Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №461/878/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 березня 2022 року Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Волоско І.Р.
секретар судового засідання Береза П.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Західного офісу Держаудитслужби (адреса: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 8, код ЄДРПОУ: 40479801) про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Західного офісу Держаудитслужби про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення. Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуваною постановою на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу за порушення при складанні тендерної документації не у відповідності із вимогами закону. Позивач вважає, що рішення відповідача невмотивоване і протиправне, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У зв`язку з цим просить позов задовольнити, скасувати постанову Західного офісу Держаудитслужби про накладення адміністративного стягнення від 27.12.2021 р. № 13/0100/2021пн і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 08 лютого 2022 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду відзив та клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. Просять відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що постановою Західного офісу Держаудитслужби про накладення адміністративного стягнення від 27.10.2021 р. № 13/0100/2021пн, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164-14 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн (а.с.9).
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, відповідно до пункту 14 частини другої статті 22 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) у тендерній документації зазначається, зокрема, кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Проведеним моніторингом встановлено, що на порушення вимог пункту 14 частини другої статті 22 Закону в тендерній документації Замовника (пункт 1 розділу IV) не вказано кінцевого строку подання тендерної пропозиції (дата), а лише здійснено посилання на інший документ, а саме: зазначено, що кінцевий строк подання тендерних пропозицій - згідно оголошення про проведення закупівлі. Тобто не було вказано строку, а лише відсилка до іншого документа.
Зазначене призвело до порушення вимог пункту 14 частини другої статті 22 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі».
За нормою пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються відомості, зокрема, опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Перелік формальних помилок затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 за № 715/34998 (далі - Наказ № 710).
Однак, проведеним моніторингом встановлено, що на порушення пункту 19 частини другої статті 22 Закону тендерна документація Замовника (пункт 1.10 частини 1 розділу III) не містить прикладів формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.
Зазначене порушення призвело до порушення вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі».
Вказане порушення відображено у висновку № 477 від 10.09.2021 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-03-13-000260-Ь, який оприлюднений в ІТС «ProZorro» та знаходиться у вільному доступі.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Тендерна документація по даній закупівлі затверджена рішенням тендерного комітету Маріупольського міжрайонного відділу управління поліції охорони в Донецькій області за підписом голови тендерного комітету ОСОБА_1 (протокол № 27 від 09.03.2021), а також згідно з наказом від 22.09.2020 № 4042 (пункт 2) головою тендерного комітету Маріупольського міжрайонного відділу управління поліції охорони в Донецькій області призначено ОСОБА_1.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною 1 ст. 164-14 КУпАП передбачено відповідальність за порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз`яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Таким чином, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні з 01.09.2021 по 10.09.2021 моніторингу закупівлі (ID оголошення процедури закупівлі UA-2021-03-13-000260-b), здійсненої Маріупольським міжрайонним відділом управління поліції охорони в Донецькій області (далі - Замовник), виявлено порушення при складанні тендерної документації не у відповідності із вимогами закону.
Відповідно до пункту 14 частини другої статті 22 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) у тендерній документації зазначається, зокрема, кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Проведеним моніторингом встановлено, що на порушення вимог пункту 14 частини другої статті 22 Закону в тендерній документації Замовника (пункт 1 розділу IV) не вказано кінцевого строку подання тендерної пропозиції (дата), а лише здійснено посилання на інший документ, а саме: зазначено, що кінцевий строк подання тендерних пропозицій - згідно оголошення про проведення закупівлі. Тобто не було вказано строку, а лише відсилка до іншого документа, що призвело до порушення вимог пункту 14 частини другої статті 22 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі».
Вказаним висновком було передбачено зобов`язання щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме, здійснити заходи (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо) щодо недопущення у подальшому порушень вимог пункту З частини другої статті 21, пунктів 14 та 19 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.
Судом встановлено, що 15.09.2021 р. під головуванням позивача ОСОБА_1 було проведено засідання тендерного комітету Маріупольського MB ПО щодо розгляду висновку та проведення роз`яснювальної роботи та зазначений протокол було оприлюднено через електронну систему закупівель, Західному офісу Держаудитслужби було роз`яснено, що місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг детально визначене в підпункті 4.3. пункту 4 розділу 1, затвердженої рішенням тендерного комітету Маріупольського МВПО (протокол № 27 від 09.03.2021 р.) тендерної документації, яка була оприлюднена Замовником згідно приписів статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 p. № 922-VIII.
Згідно інформації, яка оприлюднена на https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-03-13-000260-b, шляхом заповнення електронних полів в електронній системі закупівель було заповнено поле «кінцевий строк подання тендерних пропозицій» відповідно до приписів статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 p. № 922-VIII.
Таким чином, вказавши у тендерній документації, в якому саме документі є розміщеною інформація про термін і місце поставки, були виконанні приписи статей 21, 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 p. № 922- VIII, оскільки Замовник - Маріупольський МВПО визначив параметри закупки, а отже учасники торгів отримали вичерпну інформацію про цю закупку.
Таким чином, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП, відповідачем не надано.
Відповідачем не спростовані твердження позивача про те, що останній своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, приписи статей 21, 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 p. № 922- VIII не порушував.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.ст. 73,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП, то слід зазначити, що у справі відсутні достатні докази, які б підтверджували дану обставину. Відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення по справі.
Позивач зазначає, що не вчиняв жодних порушень, зазначених в оскаржуваній постанові.
Доказів, які б спростовували такі твердження позивача, суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність вини позивача і вважає, що оскаржувана ним постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.
Окрім цього, суд вважає, що заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав постанову про притягнення до адміністративної відповідальності 31.01.2022 року Відтак, позивач зазначає, що швидше він не міг оскаржити постанову.
Таким чином, суд вважає, що обставина пропущення строку позовної давності є поважною, тому строк для звернення до суду з позовною заявою слід поновити.
Крім того встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 22.08.2016.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то відповідно до вимог ст. 139 КАС України витрати по сплаті судового збору необхідно компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 19, 77, 90, 242, 243, 246 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом до Західного офісу Держаудитслужби про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову заступника начальника Західного офісу Держаудитслужби Воїнського Володимира Івановича від 27.10.2021 року №13/0100/2021пн про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-14 КУпАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя І.Р.Волоско
Судове рішення № 103788461, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 28.03.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 461/878/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: