліній. Таким чином, за спірний період з березня 2003р. по грудень 2003р., та з січня по травень 2004р. Відповідач повинен сплатити Позивачу 32 грн х 16 з’єднувальних ліній х 15 місяців = 7680 грн, на оплату яких позивач надав рахунки, в тому числі і рахунок № СФ –0000007 від 02.02.2004 р. на суму 3136 грн.

Вказаний рахунок може бути прийнято лише частково, щодо перерахунку плати з березня 2003 р. по лютий 2004 р., тобто в частині, що стосується предмету спору.

В іншій частині вимоги Позивача щодо стягнення суми 2752 грн за рахунком № СФ –0000007 від 02.02.2004 р. судом відхиляється, оскільки період з травня 2001 р. по лютий 2003р. не є предметом позову, та в цей період Відповідач використовував 16 з’єднувальних ліній, в той час як Позивач нарахував плату за 30 з’єднувальних ліній.

Ст. 257 Цивільного кодексу України встановлено загальний строк позовної давності в три роки. Разом з тим, згідно ч. 4 ст.267 Цивільного кодексу України суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони, зробленою нею до винесення рішення у справі.

Від сторін не надійшло заяви про застосування позовної давності, та у суду відсутні підстави для застосування позовної давності щодо стягнення боргу за березень 2003 р. –квітень 2004 р. та заборгованість за цей період в сумі 6656,00 грн підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення плати за з’єднувальні лінії за січень –березень 2007 р. в сумі по 512 грн щомісячно суд вважає ці вимоги необґрунтованими, оскільки зі сторони Відповідача акти виконаних робіт за ці місяці не підписані та з 01.01.2007 р. набрало чинності Рішення Національної комісії з питань регулювання зв’язку України №351 від 06.03.2006 р., яке встановлює інший порядок взаєморозрахунків між операторами зв’язку.

Таким чином, заборгованість Відповідача за надані послуги складає:

5120 грн + 32889, 31 грн + 7680 грн = 45689, 31 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано.

Відповідно до п.4.1. договору в разі несплати за надані послуги Відповідач сплачує пеню в розмірі не більше облікової ставки Національного Банку України.

Пеня за прострочення платежів з 26.04 по 18.05.2007 р. з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України складає 1021,34 грн. В решті вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки розраховані позивачем виходячи із заявленої суми боргу.

З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин справи вимоги Позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі боргу 45 689, 31 грн та пені 1021,39 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 36 Закону України «Про телекомунікації» господарський суд,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Боб" –50000, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, Військове містечко №33, 224/18, код ЄДРПОУ 30092771 ( р/р невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон. Телеком" в особі Дніпропетровської філії ТОВ "ТК "Велтон. Телеком" - 49101, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 28 А, код ЄДРПОУ 25946965 (п/р 26009820029541 в Київському відділенні Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 351016 ) борг –45689,31 грн (сорок п`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять грн 31 коп), пеню –1021,39 грн (одну тисячу двадцять одну грн 39 коп), витрати по сплаті держмита –467,11 грн (чотириста шістдесят сім грн 11 коп), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –106, 67 грн (сто шість грн 67 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

Л.П. Широбокова

Рішення підписано 10.10.07 р.