Постанова № 10377186, 27.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.04.10Справа №2а-465/10/11/0170 о15 годині 01 хвилину Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участю

представника позивача Гіталова А.В., довіреність № б/н від 11.03.2010р.,

представника відповідача - Горохової Г.К., довіреність № 12/10 від 13.01.2010р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Виробничо комерційного підприємства «Трансшина»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Виробничо комерційне підприємство «Трансшина» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №001051502/0 від 17.12.2009р.

Позовні вимоги мотивовані неправомірністю застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків подання декларації з податку на додану вартість, на підставі пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ХІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон №2181), оскільки документи податкової звітності було надано своєчасно, невизнання податковим органом поданих документів податковою декларацією вважає таким, що вчинено із порушенням вимог закону.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.47), в яких зазначив, що подана позивачем декларація з податку на додану вартість за липень 2009р. заповнена ним всупереч правилам, передбаченим Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», зокрема, відповідач посилається на те, що у декларації реквізит «поштовий індекс» заповнено у полі «місцезнаходження платника», у звязку із чим, подана звітність не може бути прийнята і визнана як податкова декларація.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 23204082, державну реєстрацію якої проведено Київською районною радою 25.04.1995 року (а.с. 9), є платником податку на додану вартість (а.с.8).

Згідно п.п. 4.1.4 п.п.4.1 ст. 4 Закону №2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.п.4.1.7 п. 4.1 ст.4 Закону №2181 платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Податкова декларація з податку на додану вартість була надіслана позивачем до податкової інспекції 20.08.2009р., про що свідчить поштовий штамп на опису вкладення до цінного листа (а.с.28) та отримана відповідачем 21.08.2009р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.29), у звязку із тим, що при наданні декларації до канцелярії податкової інспекції позивачу було відмовлено у прийнятті декларації у звязку із заповненням строк 24 та 25 (бюджетне відшкодування), про що свідчить заява позивача, направлена на адресу відповідача разом із податковою декларацією (а.с.63).

Листом від 28.08.2009р. за вих. 41769/10/15-2 відповідач повідомив позивача про наявність у поданій декларації з ПДВ за липень 2009р.порушень, передбачених Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.97 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 р. за № 250/2054, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ХІІ, Наказу ДПА України від 31.12.2008 № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» (а.с.17).

Листом ДПІ в м. Сімферополі вих. №47471/10/15 від 11.09.2009р. повідомила позивача про те, що зазначена декларація заповнена з порушенням Порядку заповнення й надання податкової декларації по ПДВ, а саме: не заповнено поле «Поштовий індекс» у реквізитах «місцезнаходження підприємства», у звязку із чим, поданій декларації надано статус «До відома» (а.с.15-16), у звязку із чим на виконання п.п.4.6 п.4 Наказу ДПА України від 31.12.2008 № 827, на адресу позивача направлено лист повідомлення від 20.11.2009р. за вих. 277/10/15-2, згідно якого позивача повідомлено про те, що станом на 20.11.2009р. до податкової інспекції на надано декларацію з ПДВ за липень 2009р. (а.с.55), яке отримано позивачем 25.11.2009р., що підтверджується копією повідомлення про отримання поштового відправлення (а.с.56).

09.12.2009р. ДПІ в м. Сімферополі проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності, в результаті якої складено акт №644/15-2-23204082, яким встановлено порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону №2181, а саме: неподання декларації з ПДВ за липень 2009р. (а.с.18-19).

Керівник ВКП «Трансшина» для складення та підписання акту перевірки про порушення податкового законодавства не зявився, про що складено акт №609/15-2 від 10.12.2009р. (а.с.53).

Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

На підставі акту перевірки від 10.12.2009р., згідно з п.п. «а» п.п.4.2.2 ст.4 Закону №2181, відповідачем винесено податкове повідомлення рішення №001051502/0 від 17.12.2009р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00грн.(а.с.30), яке отримане позивачем 23.12.2009р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.50).

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням рішенням позивач звернувся до суду.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Критерії правомірності рішення субєкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності субєктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 ст. 4 Закону №2181 встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

-надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

-оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Зазначена норма Закону №2181 кореспондує із положенням п.4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.97 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 р. за № 250/2054 (далі Порядок №166).

Згідно п.п.3.2 п. 3 Порядку №166, вступна частина, службові поля та чотири розділи податкової декларації з податку на додану вартість, податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної), податкової декларації з податку на додану вартість (переробних підприємств) та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/ (спеціальної) подаються на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою; додатки до декларацій, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства) - на аркушах формату А-4.

Відповідно до пояснювальної записки старшого державного податкового інспектора відділу відання та захисту податкової звітності управління інформатизації процесів оподаткування ОСОБА_3 від 01.09.2009р., при прийнятті від позивача податкової декларації з ПДВ за липень 2009р. були виявлені недоліки в оформленні необхідних реквізитів, у звязку із чим, позивачу було запропоновано усунути вказані недоліки (а.с.62), у звязку із чим, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог п.п.4.1.2 п 4.1 ст. 4 Закону №2181.

Як вбачається із поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за липень 2009р., остання містить усі необхідні реквізити, а посилання відповідача на відсутність поштового індексу у відповідній графі, з урахуванням того, що поштовий індекс зазначено у графі «Місцезнаходження платника податку», є формальною підставою для невизнання контролюючим органом податкової звітності як податкової декларації.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято відповідачем без дотримання розумного балансу, упереджено, без урахування усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а відтак, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовній заяві позивач просить суд лише визнати незаконним податкове повідомлення-рішення відповідача, без вимоги про його скасування.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі від №001051502/0 від 17.12.2009р.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Під час судового засідання, яке відбулось 27.04.2010р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 03.05.2010р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-161, ч.1 ст. 162, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі №001051502/0 від 17.12.2009р

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо комерційного підприємства «Трансшина» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Москаленко С.А.