Постанова № 10377291, 01.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.07.10Справа №2а-1432/10/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Котаревої Г.М. при секретарі Суконновій Г.В. , розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" до Кримської митниці за участі Прокуратури АР Крим

тертя особа, яка не заявляє самостійні вимоги, на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України в АР Крим

про скасування рішення і картки відмови та спонукання до виконання певних дій

за участю:

представника позивача Пічко Роман Сергійович довіреність № б/н від 25.01.10р.;

представника відповідача - Патраш Володимир Іванович довіреність № 17-07/8019 від 22.12.09р.;

представник Прокуратури АР Крим в судове засідання не з'явився;

представника третьої особи - Саксонова Катерина Олександрівна, довіреність № 11.0-31/40 від 31.03.10 Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Кримської митниці (далі відповідач) з вимогами про скасування Рішення про визначення митної вартості товарів № 600000013/2009/000159/1, яке прийняте Кримською митницею; скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600000001/2009/000222 від 18.08.2009 р., яка прийнята Кримською митницею; а також про повернення переплачених ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" коштів по факту прийняття вище перелічених документів в сумі 360187,19 грн. (триста шістдесят тисяч сто вісімдесят сім грн. 19 коп.).

Позов мотивовано безпідставним на думку позивача застосування відповідачем під час здійснення контролю за митним оформленням товарів, що переміщуються через митний кордон України, до визначення митної вартості шостого (резервного) методу, за наявності поданої декларації митної вартості товару з застосуванням визначення митної вартості за ціною договору (ціна операції).

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.01.2010р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.03.2010 року до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України в АР Крим.

Відповідно до ст. 60 КАС України до участі у справі на боці відповідача вступила Прокуратура АР Крим.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях від 16.03.2010 року (вих. № 17-07/1904)(а.с.141), відповідно до яких зазначив, що під час митного оформлення товару, спирт коньячний 6 років витримки, обємна доля спирту етилового - 63%, що переміщується через митний кордон України за результатами перевірки вантажної митної декларації № 600000001/9/003104 з декларацією митної вартості ДМВ -1 було встановлено неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору через певні невідповідності в наданих документах,зокрема: у калькуляції собівартості товару відсутні певні статті витрат на окремі операції, що повинні бути здійснені при переробці та відповідно при виконанні виробництва спирту; наявні розбіжності відомостей, занесених в Інвойс № 01 від 24.07.2009 року щодо вартості товару за одиницю виміру, відомостям які містяться в калькуляції собівартості товару; декларантом не надано платіжних документів, які підтверджують оплату товару. У зв'язку з чим, та неможливістю визначення митної вартості товару шляхом послідовного застосування методів відповідно до статей 267-272 Митного Кодексу України, митна вартість спирту коньячного 6 років витримки митним органом було визначено ії з застосуванням резервного методу, а саме з застосуванням цінової інформації, що містилась у ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, які максимально відповідають за своїми ознаками товарам, які оцінюються. Представник відповідача вважає, що у зв'язку з правомірністю Рішення щодо визначення митної вартості товару , не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо скасування картки відмови та повернення переплачених коштів, так як не існує факту переплати з боку позивача до Державного бюджету України митних платежів.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав письмові пояснення по суті спору від 12.05.2010 р. (вих. 11.0-08.4/170-3273)(ас.214), відповідно до яких вважає, що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Представник прокуратури АР Крим в судове засіданні не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.

Під час судового розгляду представники позивача та відповідача, третьої особи, наполягали на своїх доводах та запереченнях.

Суд, враховуючи думку представників осіб, які беруть участь у справі, а також те, що в судовому засіданні бере особисту участь представник відповідача, Кримської митниці, вважє за можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2009 року ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» з метою митного оформлення товару Спирту коньячного для використання у власному виробництві -6 років витримки 126500,00 л, поставленого за контрактом № 1ГР від 02.07.2009 р. між ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» та ТОВ «Руджи» (Грузія) (а.с.156), з доповненнями, укладеними 27.07.2009 року (а.с.159) (інвойс № 01 від 24.07.2009р.), було подано до Кримської митниці Декларацію митної вартості (а.с. 148) та Вантажну митну декларацію №600000001/9/003104 (а.с.146), згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг товар , митна вартість якого - 215050,00 доларів США (вартість за одиницю товару 1,7 доларів США). Виходячи з курсу валюти на момент декларування - 7,749 грн. за 1 долар США, митна вартість товару склала - 1666422,45 грн. Декларантом при визначені митної вартості товару було використано перший метод за ціною договору (вартістю операції).

На вимогу Кримської митниці позивачем були надані додаткові документи, а саме:

1)Прас-лист № 5/н;

2)Калькуляція ;

3)Довідка №2548 від 03.08.2009;

4)Сертифікат СТ-1 № 6-Е-0314 від 24.07.2009 р.;

5)Акт експертизи № 0314 від 24.07.2009р.;

6)Експортна вантажно-митна декларація № 2009/280701 від 28.07.2009 р.;

7)Лист № 30/07-2-09 від 30.09.2009 від 30.07.2009 р.;

8)Сертифікат відповідності № 6Е-0402 від 24.07.2009 р.;

9)Протокол випробувань № 144/1 , № 144/2 від 24.07.2009 р.;

10)Посвідчення якості № 1,2 від 24.07.2009 року.

Про надання зазначених документів представником митного органу та декларантом було зроблено відповідний запис (зв.бік а.с.148).

17.08.2009р. Кримською митницею прийнято Рішення про визначення митної вартості №600000013/2009/000159/1, згідно якого митна вартість заявленої до митного оформлення партії спирту коньячного 6років витримки 126500 л, встановлюється у розмірі 63373,20 доларів США, виходячи з вартості за одиницю товару 4,41 доларів США (а.с.151). Вказане рішення Кримською митницею прийняте із застосуванням шостого резервного методу .

18.08.2009р. Кримською митницею оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2009/000222(а.с.122), згідно з якою ТО«ѳмферопольський вино-коньячний завод» відмовлено у прийнятті ВМД №600000001/2009/003104 від 14.08.2009р. та запропоновано подати нову ВМД із врахуванням митної вартості, визначеної митним органом.

Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» листом від 18.08.2009р. (вих. №130) звернувся до Кримської митниці із заявою про незгоду із визначеною митною вартістю та клопотанням (відповідно до Наказу Державної митної служби України №230 від 17.03.2008р.) про випуск у вільний обіг відповідної партії товару під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків и зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с.125).

Листом від 18.08.2009р. (вих. №07-12/5364) Кримська митниця погодила випуск у вільний обіг відповідної партії товару « спирт коньячний для використання у власному виробництві 6 років витримки 126500,00л, обємна доля етилового спорту 63% (79695 а/а), Фірма виробник «ТОВ «Руджи», країна виробництва «Вірменія» під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків и зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом. (а.с.31)

17.08.2009р. ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» оформлено ВМД №600000001/9/003151 (режим IM-40) із зазначенням митної вартості 2751751,68 грн. (а.с.13).

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, субєктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень , суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Митного кодексу України митні органи є спеціальними уповноваженими органами виконавчої влади в галузі митної справи, слід зазначити, що статтями 6, 8 Конституції України встановлено, що органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно до ч. 1 ст. 45 Митного кодексу України (далі МК України), особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

При декларуванні товарів та транспортних засобів митному органові подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю (п. 2 частини 1 ст. 54 МК України).

Відповідно до положень п. 14, 15 ч.1 ст. 1 МК України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 11 МК України, митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання при здійснені митної справи, як здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Контроль правильності визначення митної вартості відповідно до положень статті 265 Митного кодексу України здійснює митний орган згідно з положенням цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 Митного кодексу України, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

Відповідно до 1 речення ч. 8 ст. 264 декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Отже відповідач Кримська митниця є субєктом владних повноважень.

Позивач , Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради , ідентифікаційний код юридичної особи - 35112619 (а.с. 7).

Відповідно до Довідки № 10973 з ЄДРПОУ, основними видами діяльності позивача є :

-Вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів;

-Виробництво дистильованих алкогольних напоїв;

-Виробництво виноградних вин;

-Виробництво інших напоїв із зароджуваних продуктів;

-Посередництво в торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

-Оптова торгівля напоями.

Предметом адміністративного позову є оскарження прийнятих відповідачем Рішення про визначення митної вартості товарів № 600000013/2009/000159/1 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600000001/2009/000222 від 18.08.2009 р.; а також повернення переплачених ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" коштів по факту прийняття вище перелічених документів в сумі 360187,19 грн. (триста шістдесят тисяч сто вісімдесят сім грн. 19 коп.).

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч. 2 ст. 267 МК України).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.9 ст. 267 МК України).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частин 2,3 ст. 268 МК України при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна походження;

4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Зазначений метод можливо застосовувати тільки, якщо за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (ч. 1 ст. 268 МК України).

Наступний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до ч. 3 ст. 269 МК України застосовується, якщо подібні (аналогічні) товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

Відповідно до застережень ст. 270 МК України товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.

Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише в разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, які оцінюються.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 273 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогу декларанта, митний орган зобов'язаний письмово проінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод. Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.

Декларування митної вартості товару _спирту коньячного для використання у власному виробництві 6 років витримки 126500,00л, обємна доля етилового спирту 63% (79695 а/а), здійснювалось позивачем в межах господарської операції поставки відповідно до контракту № 1 гр від 02 липня 2009 року, укладеного між позивачем та ТОВ «РУДЖИ»(а.с.156). 22 липня 2009 року до зазначеного контракту укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якого оплата за товар покупцем здійснюється на умовах: перша поставка товара - по факту випуску ВМД Грузії в розмірі 25% вартості поставки, всі наступні сплачуються на підставі виставлених рахунків продавця, проте не менше 25% заборгованості покупця за поточний місяць. Також відповідно до зазначено додаткової угоди продавець зобовязаний надати до кожної партії товару Сертифікат про походження , протокол випробувань, якісне посвідчення, рахунок - інвойс, копія накладної, копія ВМД (а.с.158).

27.07.2009 року було укладено додаткову угоду № 2 (а.с.159) до контракту 1 ГР.

Згідно додатку до контракту № 1 ГР від 02.07.2009 року умовами поставки товару є СРТ Україна, станція отримання «Бахчисарай» (зв.бік а.с.159).

Поставка товару здійснювалась за інвойсом №01 від 24.07.2009р. (зв.бік а.с. 152) в обємі - 126500,00 л (113850 кг), ціна за одиницю товару - 1.70 доларів США, загальна сума поставки - 215050,00 л.

Визначена в декларації митної вартості товару, поданої позивачем, ціна, а також його якісні характеристики обгрнутовуються дорожньою відомістю (а.с.15), листом до Кримської митниці вих. № 30/07-09 від 30.07.2009 р. щодо відсутності взаємозалежності сторін, що може вплинути на ціну товару (а.с.27), довідкою про товар, який виробляється позивачем від 31.07.2009 вих. № 0323/10/15-232(а.с.28), зобовязання щодо використання сприту коньячного 6-річного терміну витримки, обємна доля спирту етилового - 63% у власному виробничому процесі для виробництва алкогольних напоїв від 30.07.2009 р. вих. 3 30/07-1-09 (а.с.32), актом експертизи № 034 про походження товару від 24.07.2009 р. (а.с. 33), Сертифікатом відповідності №GE-042 від 24.07.2009 р. (а.с. 34), протоколом випробувань № 144/1 від 24.07.2009 року (а.с.36), № 144/2 від 24.07.2009 р. (а.с.37), актом № 2 прийомки товару (а.с.39), актом № 2 про злив (перелів) винопродукції (а.с.41), актом № 1 прийомки винопродукції (а.с.42), посвідченням про якість № 1(а.с.45), №2 (а.с. 47),актом відкриття вагону(контейнера) від 05.08.2009 р. (а.с.46), інвойсом № 01 від 24.07.2009 року (а.с.48), висновком експерта ТПП 0-501 від 23.08.2009 р. (а.с.49).

Крім того, судом досліджено надану до митного органу при митному оформлені товару планову калькуляцію спирту коньячного 6 річної витримки, обємна доля спирту етилового - 63% (а.с.152).

Суд зазначає, що вказана планова калькуляція надана позивачем виробником ТОВ «Руджи» , ціна товару відповідає митній вартості, заявленій позивачем.

При цьому, суд погоджується з тим, що включення тієї чи іншої складової до планової калькуляції спирту коньячного 6-ти річної витримки, обємна доля спирту етилового - 63%, не може залежати від позивача, якій є покупцем цього товару.

Також позивачем було вжито заходів для усунення розбіжностей в Інвойсі № 01 від 24.07.2009 року та направлено до митного органу виправлений Інвойс (а.с.155, зв. бік арк.155).

Суд зазначає,що згідно ст.2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991р. №959 суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:

Принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:

- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;

Принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає у:

- рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

- забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом;

Принципом верховенства закону, що полягає у:

- регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;

- забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;

Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р. № 959-XII забороняється втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів у випадках, не передбачених цим Законом.

Згідно ст.6 цього Закону зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності, заборона незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини. У відповідності з ст.ст. 179, 189, 190 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни. При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі види продукції, за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

У відповідності з статтею 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990р. №507 вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Згідно ст.11 цього Закону при здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку. Згідно ст.13 цього Закону державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно п.5 ст.19 Господарського кодексу України незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю забороняється.

Митний орган здійснюючи визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом посилається на надання позивачем недостовірної інформації щодо митної вартості товарів згідно ВМД, а також ненадання всіх необхідних документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 МКУ застосування методу № 6 перед методами №№ 1 - 5 має бути аргументованим. Крім того, ч.3 ст. 266 МКУ передбачає процедуру проведення консультацій між митним органом та декларантом, у разі неможливості застосування методу "за ціною договору" з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.

Жодних належних та повних обґрунтувань з приводу неможливості застосування методів № 1 - 5 перед методом № 6 у винесених відповідачем рішеннях не міститься.

Статтею 265 Митного кодексу України встановлено, що у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митного кодексу України.

Однак на думку суду, митному органу було надано інформацію на підтвердження застосування ціни операції за декларуємий товар.

В обґрунтування своєї позиції позивачем на вимогу суду також надано експортні декларації з країни виробника, переклад яких на українську мову засвідчено у встановленому порядку (а.с.196- 199). Вартість товару , зазначена в ній відповідає визначеній позивачем під час митного оформлення спирту для ввозу в Україну.

Крім того, суд вважає, що застосовуючи резервний метод визначення митної вартості, виходячи з митної вартості товару цього ж самого виробника , проте щодо вартості у 4,41 доларів США за 1 літр спирту коньячного 68 % , іншого за міцністю, ніж декларував позивач, відповідач діяв недобросовісно та нерозсудливо.

Відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вимог чинного законодавства України та наданням необхідних документів позивачем для визначення митної вартості товару, суд вважає, що Кримською митницею не обгрунтовано правомірність застосування методу № 6 (резервного) для визначення митної вартості товар.

Суд також не погоджується з твердженнями відповідача щодо неможливості оскаржити Картку відмови у митному оформленні товару, у зв'язку з тим, що відповідно до приписі п. 11 Порядок оформлення й використання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12 грудня 2005 р. № 1227, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2005 р. за № 1562/11842 на підставі оформленої Картки відмова митного органу може бути оскаржена в порядку, установленому законодавством України.

Тобто, спірні рішення про визначення митної вартості товарів є такими, що винесені з порушенням порядку розрахунку митної вартості товарів, встановленого розділом XI Митного кодексу України, а, відтак, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а, відповідно, позовні вимоги в цієї частині визнанню обґрунтованими та задоволенню.

Щодо вимог про повернення надмірно сплачених на підставі оскаржуваних рішень сум, то на думку суду вони є передчасними, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України визначає Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за № 1097/14364 Т(далі Порядок).

Відповідно до п. 1 Розділу Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити фінансової установи, найменування та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер за ДРФО (за наявності) платника - фізичної особи та напрям зарахування коштів:

а) для повернення платнику - на рахунок платника, відкритий у фінансовій установі;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава:

на депозитний рахунок 3734;

на банківський рахунок 2603;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою - на банківський рахунок 2603.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

Отже за умови того, що на час звернення до суду з вимогами про стягнення надмірно сплачених коштів, рішення про визначення митної вартості товару, відповідно до яких позивачем було самостійно подано нові ВМД з вказівкою вартості товару , визначеної митним органом, не було скасовано, факт надмірності сплати коштів був відсутній. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до відповідача з заявою про повернення надмірно сплаченого мита та ПДВ, та не визначився з напрямом зарахування зазначених коштів.

Суд також вважає за необхідне відзначити, що рішення про визначення митної вартості товару та картка відмови, які оскаржуються стосувались тільки митної вартості товару, заявленої під час оформлення ВМД №600000001/9/003104 щодо товару - спирт коньячний для використання у власному виробництві 6 років витримки 126500,00л, обємна доля етилового спорту 63% (79695 а/а).

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково щодо визнання протиправним рішення, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 3,40 гривень.

Під час судового засідання, яке відбулось 01.07.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160, 163 КАСУ повний текст постанови складено 06.07.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати Рішення Кримської митниці Рішення про визначення митної вартості товарів № 600000013/2009/000159/1 від 17.08.2009 р..

3.Визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600000001/2009/000222 від 18.08.2009 р.

4.Стягнути на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" ідентифікаційний код 35112619) з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3,40 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Котарева Г.М.