Ухвала суду № 103765233, 25.03.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18905/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2022 року

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши справу за адміністративним позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) в інтересах держави в особі: Державно-екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, м. Одеса, проспект Шевченка, 12), Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67844, Білгород-Дністровський район, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1) до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Нафта (68251, Білгород-Дністровський район, с. Зоря, вул. Троїцька, 284) про припинення діяльності із зберігання скрапленого газу та продуктів переробки викопного палива, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд припинити діяльність Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю Iнтер-Нафта iз зберігання скрапленого газу та зберігання викопного палива, продуктів його переробки об`ємом (для рідких або газоподiбних) 15 кубічних метрів і більше у резервуарах для скрапленого газу обсягом 4,8 метрів квадратних, паливних резервуарах обсягом 50 метрів кубічних, паливному резервуарі обсягом 25 метрів кубічних, по вул. Вокзальнiй, 64а/1 у смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:008:0034, до отримання оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності.

Ухвалою суду від 13.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/18905/21 за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Державно-екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» про припинення діяльності із зберігання скрапленого газу та продуктів переробки викопного палива.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 року задоволено клопотання представника відповідача ТОВ «Інтер-Нафта» (від 08.11.2021 р. вхід.№61814/21) щодо розгляду адміністративної справи №420/18905/21 за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи №420/18905/21 за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Державно-екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» про припинення діяльності із зберігання скрапленого газу та продуктів переробки викопного палива, вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 14.12.2021 р. о 12 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 16.12.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №420/18905/21 за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Державно-екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» про припинення діяльності із зберігання скрапленого газу та продуктів переробки викопного палива, на тридцять днів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 року закрито підготовче провадження по справі №420/18905/21. Призначено справу №420/18905/21 за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Державно-екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» про припинення діяльності із зберігання скрапленого газу та продуктів переробки викопного палива, до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 14 березня 2022 року адміністративний позов Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Державно-екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Нафта про припинення діяльності із зберігання скрапленого газу та продуктів переробки викопного палива, - залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду належних, достатніх, допустимих доказів на підтвердження наявності законодавчо передбачених підстав для представництва прокурором у даному випадку інтересів держави.

23.03.2022 року до суду від Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, на виконання Ухвали суду від 14.03.2022року надано письмові пояснення (вхід. №12082/21), в яких, серед іншого, зазначено, що Державно-екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) та Кароліно-Бугазькою сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області не вживалися заходи щодо обмеження або зупинення господарської діяльності ТОВ «Інтер-Нафта». При цьому, включення до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2022 рік не можна сприймати як належне вжиття заходів з метою захисту інтересів держави. Здійснення Державно-екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) заходів з державного нагляду (контролю) з безпосереднім виїздом на місце провадження планової діяльності ТОВ «Інтер-Нафта» жодним чином не надасть додаткових доказів для звернення з таким позовом, оскільки обставини здійснення відповідачем планової діяльності за відсутності оцінки впливу на довкілля відомі на сьогодні та є достатнім для звернення з позовом до суду. Крім того, Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» жодним чином не пов`язує передумову звернення з позовом до суду з необхідністю попереднього вжиття заходів державного нагляду (контролю). До того ж, прокурором також визначено в якості позивача Кароліно-Бугазьку сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області, яка уповноважена на звернення до суду з таким позовом як орган місцевого самоврядування, що здійснює захист екологічних прав територіальної громади Кароліно-Бугазької сільської ради.

Зокрема, суд зазначає, що в Ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року, у тому числі, акцентовано, що прокурором у позові не окреслено належні, допустимі доводи/підстави, які перешкоджають відповідному законодавчо уповноваженому органу самостійно захистити інтереси держави, у контексті спірних правовідносин.

Згідно з ч.7 ст. 160 КАС України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право (ч.3 ст.5 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 23 Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Абзацом частини 4 статті 23 Закону №1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Зокрема, суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен окреслити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що Заступник прокурора Одеської області в якості обґрунтування наявності підстав для звернення до суду з даним позовом, посилається на те, що прокуратурою Одеської області були направлені відповідні Листи, у яких повідомлено Державну екологічну інспекцію Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) та Кароліно-Бугазьку сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області про порушення ТОВ «Інтер-Нафта» інтересів держави при здійсненні планової господарської діяльності за відсутності оцінки впливу на довкілля. Проте, з листів-відповідей вбачається, що ними не вживались заходи щодо обмеження або зупинення господарської діяльності ТОВ «Інтер-Нафта».

Проте, судом з`ясовано, що Листом Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) №4242/3.1 від 19.07.2021 року, за наслідками розгляду відповідного звернення Прокуратури щодо здійснення господарської діяльності ТОВ «Інтер-Нафта», за відсутністю висновку з оцінки впливу на довкілля, повідомила, що планові/позапланові заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ «Інтер-Нафта» вимог природоохоронного законодавства у 2021 році Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) не проводились, але ТОВ «Інтер-Нафта» буде включено до річного плану здійснення заходів держаного нагляду (контролю) на 2022 рік.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18, а також у Постанові Верховного Суду від 21.02.2022 у справі № 825/1037/17, що Основний Закон та ординарні закони не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Процесуальні і матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбувалося з порушенням встановленого законом порядку.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини названого вище рішення Конституційного Суду України).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 (справа №826/13768/16) щодо здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді зазначила, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні законодавчо уповноважені суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Таким чином, представництво прокурором інтересів держави у суді: по-перше, може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге, прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє, прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі не вчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону №1697-VІІ, навівши відповідне обґрунтування цього.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

У розвиток цього підходу суд звертає увагу, що підстави для представництва повинні існувати на час звернення до суду і повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб`єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи. Самого лише твердження прокурора про те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви до розгляду недостатньо.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Не вжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи письмових доказів, а саме Листа Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) №4242/3.1 від 19.07.2021 року, за наслідками розгляду відповідного звернення Прокуратури щодо здійснення господарської діяльності ТОВ «Інтер-Нафта», за відсутністю висновку з оцінки впливу на довкілля, останньою повідомлено, що планові/позапланові заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ «Інтер-Нафта» вимог природоохоронного законодавства у 2021 році Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) не проводились, але ТОВ «Інтер-Нафта» буде включено до річного плану здійснення заходів держаного нагляду (контролю) на 2022 рік.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд акцентує, що Прокурором не зазначено та належними, допустимими, юридично спроможними доказами не доведено значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність відповідного компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Відповідно до ч. 15 ст.171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 7 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Відтак, зважаючи на вище окреслене, а також те, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у встановлений судом термін та у визначений спосіб, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для залишення без розгляду позовної заяви Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державно-екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» про припинення діяльності із зберігання скрапленого газу та продуктів переробки викопного палива, відповідно до приписів ч.15 ст.171 КАС України, з вище окреслених підстав.

Керуючись статтями 10, 171, 172, 240, 241, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державно-екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» про припинення діяльності із зберігання скрапленого газу та продуктів переробки викопного палива, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

Позовну заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державно-екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» про припинення діяльності із зберігання скрапленого газу та продуктів переробки викопного палива, - залишити без розгляду

25.03.2022р.