Ухвала суду № 103772162, 28.03.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/6387/22

Провадження № 2-а/127/64/22

УХВАЛА

28 березня 2022 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до старшого дільничного офіцера поліції Вінницького районного відділення поліції Головного управління поліції у Вінницькій області Здорика Д.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2022 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до старшого дільничного офіцера поліції Вінницького районного відділення поліції Головного управління поліції у Вінницькій області Здорика Д.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 160, 161 КАС України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України з метою усунення недоліків.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В той же час, частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У позовній заяві позивач вказує, що отримав копію оскаржуваної постанови 08.11.2021, але не зазначаючи, коли дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, позивачем разом із позовною заявою подано заяву про поновлення строків позову, однак останнім не наведено жодних підстав для поновлення строку та не додано жодних доказів поважності причин його пропуску.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви фізичною особою підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2022 становить 496,20 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, подав заяви у яких просив відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити його від сплати, у першій заяві - у зв`язку з лікуванням, надавши виписку №3414 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 від 07.03.2022, а у другій заяві - у зв`язку із його майновим станом, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_2 за якою він здійснював догляд, крім того, вказав, що він є учасником бойових.

Згідно ч. 2 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері(батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ)особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом вказаної вище норми відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру є правом суду, а не його обов`язком. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі №904/9117/17.

Отже, звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2019 року, справа №821/1896/15-а.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 9 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Звернувшись до суду із вищевказаними заявами, на підтвердження майнового стану позивач надав суду індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) №11555/0200-0205-15 від 16.12.2021 з яких вбачається, що за 2021 рік ОСОБА_1 отримав заробітну плату за період з січня по лютий 2021 року в загальному розмірі 20354,41 грн. При цьому, розмір судового збору (496,20 грн) не перевищує 5 % отриманого позивачем доходу з урахування відрахувань за минулий календарний рік (814,17 грн).

Разом з тим, надані позивачем копії документів, не є достатнім доказом на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законом розмірі, оскільки позивачем не надано суду інших достатніх доказів, які б свідчили про реальний розмір його доходів, зокрема, відомостей про доходи із органу Державної фіскальної служби, доказів про наявність (відсутність) рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах та наявність (відсутність) коштів на таких рахунках, тощо.

Слід зазначити, що звільнення від сплати судового збору вирішується судом окремо у кожній справі на підставі наданих заявником доказів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Щодо звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» слід зазначити наступне.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Пункт 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про сплату судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, Законом України «Про сплату судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом стало винесення старшим дільничним офіцером поліції Вінницького районного відділення поліції Головного управління поліції у Вінницькій області Здорик Д.В. постанови серія ГАБ №815398 від 08 січня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП у виді штрафу в розмірі 171 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист саме як учасника бойових дій, тому за подання даної позовної заяви позивачу належить сплатити судовий збір.

При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).

Відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників судового процесу.

Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Європейський суд з прав людини зазначив, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивач не надав усіх достатніх доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законом розмірі, його заяви про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягають, а тому він має сплатити судовий збір за подання позовної заяви в розмірі, визначеному ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» відповідно до якого за подання до адміністративного суду позовної заяви фізичною особою підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2022 становить 496,20 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313181206000002856.

Крім того, всупереч положенням п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Водночас, позивач при зверненні до суду з даним позовом керується нормами статей ЦК України, ГПК України та КК України, що не відповідає обставинам справи.

Все вищезазначене є недоліками позовної заяви, які мають бути усунуті позивачем.

Відповідно до частина 1 статті 169КАСУкраїни суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до старшого дільничного офіцераполіції Вінницького районного відділення поліції Головного управління поліції у Вінницькій області Здорика Д.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна