Рішення № 103791781, 29.03.2022, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/1311/21

Провадження № 2-а/181/1/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2022 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Літвінової Л.Ф.,

з участю секретаря судового засідання Чупікової В.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Межова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Сіренка Олександра Анатолійовича та Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського СРПП ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Сіренка Олександра Анатолійовича та Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Обгрунтовуючи адміністративний позов ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень за порушення ч.1 ст.126 КУпАП. У постанові про накладення адміністративного стягнення зазначено, що 15 грудня 2021 року о 16.30 годині по вул.Соборній, смт.Межова позивач керував автомобілем та на вимогу поліцейського не надав посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Однак ОСОБА_2 вказує, що він не керував транспортним засобом та жодних порушень Правил дорожнього руху не допускав. Позивач зауважує, що відповідач без дослідження доказів, не беручи до уваги, що позивач будь-яким механічним транспортом не керував, а відповідно і факту зупинки авто не було, виніс оскаржувану постанову. Позивачем наголошується про порушення його прав, передбаченими ст.268 КУпАП, а розгляд справи на місці зупинки унеможливив всебічно та об`єктивно з`ясувати обставини справи, що свідчать про відсутність достатніх, належних доказів причетності позивача до скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, відповідачем не обґрунтовано правомірність прийнятого рішення, яке приймалось з порушенням ряду процесуальних норм. Крім того підстави зупинки транспортного засобу, які передбачені ст.35 Закону України «Про національну поліцію» старшим сержантом поліції ОСОБА_3 дотримані не були.

З огляду на наявність безлічі процесуальних порушень з боку відповідача, не дотриманням останнім ряду вимог, передбачених положеннями КУпАП, а також відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення останній вважає, що постанову по справі про адміністративне правопорушення слід скасувати, а провадження у справі закрити.

В судове засідання позивач не з`явився, надав заяви про розгляд справи без їх участі

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі в зв`язку із зайнятістю на службі. Позовні вимоги не визнає.

Відповідач в особі Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області у судове засідання не з`явився, надано відзив з посиланням на те, що вони не можуть бути відповідачем по справі з огляду на те, що не складали оскаржувану постанову. Стосовно складеної постанови, то вважають її законною та складено відповідно до норм діючого законодавства. Просять у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі та розглянути справу без присутності представника ГУНП в Дніпропетровській області.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 вказує на те, що він не міг бути суб`єктом правопорушення, оскільки транспортним засобом не керував і як наслідок складена постанова є протиправною. Просить задовольнити позов у повному обсязі.

У зв`язку з неявкою сторін, згідност.ст.229, ч.3 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження; фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст. 72-74 КАС України, і на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно постанови серії БАВ №603970 від 15 грудня 2021 року, винесеної поліцейським СРПП ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП у Дніпропетровській області Сіренко С.О., на ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 425 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, за те, що 15 грудня 2021 року о 16.30 годині по вул.Соборній, смт.Межова ОСОБА_1 керував автомобілем марки MITSUBISHI-GALANT, номерний знак НОМЕР_1 та на вимогу поліцейського не надав посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Водночас, відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення слід враховувати характер вчиненого порушення, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідач у порушення вказаної норми не надав суду належних, допустимих, достовірних і достатніх у своїй сукупності доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, а саме керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Відповідач не спростував обставин, на які посилався позивач на підтвердження свого позову та не довів належними та допустимими доказами правомірність свого рішення, як обов`язок у контексті положення ст.71 КАС України.

Так, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Обов`язок надання таких документів встановлено п.п.2.1.а), 2.1.б) Правил дорожнього руху України, згідно із якими : водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон). Відповідно до п.2.4 Правил дорожнього руху України - на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що він за обставин, вказаних в оскаржуваній постанові не був водієм транспортного засобу, через що безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції

фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право зокрема при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

У відповідності до ч.2 ст. 6, ч.2 ст.19, ч.1 ст. 68 Конституції України, права і свободи громадян є загальнообов`язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Відповідно ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Така позиція суду узгоджується з приписами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема ст.6 передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку; кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Конвенція широко трактує поняття кримінального правопорушення, та до таких щодо України відносить також справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем о особі ОСОБА_3 не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, не з`ясовано всіх обставин справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимогст. 280 КУпАП та не спростовано позицію позивача, а також судом не отримано доказів, які б свідчили про правомірність винесення рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП є безпідставним, а тому постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАВ №603970 від 15 грудня 2021 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі ст.ст. 9, 247, 251 КУпАП, ст.ст.19, 62, 68 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, керуючись ст.ст.77,94,

242-246, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до поліцейського СРПП відділення поліції №2 Синельниківського РУП ГУНП у Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Сіренка Олександра Анатолійовича (адреса розташування робочого місця: 52900, Дніпропетровська область, Межівський район, смт. Межова, вул. Соборна, буд.54) та Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області (юридична адреса вул.Троїцька. 20-А, м.Дніпро) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №603970 від 15 грудня 2021 року, складеної поліцейським СРПП ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП у Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Сіренко Олександром Анатолійовичемвідносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП про накладення штрафу в сумі 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень.

Стягнути з поліцейського СРПП ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП у Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Сіренка Олександра Анатолійовича за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до ч.1 п.15 розділу VІІ Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до третього апеляційного адміністративного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Л. Ф. Літвінова