Рішення № 103788625, 28.03.2022, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/194/22 Справа №456/5947/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

28.03.2022 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Друзюк М.М.

секретар судового засідання Мазуркевич І.Є.

розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції( м.Львів) про зняття арешту з майна ,

за участю представника позивача Лопушанського І.Б.

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції м. Львів про зняття арешту з нерухомого майна померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер обтяження: 8766096, підстава обтяження: судовий наказ, 2-3437, 28.11.2008, Стрийського міськрайонного суду Львівської області, відділ державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції, старший державний виконавець Бойко Л.Б;

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є спадкоємцями спадкового майна - квартири, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до інформаційної довідки від 05.10.2021 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься обтяження за №8766096 підстава обтяження судовий наказ Стрийського міськрайсуду Львівської області 2-3437 від 28.11.2008. У відповідь на заяву адвоката Стрийський ВДВС повідомив, що на виконанні у відділі перебував судовий наказ від 28.11.2008 № 2-3437 про стягнення з ОСОБА_2 33497 грн. 71 коп. в користь ВАТ « Банку Фінанси та кредит». 12.05.2009 державним виконавцем Бойко Л.Б. було відкрито виконавче провадження. 24.12.2014 виконавчий документ повернули стягувачеві на підставі п.8 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того повідомлено, що справа була передана в архів та знищена у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Підставою для зняття арешту згідно з п. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів стягнених з боржника( у тому числі від реалізації майна боржника). Запропоновано сплатити виконавчий збір у розмірі 3349,77 грн. та 200 грн. витрат виконавчого провадження на депозитний рахунок виконавчої служби. На думку позивача, оскільки арешти майна та наявність записів в реєстрі обмежують законні права та обов`язки позивача як власника та спадкоємця цього майна, внаслідок чого він позбавляється в повному обсязі користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд, а тому просить позов задоволити.

28.12.2021 ухвалою суду справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що на виконанні у відділі перебував судовий наказ № 2-3437 від 28.11.2008 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ « Банку Фінанси та кредит» 33 497,71 грн., станом на 24.12.2014 виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі п. 8 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», залишок боргу станом на 20.11.2015 становив 30 297,71 грн. Зазначив, що згідно з вимогами ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у державного виконавця не було підстав для зняття арешту з усього майна боржника або його частини, оскільки повернення виконавчого листа стягувачу у зв`язку з неможливістю виконання, в разі якщо існує нестягнутий виконавчий збір, виключає можливість зняття арешту з майна. Вважає, що на даний час позивач не довів наявність законних підстав для скасування арешту майна, а тому просить у позові відмовити.

У судовому засіданні проведеному в режимі відеоконференцзв`язку представник позивача ОСОБА_4 позов підтримав ,пояснення надав аналогічні викладеним у позовній заяві , пров такий здоволити.

Відповідача в судове засідання не з`явився, у надісланій заяві просить розгляд справи проводити у відсутності його представника.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 05.10.2021 № 278212850 на нерухоме майно ОСОБА_2 накладено арешт на підставі судового наказу № 2-3437 від 28.11.2008 Стрийського міськрайсуду Львівської області, Відділ державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції . виконавець Бойко Л.Б., реєстраційний номер обтяження: 8766096.

Відповідно до довідки Новороздільської державної нотаріальної контори від 18.11.2021, при підготовці для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено, обтяження , які зареєстровані в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме арешт на все нерухоме майно від 03.03.2011 № 10899716, від 07.03.2008 № 6750921, від 01.06.2009 № 8766096 Спадкоємцями за законом майна померлого - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . До складу спадкового майна входить 1/3 частки квартири , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді від 02.11.2021 на лист від 28.10.2021, начальник Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області повідомив, що на виконанні у відділі перебував судовий наказ № 2-3437 від 28.11.2008 про стягнення з ОСОБА_2 33497,77 в користь ВАТ « Банк Фінанси та кредит», боржником сплачено 3200 грн. боргу На даний час справа передана в архів та знищена у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Зазначено, що підставою для зняття арешту згідно з п. 2 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника, запропоновано сплатити виконавчий збір у розмірі 3349,77 грн. та 200 грн. витрат виконавчого провадження на депозитний рахунок виконавчої служби.

Відповідно до чч. 1-4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі№ 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

За положеннями ст. 59 Закону України «про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19), орган державної виконавчої служби у справах за позовами осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, може залучатися судом як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

За змістом наведених правових норм та правових позицій Великої Палати Верховного Суду у випадку звернення особи до суду в порядку позовного провадження з вимогою про звільнення майна з-під арешту (зняття арешту з майна) орган державної виконавчої служби не може бути належним відповідачем у такій справі.

Вказані позовні вимоги можуть бути пред`явлені до особи, в інтересах якої накладено арешт. Звертаючись до суду з позовом про зняття арешту з майна, ОСОБА_1 зазначив відповідачем Стрийський відділ ДВС у Стрийському районні Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), однак вирішення справи без залучення до участі в ній стягувача за судовим наказом № 2-3437 - ПАТ «Банк фінанси та кредит» (перебуває в стані припинення), який має бути відповідачем у такій справі, є порушенням вимог цивільного процесуального законодавства України, оскільки в такому випадку суд вирішує питання про права і обов`язки особи, яка не бере участі у справі, тому в порушення принципів рівності сторін та змагальності процесу позбавлена можливості давати пояснення по суті спору, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, та заперечення проти доводів і міркувань інших учасників справи.

Відповідно до положень ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Клопотань щодо залучення в якості співвідповідача або щодо заміни неналежного відповідача від позивача під час розгляду справи не надходило.

З урахуванням зазначених вище норм законодавства та встановлених обставин справи, позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені до Стрийського відділу ДВС у Стрийському районні Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), щодо зняття арешту з майна задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст.263,264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції( м.Львів) про зняття арешту з нерухомого майна померлого ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) реєстраційнй номер обтяження: 8766096, підстава обтяження: судовий наказ, 2-3437,28.11.2008, Стрийського міськрайонного суду Львівської області, відділ державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції, старший державний виконавець Бойко Л.Б.- відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на два дні.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування імен сторін:

Позивач- ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1

Відповідач- Стрийський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції( м. Львів)- код ЄДРПОУ 35048088, код ЄДРПОУ 34903571, місцезнаходженння: вул. Болехівська,27 , м. Стрий,Львівська область .

Повний текст рішення виготовлено 29.03.2022

Суддя Друзюк М. М.