Рішення № 103783369, 29.03.2022, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/2047/21

Провадження №2-а/443/5/22

РІШЕННЯ

іменем України

29 березня 2022 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 (позивач) подав до суду позов до Головного управління Національної поліції у Львівській області (відповідач), у якому просить скасувати постанову серії АЕО №5137449 інспектора відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції Лівого Павла Васильовича про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликався на те, що поліцейським не надано доказів вчинення ним правопорушення. Також, в оскаржуваній постанові відсутня вказівка на доказ вчинення ним ПДР. Вважає що він не вчиняв правопорушення і вказане в постанові правопорушення не підтверджено належними і допустимими доказами, у зв`язку з чим оскаржувана постанова є неправомірною та підлягає скасуванню.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явився, однак представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, хоч про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи не подав.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано клопотання про проведення судового засідання за його відсутності та підтримання позовних вимог (а.с.16).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 28.12.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.10-11).

Ухвалою судового засідання від 21.01.2022 відкладено розгляд справи (а.с.17).

Судом оприлюднено на веб-порталі Судової влади України повідомлення про дату, час та місце судового розгляду адміністративної справи №443/2047/21 (а.с.15, 19, 22).

Ухвалою судового засідання від 29.03.2022 постановлено проводити розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (а.с.23).

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5137449 від 12.12.2021, ОСОБА_1 12.12.2021 о 07 год 03 хв у м. Ходорів по вул. Б.Хмельницького, 65, керуючи транспортним засобом «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку праворуч, чим порушив пункт 9.2 «б» ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП, у зв`язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510,00 грн (а.с.8).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв`язку з незгодою позивача з рішенням суб`єкта владних повноважень щодо порушення позивачем Правил дорожнього руху та накладення, у зв`язку з цим, на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) та Правил дорожнього руху (далі - ПДР).

Так, частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 122 КУпАП, адміністративним правопорушенням є порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Згідно з приписами підпункту «б» пункту 9.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно з положеннями частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Нормою частини 2 статті 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина 2 статті 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Крім цього, суд враховує роз`яснення, викладені у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно з якими зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що уповноваженою особою (поліцейським) 12.12.2021 ухвалено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5137449 стосовно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 122 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510,00 грн.

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд звертає увагу на те, що складена стосовно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення, сама по собі, не є достатнім доказом його вини у вчинені адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Водночас, інших належних та допустимих доказів, які б узгоджувалися з цією постановою та підтверджували викладені у ній обставини, суду не надано, хоча відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України тягар (обов`язок) доказування правомірності зазначеної постанови покладено саме на відповідача.

Аналізуючи оскаржувану постанову суд зазначає, що така не містить опису обставин справи, встановлених під час розгляду справи, до неї не додано жодних доказів, а також пояснень свідків, що свідчили б про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.

За відсутності належних, допустимих та, у своїй сукупності, достатніх доказів вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення обставини породжують обґрунтовані сумніви у їх достовірності та набувають форми припущень, на яких не може ґрунтуватися процесуальне рішення (постанова).

Таким чином, уповноваженою особою (поліцейським) факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним належним та допустимим доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень Правил дорожнього руху.

Отже, на переконання суду, уповноваженою особою у своїй діяльності порушені принцип всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітника поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини позивача (показання свідків, відеофіксація тощо).

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП, а судом не отримано доказів, які б свідчили про правомірність винесення оскаржуваного рішення, тому наявні обґрунтовані підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Беручи до уваги вимоги частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати (сплачена сума судового збору у сумі 454 грн) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь позивача.

На підставі статті 19 Конституції України, статей 2, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись статтями 6, 9, 19, 77, 78, 90, 243-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: Львівська область, Стрийський район, с.Добрівляни, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місце перебування: м. Львів, площа Генерала Григоренка, 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5137449 від 12.12.2021 щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 2 статті 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 510,00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення - 29 березня 2022 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів