Рішення № 103794604, 21.03.2022, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1224/20

Провадження №2/443/59/22

РІШЕННЯ

іменем України

21 березня 2022 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Ходорівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комісія з питань захисту прав дітей Виконавчого комітету Ходорівської міської ради про визнання протиправним, незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №211 від 03.09.2020 і визначення місця проживання дитини, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комісія з питань захисту прав дітей Виконавчого комітету Ходорівської міської ради про визначення місця проживання дитини, -

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 (позивачка за первинним позовом) подала до суду позов до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Ходорівської міської ради (відповідачі за первинним позовом), в якому просить:

визнати протиправним, незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №211 від 03.09.2020;

місце проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначити з нею.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликалася на те, що у неї з відповідачем є спільна дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час шлюбу та вагітності відповідач часто бив її, ображав, зловживав алкоголем. Починаючи з 01.03.2020 відповідач проживає окремо. 04.03.2020 вона поїхала до відповідача з дитиною, де виник конфлікт між нею, відповідачем і його матір`ю, звідки вона втекла, проте дитину їй відповідач не віддав. Після неодноразових звернень в поліцію та службу у справах дітей, відповідач дозволив їй бачитися з дитиною, проте лише у його присутності і недовго. Висновком комісії, що затверджений рішенням Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №211 від 03.09.2020, місце проживання їхньої доньки визначено з батьком. Висновок комісії вважає належно не мотивованим, необґрунтованим, безпідставним, таким що не ґрунтується на всіх обставинах справи та суперечить їм, а тому таким, що не відповідає інтересам дитини, батьків, чинному законодавству. Був проігнорований той факт, що вона знаходиться в декретній відпустці по догляду за донькою, а відповідач постійно відсутній вдома, донька знаходиться з його матір`ю, яка є похилого віку і не може доглядати доньку належним чином. Відповідач не доглядає доньку належним чином, а вона була змушена піти на роботу, оскільки відповідач не надавав їй матеріальної допомоги на утримання дитини. Відповідач силою забрав дитину у неї та чинив перешкоди у побаченні з дитиною. Її донька позбавлена можливості повноцінно рости та розвиватися, позбавлена можливості належного батьківського піклування. Беручи до уваги поведінку відповідача, значну кількість скарг на його дії в поліцію та службу у справах дітей, його вплив на виховання дитини є негативним.

ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом) подав до суду позов до ОСОБА_1 (відповідачки за зустрічним позовом), в якому просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликався на те, що 02.09.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін по справі народилась дочка ОСОБА_3 . З 01.03.2019 вони проживають окремо. 11.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Ходорівської міської ради із заявою щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Комісія з питань захисту дітей Ходорівської міської ради Львівської області 11.08.2020 винесла Висновок, в якому врахувала вік малолітньої дитини ОСОБА_3 , прихильність кожного з батьків до дитини та на підставі зібраних документів вирішила рекомендувати Виконавчому комітету Ходорівської міської ради визначити місце проживання дитини з батьком ОСОБА_2 03.09.2020 Виконавчий комітет Ходорівської міської ради виніс рішення №211 про затвердження висновку Комісії з питань захисту прав дітей від 11.08.2020 та визначив місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 04.03.2020 він звернувся до Жидачівського відділення поліції з заявою, в якій просив прийняти міри відносно його дружини ОСОБА_1 , яка неналежно виховує трьохмісячну дитину ОСОБА_3 17.03.2020 Жидачівським відділенням поліції надано відповідь, згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 вручено пам`ятку про ознайомлення її з відповідальністю за неналежне виконання батьківських обов`язків по вихованню та навчанню дітей, а також з нею проведено профілактичну бесіду. ОСОБА_2 працює головним інженером у ВП «Ходорівська дистанція колії «РФ» Львівська залізниця» AT «Укрзалізниця», має стабільну заробітну плату. Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_2 від 14.12.2020, ОСОБА_2 з ним за проживає та має зареєстроване місце проживання його матір ОСОБА_5 . Згідно медичної довідки у ОСОБА_2 психіатричних та наркологічних протипоказань не виявлено. Згідно посвідчених заяв ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з батьком ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 . Мати дитини не бачили, з ними не проживає та дитину не провідує. ОСОБА_1 веде аморальний спосіб життя, систематично зловживає спиртними напоями, інтересами дитини не цікавиться, що підтверджується фотографіями із соціальних мереж.

Сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правом на подання відзиву не скористалися.

Представник відповідача Виконавчого комітету Ходорівської міської ради подав відзив (а.с.144-148), в обґрунтування якого покликаючись на те, що до Ходорівської міської ради надійшло звернення громадянки ОСОБА_1 , у якому заявниця просить визначити місце проживання її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Врахувавши вік малолітньої ОСОБА_3 , прихильність кожного з батьків до дитини, на підставі зібраних документів Комісія вирішила рекомендувати Виконавчому комітету Ходорівської міської ради визначити місце проживання дитини з батьком ОСОБА_2 , а також попередити батьків про відповідальність за порушення законних прав та інтересів дитини, про що складено відповідний висновок, котрий затверджений рішенням Виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 03.09.2020 №211 «Про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Крім цього, представником відповідача подано письмові пояснення (а.с.171-173), у яких зазначено повноваження Комісії з питань захисту прав дитини ВК Ходорівської міської ради та повноваження Служби у справах дітей Ходорівської міської ради. Також, звернуто увагу на те, що у разі виникнення спору між батьками щодо виховання дитини, він може вирішуватися органом опіки та піклування за місцем проживання дитини заявою одного із батьків, судом через позовне провадження або за домовленістю сторін. Батьки є законними представниками своїх дітей і мають право на їх самозахист, зокрема особисто звертатися із відповідними заявами до органу опіки та піклування за місцем проживання дитини або до суду. При вирішенні спорів між батьками орган опіки та піклування приймає відповідне рішення або готує висновок до суду, які попередньо розглядаються на засіданні комісії з питань захисту прав дитини та погоджуються шляхом голосування всіх присутніх членів, які входять до її складу, тобто, не одноосібно. Організація діяльності комісії з питань захисту прав дитини забезпечується службою у справах дітей. Детальний алгоритм дій органу опіки та піклування закріплено у Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008р. №866. Під час розгляду питання про визначення місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини. Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який, зокрема, своєю поведінкою може зашкодити здоров`ю та розвитку дитини. Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди батьками та дитиною, служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення. З огляду на зазначене, посадові особи служби у справах дітей виконавчого комітету Ходорівської міської ради неухильно дотримувались законодавства України в частині забезпечення рівних прав матері та батька під час здійснення органом опіки та піклування повноважень щодо сприяння розв`язання спору між ними, зокрема при визначенні місця проживання малолітньої дитини, керуючись її інтересами.

Представником третьої особи Комісії з питань захисту прав дітей Виконавчого комітету Ходорівської міської ради подано пояснення (а.с.33-35, 95-97), згідно з якими до Ходорівської міської ради надійшло звернення громадянки ОСОБА_1 , у якому заявниця просила визначити місце проживання її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Врахувавши вік малолітньої ОСОБА_3 , прихильність кожного з батьків до дитини, на підставі зібраних документів Комісія вирішила рекомендувати виконавчому комітету Ходорівської міської ради визначити місце проживання дитини з батьком ОСОБА_2 , а також попередити батьків про відповідальність за порушення законних прав та інтересів дитини, про що складено відповідний висновок, котрий затверджений рішенням Виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 03.09.2020 №211 «Про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

У судовому засіданні позивачка за первинним позовом свій позов підтримала повністю, зустрічний позов не визнала та заперечила проти його задоволення, суду пояснила, що дитина проживає разом з нею і забезпечена усім необхідним.

Представник позивачки за первинним позовом позов ОСОБА_1 підтримав повністю, зустрічний позов не визнав та заперечив проти його задоволення, суду пояснив, що рішення Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №211 від 03.09.2020 ухвалено всупереч закону, з порушенням процедури, оскільки ухвалене Комісією з питань захисту прав дітей Виконавчого комітету Ходорівської міської ради, а не службою у справах дітей. Дитина проживаю разом з матір`ю, для неї створені усі необхідні умови і ніхто не чинить перешкод у побаченні батька з дитиною.

Відповідач за первинним позовом позов ОСОБА_2 не визнав та заперечив проти його задоволення, зустрічний позов підтримав повністю, суду пояснив, що з 01.03.2020 вони проживають окремо. 04.03.2020 ОСОБА_1 прийшла до нього і залишила дитину. З того часу дитина проживала з ним. Він працює, а дитина залишалася з його мамою. Для догляду за дитиною він може взяти декретну відпустку. З червня 2021 року ОСОБА_1 забрала дитину і з того часу дочка проживає з нею. Він матеріально забезпечений і може забезпечити дитину, позитивно характеризується, здоровий. У ОСОБА_1 постійні стреси та вона живе не на одному місці. Дитину виховує баба, а ОСОБА_1 не займається вихованням дитини.

Представник відповідача за первинним позовом позов ОСОБА_1 не визнав та заперечив проти його задоволення, зустрічний позов підтримав повністю, суду пояснив, що в матеріалах справи достатньо документів, які характеризують ОСОБА_2 , тому місце проживання дитини слід визначити саме з ним.

Представник Виконавчого комітету Ходорівської міської ради у судове засідання не з`явився, однак у поданому відзиві просить справу розглядати за його відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, однак у поданих поясненнях просить справу розглядати за його відсутності.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Позивачкою за первинним позовом подано до суду заяву про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з неявкою відповідача (а.с.25).

Представником позивачки за первинним позовом подано до суду клопотання про надання йому матеріалів справи для ознайомлення (а.с.109), клопотання про виклик свідків та долучення заяви до матеріалів справи (а.с.114), клопотання про долучення доказів (а.с.125-126), заяву про розгляд справи за їх відсутності, підтримання первинного позову та заперечення проти зустрічного позову(а.с.176).

Відповідачем за первинним позовом подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.23), заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримання зустрічного позову та заперечення проти первинного позову (а.с.175).

Представником позивача за зустрічним позовом подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.87), клопотання про закриття провадження у справі (а.с.98).

Представником третьої особи подано до суду клопотання про розгляд підготовчого засідання за її відсутності (а.с.24).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 30.09.2020 прийнято справу до розгляду та призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.16-17).

Ухвалами підготовчого засідання від 26.11.2020, 15.01.2021 відкладено підготовче засідання (а.с.26, 91).

Ухвалою від 11.03.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_13 про закриття провадження у справі за первинним позовом (а.с.99, 106- 108)

Ухвалою підготовчого засідання від 11.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.103-104).

Судом розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі №443/1224/20 відповідача ОСОБА_2 (а.с.30).

Ухвалою судового засідання від 09.11.2021 залучено до участі у справі співвідповідача Виконавчий комітет Ходорівської міської ради (а.с.135, 140-141).

Ухвалою судового засідання 21.03.2022 судом постановлено проводити розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (а.с.177-178).

Суд, заслухавши аргументи сторін, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що первинний позов підлягає задоволенню частково, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 02.09.2017 у Виконавчому комітеті Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області, актовий запис №65. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_1 ». Ці обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб від 02.09.2017 серії НОМЕР_1 (а.с.5, 38).

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16.12.2019, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.6, 39, 65).

Відповідно до висновку Комісії з питань захисту прав дітей Виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 11.08.2020 щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вирішено рекомендувати Виконавчому комітету Ходорівської міської ради визначити місце проживання дитини з батьком ОСОБА_2 , а також попереджено батьків про відповідальність за порушення законних прав та інтересів дитини (а.с.8-9, 47-48, 67-68).

Рішенням Виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 03.09.2020 №211 затверджено висновок Комісії з питань захисту прав дітей від 11.08.2020 та визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 , 1977 р.н. (а.с.7, 49, 66).

Довідкою КП «Ходорівським УКГ» від 25.05.2020 встановлено, що ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_2 , має склад сім`ї: дочка ОСОБА_3 , 2019 р.н. (а.с.40).

Відповідно до характеристики, виданої головою міської ради, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Компрометуючих даних у міськвиконком не поступало, до адміністративної відповідальності не притягалася (а.с.41).

З Актів обстеження умов проживання від 05.06.2020, 17.06.2020 ОСОБА_1 , комісією встановлено, що у будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 створено задовільні умови для проживання дитини (а.с.42, 45).

Відповідно до довідки ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УАГмбХ» від 21.09.2021 та характеристики ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ», ОСОБА_1 працює на підприємстві з 01.09.2017 монтером кабельного виробництва. 09.01.2019 була переведена бригадиром команди. З 18.02.2020 перебуває у соціальній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років. За період роботи в ТзОВ «Леоні» зарекомендувала себе з позитивної сторони, старанний і добросовісний працівник. За період роботи на підприємстві адміністративних та дисциплінарних стягнень не було (а.с.43, 134).

Довідкою КП «Ходорівським УКГ» від 18.06.2020 встановлено, що ОСОБА_2 , який проживає в АДРЕСА_1 , має склад сім`ї: мати ОСОБА_5 , 1949 р.н. (а.с.45).

Відповідно до характеристики ОСОБА_2 , виданої начальником ВСП «Ходорівська дистанція колії», ОСОБА_2 почав свою трудову діяльність на залізниці 11.06.2002 в Івано-Франківській дистанції колії монтером колії. З 22.12.2010 призначений на посаду головного інженера ВСП «Ходорівська дистанція колії». За місцем роботи характеризується позитивно (а.с.49).

Відповідно до характеристики, виданої головою міської ради, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Компрометуючих даних у міськвиконком не поступало, до адміністративної відповідальності не притягався (а.с.50).

Службою у справах дітей від 22.06.2020, 03.08.2020 повідомлялися сторони про те, що відбудеться засідання Комісії з питань захисту прав дітей, на якому розглядатиметься питання щодо визначення місця проживання їхньої дитини ОСОБА_3 (а.с.51-54).

Згідно з медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів Серія 10 ААЖ №166372 від 23.11.2020, ОСОБА_2 психічних протипоказань до виконання робіт головного інженера на залізничних коліях не виявлено (а.с.69).

Відповідно до сертифіката про проходження профілактичного наркологічного огляду Серії 10 ААЖ №128450 від 23.11.2020, ОСОБА_2 , наркологічні протипоказання до виконання робіт головного інженера на залізничній колії не виявлено (а.с.70).

З Акту обстеження умов проживання від 14.12.2020 ОСОБА_2 , комісією встановлено, що у квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 створено належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини (а.с.71).

ОСОБА_2 звертався до Головного управління Національної поліції у Львівській області із заявою про прийняття мір до його дружини ОСОБА_1 , яка неналежно виховує свою дитину і на підставі цієї заяви проведено перевірку та ОСОБА_1 вручено пам`ятку про ознайомлення її з відповідальністю за неналежне виконання батьківських обов`язків (а.с.74).

Відповідно до довідки про доходи №211 від 24.11.2020, загальна сума доходу ОСОБА_2 за період часу з травня 2020 року по жовтень 2020 року без урахування аліментів становить 126 670,17 грн (а.с.75).

За змістом листа Ходорівської міської ради №502 від 26.03.2021, Комісія з питань захисту прав дітей Виконавчого комітету Ходорівської міської ради є консультативно-дорадчим органом і на даний час вирішує питання щодо захисту прав дітей (а.с.127).

З листа Служби у справах дітей Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №9 від 08.04.2021 вбачається, що ОСОБА_2 звертався до служби з усним зверненням щодо неможливості участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із зміною місця проживання ОСОБА_1 (а.с.118).

Згідно з Актом обстеження умов проживання малолітньої ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 від 11.02.2022, під час обстеження в будинку знаходилася малолітня дитина з особою жіночої статі, яка відмовилася відчиняти вхідні двері і дуже сильно кричала. Через вікно прослідковувалися силуети осіб (а.с.155).

За змістом заяв ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , малолітня дитина ОСОБА_3 проживає разом з батьком ОСОБА_2 . Мати дитини з ними не проживає та дитини не провідує (а.с.78, 79, 80, 81, 82, 83, 84).

Згідно з заявами ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , зареєстрованими в реєстрі за №№288 та 415, вони були очевидцями конфлікту, який виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 31.12.2019 (а.с.116, 129).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з недосягненням між батьками (сторонами спору) згоди щодо того, з ким із них має проживати малолітня дитина, а також у зв`язку з незгодою позивачки за первинним позовом ОСОБА_1 з рішення Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №211 від 03.09.2020.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України (далі - СК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закон №2402-III), Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР), Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.11.1991 № 789-XII (далі - Конвенція) та Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (далі - Порядок).

Так, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (частини 1, 2 статті 24 Конституції України).

За змістом положень частин 2, 8, 9 статті 7 СК України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Нормами частин 5, 6 статті 19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до приписів статті 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини (частини 1, 2 статті 161 СК України).

Закон №2402-III визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Відповідно до приписів статті 8 Закону №2402-III, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону №2402-III).

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 12 Закону №2402-III, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Приписами частин 3, 4 статті 29 ЦК України встановлено, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до статті 56 ЦК України, органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з приписами підпункту 4 пункту «б» частини 1 статті 34 Закону № 280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування.

Порядок визначає механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини.

Згідно з приписами пункту 72 Порядку, після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з частиною 1 статті 9 Конвенції, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Нормами частини 1 статті 18, частини 1 статті 27 Конвенції передбачено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Також, суд в силу приписів частини 4 статті 10 ЦПК України вважає за необхідне застосувати у цій справі практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛ від 11.07.2017 у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§76).

У §54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Крім цього, суд в силу приписів частини 4 статті 263 ЦПК України суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 30 березня 2021 року у справі №756/13187/17 (провадження № 61-6116св19) Верховний Суд зазначив, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Норми міжнародного права та національного законодавства не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах

У постанові від 14 лютого 2019 року у справі №377/128/18 (провадження № 61-44680св18) Верховний Суд вказав, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) зазначила, що положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей».

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина з квітня 2021 року проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Згоди між батьками щодо того, з ким із них має проживати малолітня дитина, не досягнуто.

Надаючи оцінку аргументам сторін суд зазначає таке.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, у якому створені задовільні умови для проживання дитини. Також у неї є постійне місце роботи та стабільний дохід (на даний час перебуває у соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років); вона позитивно характеризується за місцем праці. Даних, які б свідчили про незадовільний стан її психічного та фізичного здоров`я матеріали справи не містять. Більше того, у висновку, який підтримала сторона відповідача за первинним позовом, містяться дані, встановлені комісією, а саме: ОСОБА_1 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться.

У ОСОБА_2 також є постійне місце проживання, у якому створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини, він має постійне місце роботи та стабільний дохід, позитивно характеризувалася за місцем праці; психічно та фізично здоровий.

Матеріали справи не містять достатніх доказів, які б свідчив про наявність перешкод у ОСОБА_2 зі сторони ОСОБА_1 у спілкуванні та побаченнях з дитиною. Також, матеріали справи не містять жодних фактичних даних, які б давали суду підстави дійти висновку, що малолітній дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не створено належних умов за місцем проживання матері, що сприяють її здоровому, фізичному і психічному розвитку, соціальному, духовному та моральному благополуччю, і що матір дитини не проявляє достатньої уваги та піклування щодо неї.

Звернення ОСОБА_2 у поліцію із заявою про неналежне виконання ОСОБА_1 обов`язків щодо виховання малолітньої дитини та відповідь органу внутрішніх справ з цього приводу, суд не вважає достатніми доказами того, що ОСОБА_1 неналежно виконує обов`язки щодо виховання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки з відповіді уповноваженого органу внутрішніх справ не вбачається встановлення викладених у заяві ОСОБА_2 обставин, а саме: залишення трьохмісячної дитини самої.

Більше того, з цього приводу сторони у судовому засіданні ствердили, що ОСОБА_1 04.03.2020 залишила малолітню дитину з її батьком ОСОБА_2 .

Інших доказів неналежності виконання ОСОБА_1 обов`язків щодо виховання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суду не надано.

За наведених обставин аргументи ОСОБА_2 щодо того, що ОСОБА_1 не займається вихованням дитини, за відсутності належних та допустимих доказів на їх підтвердження, є припущеннями, на яких не може ґрунтуватися доказування.

Заяви ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки такі не знайшли свого підтвердження та узгодження з іншими наявними дослідженими судом доказами, містять суб`єктивне бачення заявників щодо стосунків між сторонами і, самі по собі, є недостатніми для характеристики цих сторін.

Надаючи оцінку висновку Комісії з питань захисту прав дітей Виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 11.08.2020, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 03.09.2020 №211, суд зауважує, що такий є неповним та однобічним. Так, не зважаючи на те, що до уповноваженого органу із заявою про визначення місця проживання малолітньої дитини звернулася саме ОСОБА_1 , надавши відповідні документи, у висновку містяться дані щодо обстеження житлово-побутових умов та характеристики лише ОСОБА_2 , яким комісія надала ґрунтовну оцінку. Водночас, щодо житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 комісія обмежилася вказівкою про те, що нею проведено обстеження таких, про що складено відповідний акт. Щодо характеризуючих даних ОСОБА_1 комісія лише зазначила про надання нею відповідних документів про це, однак жодної обґрунтованої оцінки цих документів висновок комісії не містить.

Також, суд звертає увагу на те, що на даний час одна із обставин, яка зазначена у висновку, змінилася, а саме: малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з квітня 2021 року проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 .

Відтак, за наведених обставин, суд доходить переконання, що висновок комісії з питань захисту прав дітей Ходорівської міської ради від 11.08.2020 є недостатньо обґрунтованим, тому не погоджується з ним і до уваги такий не бере.

Водночас, суд відхиляє аргументи сторони позивачки за первинним позовом щодо протиправності та незаконності рішення Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №211 від 03.09.2020, вважає такі помилковими та необґрунтованими, оскільки виходячи з вимог Закону України «Про місцеве самоврядування», Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866, а також повноважень, якими наділені Виконавчий комітет Ходорівської міської ради та Комісія з питань захисту прав дітей Виконавчого комітету Ходорівської міської ради, оскаржуване рішення, на переконання суду, ухвалене відповідно до закону, уповноваженим органом та у межах своїх повноважень, тому в частині визнання цього рішення протиправним, незаконним та його скасування позов задоволенню не підлягає.

Суд наголошує, що при вирішенні цього спору він керується найкращими інтересами дитини та зазначає, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дітей на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім - і якщо це не порушуватиме права та інтереси дитини - підлягають врахуванню інтереси батьків.

Суд зауважує, що у сторін створені практично однакові умови для належного проживання, виховання та розвитку малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони працевлаштовані та мають позитивні характеристики з місця праці. Сумнівів у належному психічному та фізичному здоров`ї сторін немає.

Водночас, суд зважає на встановлені обставини та констатує, що у малолітньої дитини, з огляду на її вік та час, який вона проживає з матір`ю, за місцем проживання сформувалися сталі соціальні зв`язки, порушення яких, є недоцільним, оскільки вплине на стабільність повсякденного життя дитини, до чого неминуче призведе її переїзд у випадку визначення її місця проживання з батьком.

Відтак, зважаючи на те, що для малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачкою ОСОБА_1 створені належні умови для її повноцінного виховання та розвитку, суд доходить переконання, що проживання разом з матір`ю, на сьогодні, максимально відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що первинний позов слід задовольнити частково, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу відповідача за первинним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 на те, що він, як батько малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дитини, має право та обов`язок піклуватися про її здоров`я, стан розвитку, незалежно від того, з ким дитина буде проживати.

Крім цього, суд звертає увагу сторін спору на те, що у разі зміни обставин у їхніх відносинах, в першу чергу, відносинах між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дитиною, визначене у цій справі місце проживання дитини може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України сплачений позивачкою за первинним позовом судовий збір у сумі 840,80 грн підлягає стягненню з відповідача за первинним позовом ОСОБА_2 на її користь у повному обсязі, а понесені позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 судові витрати залишити за ним.

На підставі статей 7, 19, 141, 157, 160, 161 Сімейного кодексу України, статей 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», статті 29 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Первинний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), Виконавчого комітету Ходорівської міської ради (місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район, м. Ходорів, вул. Грушевського,38, ідентифікаційний код юридичної особи 26269449), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комісія з питань захисту прав дітей Виконавчого комітету Ходорівської міської ради про визнання протиправним, незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №211 від 03.09.2020 і визначення місця проживання дитини задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Ходорівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комісія з питань захисту прав дітей Виконавчого комітету Ходорівської міської ради в частині визнання протиправним, незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №211 від 03.09.2020.

Відмовити повністю у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комісія з питань захисту прав дітей Виконавчого комітету Ходорівської міської ради про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 30 березня 2022 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів