Ухвала суду № 103786251, 28.03.2022, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/878/17

Номер провадження № 1-кп/699/44/22

УХВАЛА

про обрання щодо запобіжного заходу

28.03.2022 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,

прокурора Кривошиї І.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Гречухи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження щодо обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Корнилівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289, ч.1 ст.310 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області перебувають матеріали кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.289, ч.1 ст.310 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 21.09.2017 року, близько 11.00 год., в с.Корнилівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись поблизу домоволодіння по вул.Шкільній, в якому проживає ОСОБА_3 , діючи цілеспрямовано, з метою переїзду до іншого населеного пункту для продовження вживання спиртних напоїв, без дозволу власника автомобіля ОСОБА_4 , умисно, незаконно, заволодів автомобілем марки «Fiat Doblo», державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 101058 гривень 00 копійок, чим завдав останньому значної матеріальної шкоди.

Крім цього, органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він в травні-червні 2020 року на присадибній ділянці, що примикає до домоволодіння по АДРЕСА_1 , незаконно, в порушення вимог Законів України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та зловживання ними», вирощував 45 (сорок п`ять) рослин коноплі та всупереч забороні на його вирощування, не вжив заходів щодо їх знищення, а навпаки здійснював за ними догляд, обробляв ґрунт біля рослин, тобто обполював їх, виривав бур`ян, таким чином проводив роботи по їх вирощуванню.

17 червня 2020 року працівниками Корсунь-Шевченківського відділення поліції під час проведення, огляду присадибної земельної ділянки, що примикає до домоволодіння по АДРЕСА_1 , на підставі добровільної письмової згоди ОСОБА_1 , було виявлено та вилучено 45 (сорок п`ять) рослин, які згідно висновку експерта №2/1377 від 29.07.2020 являються рослинами роду коноплі, які місять психотропну речовину.

Вказані дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало значної матеріальної шкоди, та за ч.1 ст.310 КК України, тобто, незаконне вирощування конопель у кількості від десяти до п`ятдесяти рослин.

У зв`язку з ухиленням ОСОБА_1 від суду ухвалою суду від 08.02.2022 року провадження у справі було зупинене, а обвинуваченого оголошено у розшук.

Внаслідок зупинення провадження у справі прокурором до суду було внесене клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та одночасно було внесене клопотання про надання дозволу на затримання ОСОБА_1 з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

08.02.2022 судом був наданий дозвіл на затримання і доставку обвинуваченого ОСОБА_1

28.02.2022 року обвинуваченого було розшукано та без процесуального затримання доставлено у суд для розгляду кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що метою обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від суду.

Захисник адвокат Гречуха В.І. просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді особистого зобов`язвання.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Вислухавши клопотання щодо обрання запобіжного заходу, думку захисника, обвинуваченого, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України одним із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою ст.178 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною другою вказаної статті визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності.

Тобто, суд повинен розглядати питання, чи тримання особи під вартою є конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи, бути достатніми для досягнення цієї цілі.

У зв`язку з викладеним вважаю, що в даному випадку прокурором у суді доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Так ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої та кримінального проступку, санкцією якого передбачено покарання у виді штрафу від ста до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

В судовому засіданні суду не було надано доказів про наявність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків чи перебування на утриманні осіб, які потребують догляду; не здобуто ніякої інформації про працевлаштування чи стабільного джерела прибутків у обвинуваченого.

Обвинувачений є особою молодого віку, відомості, які вказували б на наявність в останнього хвороби, яка б унеможливила застосування відносно нього відповідного запобіжного заходу відсутні.

За таких обставин, враховуючи особу обвинуваченого, приходжу до висновку, що запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання та домашнього арешту не забезпечить виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків та його спробам переховуватися від суду, оскільки протягом судового розгляду останній уникав явки в судові засідання.

Так, у зв`язку з неявкою обвинуваченого в судове засідання 02.04.2021 року до останнього було застосовано привід та ухвалою суду накладене грошове стягнення (т.2 а.с.61-62).

У зв`язку з неявкою в судове засідання 29.09.2021 року на обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою суду було накладене грошове стягнення та застосовано привід у суд (т.2 а.с.116-117).

У зв`язку з неможливістю виконати вказаний привід обвинуваченого у судове засідання ухвалою суду від 19.11.2021 року провадження у справі було зупинене, а обвинуваченого оголошено у розшук (т.2 а.с. 133-134)

22.11.2021 року обвинувачений самостійно з`явився у суд, а тому провадження було відновлене і призначене до розгляду.

22.12.2021 року обвинувачений знову не з`явився у судове засідання, у зв`язку з чим до нього повторно був застосований привід та накладено на нього грошове стягнення (т.2 а.с.154-155)

03.02.2022 року обвинувачений повторно не з`явився у судове засідання, у зв`язку з чим до нього був застосований привід на накладене грошове стягнення (а.с.179-180)

Через неможливість виконання приводу в судове засідання 08.02.2022 року провадження у справі було повторно зупинене, а обвинувачений оголошений у розшук

За таких обставин особиста порука також не може бути застосована до обвинуваченого, оскільки до суду не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до суду на першу про те вимогу.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що обвинувачений умисно не виконує покладені на нього процесуальні обов`язки та переховується від суду, у зв`язку з чим, приймаючи до уваги приписи п.4 ч.2 ст.183 КПК України, клопотання прокурора слід задовольнити, а у задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого необхідно відмовити.

При цьому суд приймає до уваги, що тримання під вартою не повинно бути занадто довгим, оскільки це може порушувати презумпцію невинуватості.

Європейський суд неодноразово вказував на існування презумпції на користь звільнення особи, друга частина пункту 3 статті 5 Конвенції не дає судовим органам можливості вибору між доставкою обвинуваченого до судді протягом розумного строку або його звільненням до суду (рішення у справі «Алєксандр Макаров проти Росії» від 12.03.2009). До визнання його винним обвинувачений повинен вважатися невинним, і мета розглянутого положення полягає в тому, щоб забезпечувати його тимчасове звільнення, як тільки його утримання під вартою перестає бути розумним (рішення у справі «Власов проти Російської Федерації» від 12.06.2008 р.).

Враховуючи стадію судового розгляду кримінального провадження, в якому на даний час проведені судові дебати та фактично залишилося надання обвинуваченому останнього слова, суд приходить до висновку, що строк запобіжного заходу у даному випадку повинен бути достатнім для закінчення судового розгляду вказаного провадження.

Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, вважаю, необхідним визначити розмір застави в сумі, що визначена ч. 5 ст. 182 КПК України, та відповідає 40 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України.

За умови внесення застави на обвинуваченого слід покласти обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; прибувати на виклик до суду.

Керуючись ст.ст. 176-178, 179-183, 193, 194, 199, 331, 394, 395 КПК України,

Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Гречухи В.І. про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відмовити.

Клопотання прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області Щербини М.Ю. про обрання запобіжного заходу задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на тридцять днів, тобто по 26 квітня 2022 року, взявши його під варту із зали суду та про що оголосити йому негайно під розписку.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 99 240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок ) грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний розрахунковий рахунок № UA888201720355269002000003652, код банку отримувача (МФО): 820172, одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26261092, банк отримувача: ДКСУ у м. Київ, з обов`язковим зазначенням у платіжному дорученні «в рахунок внесення застави ОСОБА_1 згідно ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду від 28.03.2022 року».

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

1)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3)прибувати на виклик до суду.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26.04.2022 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали суду негайно вручити обвинуваченому після її оголошення.

Ухвала може бути оскарженою до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_1 - в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Суддя Свитка С.Л.