Ухвала суду № 103762697, 25.03.2022, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/775/20

Провадження №1-кп/439/16/22

У Х В А Л А

судового засідання

щодо розгляду клопотання про продовження застосування

запобіжного заходу у виді тримання під вартою

25 березня 2022 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді Петейчука Б.М.,

за участі секретаря

судового засідання Ковальчук Н.І.,

прокурора Самсонова А.А.,.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000534 від 24 червня 2019 року за обвинуваченням,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Комарівка Бродівського району Львівської області, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, відповідно до статті 89 КК України судимості не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 КК України,

в с т а н о в и в :

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

У провадженні Бродівського районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 за частиною 3 статті 286 КК України, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000534 від 24 червня 2019 року.

10 липня 2020 року ухвалою Бродівського районного суду Львівської області до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту тривалістю 60 діб (до 08 вересня 2020 року), який ухвалами суду був продовжений, востаннє 05 жовтня 2021 року.

У подальшому ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 22 жовтня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 змінено запобіжний захід у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою. У подальшому строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою неодноразово продовжено. Востаннє запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжено ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 02 лютого 2022 року на шістдесят діб, тобто до 02 квітня 2022 року.

Під час судового розгляду прокурором заявлено клопотання про продовження дії застосування запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою на шістдесят днів, без визначення розміру застави.

Необхідність задоволення клопотання прокурор мотивує тим, що менш суворі запобіжні заходи, зокрема й запобіжний захід у виді домашнього арешту, який був застосований раніше до ОСОБА_1 не можуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, та виконання покладених на обвинуваченого обов`язків. Обвинувачений ОСОБА_1 не дотримався обов`язків покладених на нього ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 24 вересня 2021 року, що пов`язані із застосуванням домашнього арешту. Наявні обставини дають достатні підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Більш м`який вид запобіжного заходу не може забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не може забезпечити уникнення ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Тому прокурор вважає за доцільне продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

У свою чергу під час судового розгляду стороною захисту подано клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання обвинуваченому ОСОБА_1 .

Мотиви сторони захисту базуються на тому, що обвинувачений ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, раніше не судимий. Останній позитивно характеризується. Факт вживання обвинуваченим ОСОБА_1 алкогольних напоїв жодним чином не може впливати на підставу обрання йому запобіжного заходу. Позаяк судовим рішенням не визначено додаткового обов`язку щодо невживання алкоголю в нічний час. Окрім цього, під час перебування обвинуваченого під вартою в Україні змінилася суспільно-політична обстановка внаслідок віроломного вторгнення Російської Федерації до України. Тому із метою забезпечення реалізації конституційного обов`язку обвинуваченого щодо захисту Батьківщини, є всі підстави змінити йому запобіжний захід на більш м`який. Та як наслідок забезпечити можливість взяти участь у захисті своєї країни.

Позиція учасників судового розгляду.

Під час судового засідання прокурор власне клопотання підтримав, просить суд його задовольнити. Щодо клопотання сторони захисту заперечив та вважає його безпідставним.

Під час судового засідання обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора заперечив. Просив суд змінити вид запобіжного заходу на більш м`який із метою взяти участь у захисті своєї країни від збройної агресії Російської Федерації.

Захисники обвинуваченого у судове засідання не з`явилися. Однак подали клопотання про розгляд питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу без їх участі. Просять задовольнити клопотання сторони захисту, а в задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Мотиви, з яких виходить суд.

Нормативними вимогами частини 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

За змістом частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У свою чергу вимогами пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Імперативними положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Нормою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення дія встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.

Відповідно до статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою направлено на полегшення здійснення правосуддя та забезпечення громадського порядку та обирається як запобіжний захід при наявності підстав вважати, що інші (більш м`які) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов`язків та його належної поведінки.

За правилами частини 1 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило смерть неповнолітніх потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 КК України.

Окрім цього судом встановлено, що ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 22 жовтня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 змінено запобіжний захід у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою. Підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш суворий слугувало невиконанням обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 24 вересня 2021 року про продовження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Невиконання покладених на обвинуваченого обов`язків зумовлює наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Тому із метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого щодо останнього застосований більш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У свою чергу при визначенні наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суд виходить із наступного:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 КК України. Дане кримінальне правопорушення, з огляду на статтю 12 КК України є тяжким злочином. При цьому стороною обвинувачення акцентується увага на керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що може бути визнано судом, як є обставиною, яка обтяжує покарання. Відтак у випадку визнання винним ОСОБА_1 , обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Окрім того, як зазначено вище ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого в стані алкогольного сп`яніння, в результаті чого загинуло дві особи, ще одна особа отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження. Встановлено, що обвинувачений допустив порушення обов`язків покладених на нього ухвалою суду та в нічний час, в стані алкогольного сп`яніння, відлучався з місця свого проживання за межі Львівської області без відповідного дозволу прокурора чи суду.

Порушення обвинуваченим обов`язків, покладених на нього судом, дає суду обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик вчинення обвинуваченим дій, які зумовлені на ухиляння від суду. Тому суд вважає, що стороною обвинувачення доведена наявність ризику переховування обвинуваченого, як цілком ймовірного.

Також судзважає нате,що укримінальному провадженніза ухвалоюБродівського районногосуду Львівськоїобласті призначеносудову транспортно-трасологічнуекспертизу,результатів якоїсудом щене отримано.При цьому доцільно враховувати тяжкість можливогопокарання уразі визнанняобвинуваченого винниму вчиненнітяжкого кримінальногоправопорушення.Намагаючись уникнутиможливого покарання,суд вважає,що єобґрунтовані підставивважати,що обвинуваченийможе незаконновпливати (чинититиск)на експертапід часпроведення такоїсудової транспортно-трасологічноїекспертизи.Такі дії обвинувачений може вчиняти власними діями, так за допомогою третіх осіб.

За таких обставин, суд, враховуючі доводи прокурора, вважає обґрунтованим наявність ризиків, передбаченого пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.

Проте суд критично оцінює посилання прокурора на наявність ризиків, пов`язаних із можливістю незаконного впливу обвинуваченого на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні. Позаяк кримінальне провадження в даній справі знаходиться на стадії судового розгляду. В процесі розгляду справи, судом допитано як потерпілих, так і свідків. Тобто в такому випадку обвинувачений позбавлений можливості незаконно впливати на таких осіб у кримінальному провадженні.

Суд оцінюючи характеристику особи обвинуваченого ОСОБА_1 приходить до висновку, що останній офіційно не працює, не має постійного джерела доходу. На його утриманні осіб не має.

В той же час, на основі наведеного суд вважає, що ОСОБА_1 має достатньо міцні соціальні зв`язки, які самі по собі у певній мірі повинні би були спонукати обвинуваченого до законослухняної поведінки.

Судом встановлено, що вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяють застосування до такого більш суворий запобіжний захід.

При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до висновку про неможливість жодного із більш м`яких запобіжних заходів забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Більше того, застосований раніше до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту належного результату не забезпечив. Обвинувачений порушив правила попередньо-обраного запобіжного заходу. Наявність безкарності за протиправні дії обвинуваченого, в порушення покладених на нього обов`язків судом, створює обґрунтований ризик вважати, що обвинувачений матиме змогу переховуватися від суду та незаконно впливати на експертів із метою уникнення від кримінальної відповідальності. Зміна запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який у виді особистого зобов`язання не може забезпечити запобіганню жодному із ризиків, про які наголошувала сторона обвинувачення та які встановив суд.

Тому, продовження застосування запобіжного заходу, який є найбільш суворим видом (тримання під вартою), враховуючи обставини справи, на даному етапі, є виправданим, оскільки існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Обставин, передбачених частиною 2 статті 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, немає.

Продовжуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою та не змінюючи його на менш суворий, суд вважає, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Тому наявні усі підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб.

За правилами частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьомусуд враховуєзастереження частини4статті 183КПК України,а саме суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави, суд виходить з обставини справи та тяжкості правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_1 . Відтак з метою захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень та охорони забезпечення всебічного, повного та неупередженого судового розгляду, а також виконання завдань Кримінального процесуального закону України, враховуючи застереження частини 4 статті 183 КПК України, суд вважає за доцільне не визначати розмір застави.

Окрім цього суд наголошує, що 15 березня 2022 року Верховою Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації або його зміни з інших підстав», який набрав чинності 22 березня 2022 року.

Та як наслідок Кримінальний процесуальний кодекс України доповнено статтею 616. Зокрема нормами статті передбачається порядок скасування підозрюваному (обвинуваченому) запобіжного заходу у виді тримання під вартою для призову на військову службу під час мобілізації.

Законодавець чітко визначає перелік суспільно-караних діянь, за вчинення яких до підозрюваного (обвинуваченого) неможливо застосувати правові наслідки щодо скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для призову на військову службу під час мобілізації. У свою чергу Кримінальний процесуальний закон України вичерпно визначає порядок звернення із таким клопотанням. Більше того, останнє повинно містити виклад обставин, які свідчать про придатність підозрюваного (обвинуваченого) до несення військової служби в умовах воєнного стану, а також відсутність ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.

За таких обставин суд вважає безпідставним мотиви сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжних захід у виді особистого зобов`язання. Відтак у задоволенні такого необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтям 177, 181-182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 331 КПК України, суд,

у х в а л и в :

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Комарівка Бродівського району Львівської області, українець, громадянин України, жителя: АДРЕСА_1 , строк діїзапобіжного заходуу видітримання підвартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 травня 2022 року.

У задоволенні клопотання захисника адвоката Мотринця Івана Михайловича про зміну виду запобіжного заходу відмовити

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Б.М. Петейчук