Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 472/307/21
УХВАЛА
іменем України
"29" березня 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю: секретаря судового засідання Ціліциної О.В., прокурора Вознесенської окружної прокуратури Романенко Л.М.,
розглянувши у підготовчому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом Виконувача обов`язків керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування земельних ділянок,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2021 року Виконувач обов`язків керівника Вознесенської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області до Веселинівського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок.
В позові зазначав, що наказом Головного управління Держземагентства у Миколаївській області від 15 січня 2015 року №177-сг ОСОБА_1 (який раніше вже отримував у власність земельну ділянку для ведення фермерського господарства та створив ФГ «Горбатенко») надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 27,5 га із земель сільськогосподарського призначення в межах території Порічанської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області для ведення фермерського господарства.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 09 квітня 2015 року №1902-сг затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 27,5 га (кадастровий номер 4821784200:02:000:0452) для ведення фермерського господарства в межах території Порічанської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.
На підставі вищевказаних наказів між Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1 20 серпня 2015 року строком на 10 років було укладено договір оренди земельної ділянки площею 27,5 га (кадастровий номер 4821784200:02:000:0452), розташованої в межах території Порічанської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, призначеної для ведення фермерського господарства.
Земельна ділянка з кадастровим номером 4821784200:02:000:0452 на момент прийняття наказів відносилась до земель державної власності сільськогосподарського призначення, розпорядження якими згідно ст. 122 ЗК України здійснював центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.
Згідно рішення Веселинівської селищної ради від 06 вересня 2016 року № 1 «Про добровільне об`єднання територіальних громад» Порічанська сільська рада, на території якої розташована земельна ділянка, увійшла до складу Веселинівської територіальної громади. Цим же рішенням передбачено, що Веселинівська селищна рада є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб сільських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень Веселинівською селищною радою, обраною Веселинівською селищною об`єднаною територіальною громадою.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №6517/0/14-18-СГ від 26 вересня 2018 року «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» територіальній громаді сіл в особі Веселинівської селищної ради Миколаївської області передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності згідно переліку, що визначений в акті приймання-передачі від 27 вересня 2018 року. У вказаному переліку також зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 4821784200:02:000:0452, що перебувала в оренді ОСОБА_1
28 лютого 2019 року між Веселинівською селищною радою та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, згідно якої первісного орендодавця - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області змінено на Веселинівську селищну раду. Цією ж угодою змінено строк дії договору та розмір орендної плати.
Рішенням Веселинівської селищної ради від 19 червня 2019 року №10 надано згоду на надання земельної ділянки з кадастровим номером 4821784200:02:000:0452 для розширення меж ФГ «Горбатенко». Цим же рішенням встановлено новий розмір орендної плати та строк дії договору оренди.
25 червня 2019 року між Веселинівською селищною радою та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, згідно якої первісного орендодавця - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області змінено на Веселинівську селищну раду. Цією ж угодою встановлено новий строк дії договору та розмір орендної плати.
Рішеннями Веселинівської селищної ради від 12 вересня 2019 року №№74-77 надано дозволи ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , як членам ФГ «Горбатенко», на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають в оренді ОСОБА_1 , для ведення фермерського господарства, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4821784200:02:000:0452.
04 березня 2020 року між Веселинівською селищною радою та ОСОБА_1 укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди землі з кадастровим номером 4821784200:02:000:0452.
Рішеннями Веселинівської селищної ради від 26 травня 2020 року №№55-58 затверджено проекти землеустрою та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 надано у власність земельні ділянки площами 6,7601 га (кадастровий номер 4821784200:02:000:0583), 6,7607 га (кадастровий номер 4821784200:02:000:0582), 6,707 га (кадастровий номер 4821784200:02:000:0584), 6,5457 га (кадастровий номер 4821784200:02:000:0581), розташовані в межах Веселинівської селищної ради, призначені для ведення фермерського господарства.
У подальшому, на підставі договорів купівлі-продажу:
- від 07 липня 2020 року, зареєстрованого за реєстр. №276, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , останній набув право власності на ділянку площею 6,7607 га (кадастровий номер 4821784200:02:000:0582);
- від 07 липня 2020 року, зареєстрованого за реєстр. №277, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , останній набув право власності на ділянку площею 6,707 га (кадастровий номер 4821784200:02:000:0584);
- від 10 липня 2020 року, зареєстрованого за реєстр. №289, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , останній набув право власності на ділянку площею 6,7601 га (кадастровий номер 4821784200:02:000:0583);
- від 10 липня 2020 року, зареєстрованого за реєстр. №291, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , останній набув право власності на ділянку площею 6,5457 га (кадастровий номер 4821784200:02:000:0581).
Надання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 27,5 га (кадастровий номер 4821784200:02:000:0452) в оренду для ведення фермерського господарства, подальше її розпаювання між членами фермерського господарства та розпорядження останніми на користь відповідача суперечить вимогам законодавства, оскільки:
- повторне надання ОСОБА_1 (фактично - раніше створеному ФГ «Горбатенко»), який раніше вже отримував земельну ділянку для ведення фермерського господарства, додаткової земельної ділянки площею 27,5 га (кадастровий номер 4821784200:02:000:0452) в оренду для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів (аукціону) суперечить вимогам закону;
- зміст заяви ОСОБА_1 про передачу в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства не відповідає вимогам закону.
Порушення процедури набуття відповідачем земельної ділянки площею 27,5 га (кадастровий номер 4821784200:02:000:0452) в оренду для ведення фермерського господарства вказує на те, що усі подальші рішення та правочини щодо земельної ділянки (спірних ділянок) також є незаконними.
У зв`язку з цим, враховуючи бездіяльність Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області щодо самостійного здійснення заходів з метою усунення виявлених порушень та повернення спірних земельних ділянок, Виконувач обов`язків керівника Вознесенської окружної прокуратури просив витребувати у ОСОБА_1 у власність Веселинівської об`єднаної територіальної громади в особі Веселинівської селищної ради земельні ділянки:
- площею 6,7607 га (кадастровий номер 4821784200:02:000:0582);
- площею 6,707 га (кадастровий номер 4821784200:02:000:0584);
- площею 6,7601 га (кадастровий номер 4821784200:02:000:0583);
- площею 6,5457 га (кадастровий номер 4821784200:02:000:0581).
Згідно розпорядження голови Веселинівського районного суду Миколаївської області від 10 червня 2021 року після задоволення самовідводів суддів та неможливістю утворити новий склад суду для розгляду справи вказану справу передано на розгляд Вознесенському міськрайонному суду Миколаївської області.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 18 червня 2021 року відкрито провадження по справі та справу призначено в порядку загального позовного провадження до підготовчого засідання.
В підготовче засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 не з`явилися, однак остання надіслала на електронну адресу суду письмову заяву про розгляд справи без її участі з клопотанням про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Прокурор Вознесенської окружної прокуратури Романенко Л.М. в підготовчому засіданні проти задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі заперечувала.
Представник Веселинівської селищної ради Вознесенського району в підготовче засідання не з`явився, проте надіслав на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову заперечує.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в підготовче засідання не з`явилися, проте надіслали на адресу суду письмові заяви про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову заперечують.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в підготовче засідання не з`явився, проте надіслав на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує.
Вирішуючи клопотання представника відповідача ОСОБА_6 , суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Водночас у постановах від 09 листопада 2021 року у справі №539/1848/20 та від 25 листопада 2021 року у справі №539/233/21 Верховний Суд прийшов до наступного правового висновку (цитата): «У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Отже, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. Земельні спори, сторонами в яких є насамперед юридичні особи та фізичні особи-підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 124 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Зокрема, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства (частина друга статті 134 ЗК України).
Частиною першою статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Згідно із частиною третьою статті 7 цього Закону земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.
Статтею 8 відповідного Закону визначено, що після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.
Відповідно до вимог статей 89, 91, 92 ЦК України, статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.
Таким чином, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акту на право власності чи постійного користування на земельну ділянку або укладенням договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього. Натомість відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.
Відповідно до положень частини першої статті 31 ЗК України, частини першої статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» (у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин) землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі, земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Статтею 12 Закону України «Про фермерське господарство» встановлено, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 у справі № 628/775/18 (провадження № 14-511цс19) зазначено, що можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства. З аналізу положень статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України «Про фермерське господарство» слід дійти висновку про те, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство має бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Оскільки фермерське господарство є юридичною особою, земельні спори, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, з фермерським господарством, підвідомчі господарським судам.
Подібні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 13 березня 2018 року у справі №348/992/16-ц (провадження №14-5цс18), від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц (провадження №14-262цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц (провадження № 14-282цс18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі №626/1055/17 (провадження №14-399цс19) указано, що відповідно до статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні спори щодо права власності чи іншого речового права на землю з іншими юридичними особами, органами, уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, і прокурором, який обґрунтовує позовні вимоги порушенням інтересів держави у сфері розпорядження ділянками державної та комунальної власності, треба розглядати за правилами господарського судочинства.
Проте, якщо на час звернення з позовом для вирішення спору про користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, фермерське господарство не зареєстроване, то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, а спір треба розглядати за правилами цивільного судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 31 жовтня 2018 року у справі №677/1865/16-ц, провадження №14-407цс18; від 21 листопада 2018 року у справі №272/1652/14-ц, провадження № 14-282цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 620/371/17, провадження № 14-296цс19; від 16 жовтня 2019 року у справі №365/65/16-ц, провадження № 14-371цс19).
У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції правильно встановив, що спірна земельна ділянка виділялася ОСОБА_1 із метою ведення ним селянського (фермерського) господарства, а також факт реєстрації СФГ «Ромашка».
Таким чином, закриваючи провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції вірно виходив із того, що за суб`єктним складом заявлена прокурором вимога повинна розглядатися за правилами господарського судочинства.
Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, навіть якщо відповідачем у справі зазначено фізичну особу, якій ця земельна ділянка надавалася з метою ведення селянського (фермерського) господарства».
Судом встановлено, що на час вирішення спору спірні земельні ділянки фактично знаходяться у користуванні ФГ «Горбатенко», тому та обставина, що відповідачем у справі зазначено фізичну особу, яка є юридичним власником ділянок з цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства» ( ОСОБА_1 ) не є підставою для розгляду справи за правилами цивільного судочинства.
Тому, виходячи з встановлених обставин, вимог закону, правового висновку Верховного Суду, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до компетенції господарського суду.
Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 1 ст. 256 ЦПК України).
За встановлених обставин, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України з поверненням судового збору.
Керуючись ст.ст. 255, 256, 258-260 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Провадження у цивільній справі за позовом Виконувача обов`язків керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування земельних ділянок - закрити.
Роз`яснити Виконувачу обов`язків керівника Вознесенської окружної прокуратури та Веселинівській селищній раді Вознесенського району Миколаївської області, що розгляд вказаної справи відноситься до юрисдикції господарського суду.
Зобов`язати відділення Державної казначейської служби України у Вознесенському районі Миколаївської області повернути Миколаївській обласній прокуратурі (р/р UA748201720343150001000000340, код ЄДРПОУ 02910048, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) судовий збір (за подачу позову до суду), внесений нею на розрахунковий рахунок (Миколаїв.ГУК/тгс-ще Веселинове/22030101 , Код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Розрахунковий рахунок: UA668999980313101206000014374, Код класифікації доходів бюджету: 22030101) в розмірі 9 080 (дев`ять тисяч вісімдесят) гривень за платіжним дорученням №455 від 14 квітня 2021 року.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: О.В. Вуїв
Судове рішення № 103793211, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 29.03.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 472/307/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: