Рішення № 103768597, 18.02.2022, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/730/21

Провадження № 2/444/80/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Сагаль Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, ОСББ "ШАТЛ" про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, ОСББ "ШАТЛ" про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що позивачка являється власником квартири АДРЕСА_1 , тобто є співвласником багатоквартирного будинку, який є на обслуговуванні ОСББ «ШАТЛ». 13.11.2018 р. вона була обрана на посаду заступника голови ОСББ «Шатл». Як зазначає сама позивачка, з цього часу вона жодної участі в ОСББ «Шатл» не брала. Окрім цього не ставила жодних підписів на документах, які видавало ОСББ «Шатл» протягом усього свого існування, а тому не має жодної причетності до фактичного функціонування ОСББ «Шатл» та результатів його діяльності.

Співвласниками вказаного багатоквартирного будинку в мережі Інтернет у соціальній мережі - додатку «Viber», створено групу співвласників ОСББ «Шатл» під назвою «Шатл, Садова 6», яка адмініструється керівництвом ОСББ, включає в себе понад 73 учасників, які є співвласниками ОСББ, та створена з метою об`єднання співвласників ОСББ задля їх спілкування та оперативного вирішення нагальних потреб будинку.

Також зазначає, що 18.02.2021 р., під час моніторингу інформації у вказаній Спільноті, їй стало відомо про те, що відповідая ОСОБА_2 оприлюднила звіт ревізійної комісії про господарську діяльність ОСББ «Шатл» за період з 01.12.18 р. по 31.12.20 р., який складений 17.02.2021 р.. У даному документі неправомірно та в негативному контексті згадується прізвище позивачки. Відповідно до звіту ревізійної комісії, позивачка, ОСОБА_1 , як колишній член правління ОСББ «ШАТЛ», разом з колишнім головою ОСОБА_6 та колишнім бухгалтером ОСОБА_7 свідомо нанесла ОСББ «ШАТЛ» та відповідно усім співвласникам збитки на суму 208 396 грн. Також зазначено про покладення на колишнього голову ОСОБА_6 , колишнього бухгалтера ОСОБА_7 та на позивачку відповідальності про усунення загрози виникнення податкової заборгованості у розмірі 79443 грн. та штрафу 60000 грн., які утворились внаслідок їх халатності. Звіт ревізійної комісії не містить усіх необхідних підписів.

Додатково вказує, що крім поширення цього звіту в Спільноті «Шатл, Садова 6» у соціальній мережі «Viber», 18.02.2021 року цей звіт також був розміщений на дошці оголошень ОСББ «ШАТЛ».

Для з`ясування даної проблеми 19 лютого 2021 р. позивачка звернулась в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» із запитом про надання копій документів до ОСББ «ШАТЛ». Керуючись вимогами Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 р., позивачка просила надіслати їй копії наступних документів:

-Звіт про господарську діяльність ОСББ «ШАТЛ» за 2018, 2019, 2020 роки;

-Звіт від 17.02.2021 р. ревізійної комісії про господарську діяльність ОСББ «ШАТЛ» за період з 01.12.18 р. по 31.12.20 р. та копії підтверджуючих документів, на основі яких був складений цей звіт для ознайомлення;

-Копію Статуту ОСББ «ШАТЛ».

Запит був проігнорований керівництвом ОСББ «ШАТЛ», оскільки вона не отримала жодної відповіді.

Отже, звіт, який був поширений відповідачем у Спільноті «Шатл, Садова 6» та на дошці оголошень, не відповідає дійсності, оскільки позивачка не має жодної причетності до діяльності ОСББ «ШАТЛ». Внаслідок поширення відповідачем необгрунтованої та безпідставної інформації, яка в цілому зводиться до негативної оцінки її управлінської діяльності, яку вона насправді не проводила, а тому позитивна соціальна оцінка про неї в очах оточуючих, зокрема інших співвласників та учасників Спільноти - значно знизилась.

Таким чином, поширенням недостовірної інформації відповідач порушив її особисті немайнові права, а саме право на повагу до гідності, честі, ділової репутації. Також принизив соціальний авторитет як добропорядної людини, заплямував репутацію. Завдана моральна шкода від приниження честі й гідності та ділової репутації мала місце внаслідок душевних переживань, психологічного дискомфорту, усвідомлення того, що ця інформація прочитана ймовірно великою кількістю людей. Все це потребує від неї вжиття додаткових зусиль для організації життя, оскільки вона не може нормально працювати та відпочивати, що завдає моральних страждань. Вказане порушення її особистих немайнових прав свідчить про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 грн., що відповідатиме засадам справедливості, добросовісності та розумності, з урахуванням способу розповсюдження негативної інформації в соціальних мережах, змісту такої інформації, принизливих висловлювань в мій бік, яка містять інформацію негативного характеру. Просить позов задоволити.

Позивач у судове засідання не з`явилася, однак у попередніх судових засіданнях представник позивача ОСОБА_8 уточнені позовні вимоги підтримав повністю та просив такі задоволити. Також підтримав заперечення на пояснення представника третьої особи, адвоката Сокіл У.В., які були подані на адресу суду.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином, однак у попередніх судових засіданнях відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заперечили проти задоволення позову у повному обсязі та зазначили, що позивачка сама визвалася бути головою ОСББ ШАТЛ", оскільки має вищу економічну освіту. Позивачка коментувала економічні питання, як член правління. Також зазначають, що звіт писали разом, вказують на те, що позивачка брала участь в управлінні, а повноваження позивачки припинились в 2020 році, доказів того, що позивачка не брала участі в управління - немає. Вважають таку поведінку позивачки недобросовісною. Просять у позові відмовити.

Представник третьої особи адвокат Сокіл У.В. в судове засідання не з`явилась, однак в судовому засідання підтримала пояснення, подані на адресу суду та зазначила, що Позивач не надала жодного доказу на підтвердженні про те, що вона не здійснювала діяльності, будучи на посаді заступника голови ОСББ "ШАТЛ", оскільки жодним чином не виявила бажання вийти з членів правління ОСББ "ШАТЛ", що повинно було б бути підтверджене заявою Позивача і рішенням загальних зборів співвласників ОСББ "ШАТЛ", як цього вимагає чинне законодавство України та Статут ОСББ "ШАТЛ".

Позивач була наділена повноваженнями члена правління ОСББ "ШАТЛ" з 07.11.2018 р. (протокол № 1 від 07.11.2018 р.) і по 08.12.2020 р. (протокол № 2 від 08.12.2020 р.), адже саме 08.12.2020 р. загальні збори співвласників ОСББ "ШАТЛ" та обиралися нові члени правління, голова та заступник голови правління ОСББ "ШАТЛ", і, відповідно повноваження Позивача припинилися.

Зазначає, що Позивач не лише обиралася у члени правління ОСББ "ШАТЛ", але і на посаду заступника голови правління ОСББ "ШАТЛ", завідомо знаючи, що у неї з`являються обов`язки та відповідальність у відповідності зі Статутом ОСББ "ШАТЛ", Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та іншими нормативно-правовими актами.

Оскільки Позивач була наділена повноваженнями члена правління ОСББ "ШАТЛ", а також заступника голови правління ОСББ "ШАТЛ" та жодним чином не виявила бажання зняти з себе такі повноваження, можна стверджувати, що Позивач брала участь в управлінні діяльності ОСББ "ШАТЛ" і мала усі можливості впливати на діяльність ОСББ "ШАТЛ".

Членство у правлінні будь-якого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (вступ чи вихід) відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначається Статутом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Відповідно до п. 16 Статуту ОСББ "ШАТЛ" (редакція, затверджена протоколом № 1 від 07.11.2018 року установчих зборів ОСББ "ШАТЛ") у разі відсутності голови правління його обов`язки виконує заступник. Також, важливо зазначити, що групу співвласників ОСББ "ШАТЛ" під назвою "Шатл, Садова, 6" у мобільному додатку viber було створено Позивачем, про що остання у позовній заяві не зазначила. Весь час Позивач з першого дня створення вказаної групи коментувала усі події, які відбувалися у дії ОСББ "ШАТЛ", що знову ж таки підтверджує її відношення до діяльності ОСББ "ШАТЛ", як члена правління та заступника голови правління ОСББ "ШАТЛ". Отже, усі ствердження Позивача про те. що остання не брала жодної участі у діяльності ОСББ "ШАТЛ" з 07.11.2018 р„ є необгрунтованими, такими, які суперечать реальним обставинам справігі свідомо вводять суд в оману. Просить в позові відмовити повністю.

Оскільки сторони по справі в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 7 ЦК України, громадяни вправі вимагати від суду спростування відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ч. 2 ст. 81 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав та основних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У зв`язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.

Відповідно до вимог ч.І ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , з 16.05.2018 р. являється власником квартири АДРЕСА_1 , тобто є співвласником багатоквартирного будинку, який є на обслуговуванні ОСББ «ШАТЛ».

07.11.2018 р. була обрана членом правління ОСББ «Шатл», що підтверджується копією протоколу№1 Установчих зборів ОСББ "ШАТЛ" від 07.11.2018 року.

Як вбачається із інформації від 18.02.2021 р., яку розмістила ОСОБА_2 у спільноті ОСББ «ШАТЛ», таке стосуюється діяльності даного ОСББ. Мова у даному зверненні йде про оприлюднення звіту ревізійної комісії про господарську діяльність ОСББ «ШАТЛ» за період з 01.12.2018 року по 31.12.2020 року.

Однак позивач просить спростувати розповсюджену інформацію про те, що вона, як бувший член правління ОСББ «Шатл» разом з колишнім головою правління ОСОБА_6 та колишнім бухгалтером ОСОБА_7 свідомо нанесли ОСББ «ШАТЛ» та відповідно усім співвласникам збитки на суму 208396 грн. Також в даному звіті зазначено про покладення на колишнього голову правління ОСОБА_6 , колишнього бухгалтера ОСОБА_7 та позивача ОСОБА_1 відповідальності про усунення загрози виникнення податкової заборгованості у розмірі 79443 грн. Та штрафу в сумі 60000 грн., які утворились внаслідок їх халатності.

Позивачем не надано суду жодних доказів того, що вона не здійснювала жодним чином ніякої господарської діяльності ОСББ "ШАТЛ", крім цього з пояснень представника позивача ОСОБА_8 , які були надані у судових засіданнях вбачається, що позивачка здійснювала інформацяійну діяльність, але не брала участі у господарській діяльності, хоча Позивачка була наділена повноваженнями члена правління ОСББ "ШАТЛ" з 07.11.2018 р. (протокол № 1 від 07.11.2018 р.) і по 08.12.2020 р. (протокол № 2 від 08.12.2020 р.), адже саме 08.12.2020 р. загальні збори співвласників ОСББ "ШАТЛ" та обиралися нові члени правління, голова та заступник голови правління ОСББ "ШАТЛ", і, відповідно повноваження Позивача припинилися.

Крім цього, відповідно до абз. 2 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи а також ділової репутації, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 № 1 під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи а також ділової репутації, а також ділової репутації фізична та юридичної особи" від 27.02.2009 № 1 при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи а також ділової репутації, а також ділової репутації фізична та юридичної особи" від 27.02.2009 № 1Ю, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Згідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи а також ділової репутації, а також ділової репутації фізична та юридичної особи" від 27.02.2009 № 1 способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Відповідно до частини 4 ст.277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Водночас, згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Оскільки, відсутній факт поширення недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 , тому не має юридичних підстав для стягнення і моральної шкоди.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беріть участь у справі, виникає спір.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином, кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду не має підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..

В матеріалах справи відсутні докази і не здобуті такі в судовому засіданні, що інформація у спільноті ОСББ «ШАТЛ» про оприлюднення звіту ревізійної комісії про господарську діяльність ОСББ «ШАТЛ» за період з 01.12.2018 року по 31.12.2020 року - є поширенням недостовірної інформації про ОСОБА_1 , а відтак суд прийшов до переконання, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 208, 209 ч.3, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, ОСББ "ШАТЛ" про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди - відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Мікула В. Є.