Рішення № 103778241, 28.03.2022, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/4942/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2022 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Струс Т. В.

за участю секретаря: Синевської Г.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сокальської міської ради Львівської області в особі адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сокальської міської ради Львівської області, з участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сокальської міської ради Львівської області №33 від 16.12.2021 року,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача та просить визнання протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сокальської міської ради Львівської області №33 від 16.12.2021 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП відносно позивача, закрити.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 18.09.2020р., він та третя особа отримали у спадок та оформили право власності на одноповерховий житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 . До житлового будинку відносяться надвірні будівлі: сарай (Б1), літня кухня (В1), сарай (Г1) та споруди (№1, №2,1), що відображено у технічному паспорті на будинок. Зазначає, що на земельній ділянці знаходяться і інші елементи, необхідні для її використання за цільовим призначенням, зокрема обладнання для поливу, теплиці, контейнер для зберігання господарського інвентаря тощо, які не підлягають відображенню у технічному паспорті та окремому оформленню. Позивач та третя особа як співвласники будинку та надвірних споруд мають право на користування земельною ділянкою, на якій знаходиться будинок та надвірні споруди і всі елементи, що знаходяться на земельній ділянці. Рішенням Сокальської міської ради №44 від 05.02.2020р. їм надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку. Крім цього зазначає, що для розміщення тимчасової споруди земельна ділянка не відводиться, право встановлення такої споруди має також особа, яка не є власником землі або землекористувачем. Разом з тим, 16.12.2021р. відповідачем винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП, тобто за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 1360грн. З Правилами благоустрою території м. Соколя,які б були належно затверджені і доведені до відома мешканців позивач не знайомий. Згідно оскаржуваної постанови позивач визнаний винним у тому, що 19.10.2021р. о 09.30год. за адресою - АДРЕСА_1 порушив вимоги акту тимчасової комісії Сокальської міської ради від 16.06.2021р., а саме не провів благоустрою на земельній ділянці за вказаною адресою. Аналогічне зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення від 14.10.2021р. за №1. Вказаному протоколу і постанові передувало також складання протоколу від 27.07.2021р. за ч.2 ст. 152 КУпАП, який згідно протоколу адміністративної комісії повернутий до ВП №2 Червоноградського РВП на доопрацювання у зв`язку із невірним зазначенням ч.2 ст. 152 КУпАП, що відсутня в чинній редакції КУпАП. Протокол та постанова відсилають до акту тимчасової комісії Сокальської міської ради від 16.06.2021р., у якому зазначається, що провівши повторне обстеження земельної ділянки тимчасова комісія виявила, що тимчасова споруда для зберігання господарського інвентаря та матеріалів розміщена із явним порушенням меж. Комісією прийнято рішення провести демонтаж тимчасової споруди, а в разі необхідності встановлення такої споруди проводити роботи із дотриманням законодавства. Однак, з приводу того, що позивач порушив будь-які вимоги ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» чи вимог затверджених Правилами благоустрою територій населених пунктів м. Сокаль не йдеться.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив,що вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки аргументи позивача, що він з належно затвердженими та доведеними до відома мешканців міста Правилами благоустрою міста Сокаль не знайомий є не підтвердженими. Пунктом 3.2.1. чинних Правил благоустрою м. сокаль Львівської області, що затверджені рішенням Сокальської міської ради №628 від 31.10.2008р. та опублікованих на офіційному сайті Сокальської міської ради і доведеними до мешканців міста, передбачено, що громадяни у сфері благоустрою міста зобов`язані утримувати в належному стані закріплені за ними в установленому порядку території, дотримуватися вимог чинного законодавства про охорону довкілля, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон. ОСОБА_1 разом із своєю матір`ю ОСОБА_2 проживають у приватному будинку в АДРЕСА_1 та для його обслуговування користуються земельною ділянкою комунальної власності. Проте, у порушення чинного законодавства закріплена за ними земельна ділянка утримується в неналежному стані. На земельній ділянці встановлено тимчасову споруду з явним порушенням меж сусідньої земельної ділянки та протипожежних норм, що підтверджується листом Сокальського районного сектору ГУ ДНС України у Львівській області від 28.04.2017р., постановами адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сокальської міської ради, актами тимчасової комісії, рішеннями виконкому Сокальської міської ради №156 від 21.09.2017р. та №340 від 29.11.2021р. «Про благоустрій земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ». Також територія навколо тимчасової споруди заросла бур`янами та високорослими насадженнями, а сама споруда захаращена побутовим сміттям, що є розплідником гризунів та джерелом неприємних запахів. Зазначає, що вищевказані порушення тривають вже більше трьох років, за цей час матір позивача вже тричі притягалася до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП. Лише за 2021 рік до Сокальської міської ради від власниці сусідньої земельної ділянки ОСОБА_3 надійшло понад 20 скарг на позивача за порушення правил благоустрою та добросусідства. Тимчасовою комісією двічі проводилося обстеження земельної ділянки, що утримується позивачем, за результатами яких останнього зобов`язано провести демонтаж тимчасової споруди, привести земельну ділянку до належного санітарного та естетичного стану. Однак жодні вимоги позивачем тік і не були виконані. Крім цього, зазначає, що як протокол №1 від 19.10.2021р. так і постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності містить роз`яснення суті невиконання акту комісії - не проведення порушником благоустрою на земельній ділянці, а також статтю та нормативний акт, що передбачає відповідальність за порушення - ст. 152 КУпАП.

У відповіді на відзив позивач повністю заперечив факти викладені у відзиві, настоює на своїх вимогах та просить їх задовольнити.

Ухвалою від 05.01.2022р. відкрито провадження у даній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, надала суду заяву у якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, позов підтримує та просить задовольнити.

Враховуючи неприбуття у судове засідання сторін, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши докази у справі суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18.09.2020р. на праві спільної час власності по 1/2 частки належить житловий будинок в АДРЕСА_1 .

Із копії рішення Сокальської міської ради Львівської області №44 від 05.02.2021р., вирішено надати дозвіл ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у спільну сумісну власність орієнтовною площею 0,1000га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сокальської міської ради №33 від 16.12.2021р., ОСОБА_1 19.12.2021р. о 09.30год. в АДРЕСА_1 , порушив вимоги акту тимчасової комісії Сокальської міської ради Львівської області від 16.06.2021р., а саме: не провів благоустрою на земельній ділянці за вищевказаною адресою. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 1360грн.

Згідно копії акту від 16.06.2021р. складеного тимчасовою комісією по розгляду питання, порушеного у зверненні ОСОБА_3 щодо неналежного утримання земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Враховуючи наявність порушень зазначених у зверненнях ОСОБА_3 та провівши повторне обстеження земельної ділянки комісія виявила, що тимчасова споруда для зберігання господарського інвентарю та матеріалів розміщена із явним порушенням меж, а також частина межі земельної ділянки ОСОБА_3 не відповідають її правовстановлюючим документам. Комісія прийняла рішення - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 провести демонтаж тимчасової споруди для зберігання господарського інвентаря та матеріалів, а в разі необхідності у встановленні такої споруди проводити роботи із дотриманням законодавства. ОСОБА_3 та ОСОБА_7 провести частину межі земельної ділянки відповідно до правовстановлюючих документів. Роботи зазначені у рішенні комісії виконати в термін до 26.06.2021р.

Разом з тим, згідно ст. 152 КУпАП наступає адміністративна відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Згідно правової конструкції ст. 152 КУпАП є банкетною та відсилає до норм законодавства, що регулюють відносини у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою території населеного пункту.

В свою чергу, із дослідженої судом оскаржуваної постанови слідує, що позивача ОСОБА_1 визнано винним за порушення акту тимчасової комісії міської ради від 16.06.2021р., згідно змісту якого комісією виявлено розміщення тимчасової споруди для зберігання інвентаря та матеріалів із порушенням меж земельної ділянки. У акті комісії та оскаржуваній постанові відсутні будь які покликання на порушення позивачем ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою території населеного пункту.

Акт стосується виключно порушення меж земельної ділянки при встановленні тимчасової споруди, відповідальність за вчинення чого не передбачена ст. 152 КУпАП.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Таким чином, враховуючи досліджені докази суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення, а саме визнання протиправною та скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сокальської міської ради Львівської області №33 від 16.12.2021р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, а також закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, судом встановлено та сторонами не заперечується той факт, що позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 є власниками житлового будинку в АДРЕСА_1 , а також користувачами земельної ділянки для його будівництва та обслуговування за вказаною адресою.

Дослідженими фотознімками, що долучені відповідачем до відзиву встановлено, що земельна ділянка позивача є захаращеною та потребує проведення робіт щодо її благоустрою.

Згідно змісту ст. 319 ЦК України - власність зобов`язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відтак позивачу ОСОБА_1 слід наголосити на його обов`язку щодо належного використання та утримання земельної ділянки, що перебуває у його користуванні.

Дослідженою квитанцією №3 від 28.12.2021р. встановлено, що позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду із даним позовом сплачено 454 грн., а також згідно квитанції №36338215 від 28.12.2021р. позивачем ОСОБА_1 сплачено 2000грн. на правову допомогу.

Згідно договору про представництво інтересів (надання професійної правничої допомоги) №21/12/27-1 від 27.12.2021р. такий укладено між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Савка Р.І.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України, представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону №5076-VI, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Таким чином, понесені позивачем та документально підтверджені витрати щодо сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу підлягають стягненню із відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 241-246, 257, 268-272, 286, 293 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сокальської міської ради Львівської області №33 від 16.12.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Сокальської міської ради Львівської області судові витрати, а саме, витрати на сплату судового збору в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000(дві тисячі)грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Сокальський районний суд Львівської області.

Головуючий: Т. В. Струс