Ухвала суду № 103762179, 24.03.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2022 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Шелестова К.О.

з секретарем - Коваль В.В.

за участю: прокурора - Демченко Д.В.

захисника - адвоката Кудріна Д.А.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі клопотання прокурора Демченко Д.В., про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заявлене у кримінальному провадженні № 201/881/22 (провадження № 1-кп/201/518/2022), відомості про яке 28 вересня 2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041650000841, стосовно:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт, стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором було подано письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з яким обвинувачений був ознайомлений завчасно до початку його розгляду. Обґрунтовуючи подане клопотання, прокурор зазначив, що на даний час не зменшилися ризики, які враховувався при застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_1 , такого виду запобіжного заходу, оскільки останній обвинувачується, зокрема, у вчиненні тяжкого злочину, а отже, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку із чим, просив у своєму клопотанні продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Захисник - адвокат Кудрін Д.А. у судовому засіданні, заперечуючи проти клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , подав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу, посилаючись на необґрунтованість підозри та доказів причетності обвинуваченого до інкримінованого йому злочину, відсутність достатніх ризиків, які б обґрунтовували необхідність у подальшому застосуванні до обвинуваченого такого виду запобіжного заходу, у зв`язку із чим та з врахуванням міцних соціальних зв`язків обвинуваченого, його стану здоров`я, а також бажання ОСОБА_1 брати участь у бойових діях з оборони територіальної цілісності України, просив суд змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, який зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_1 повністю підтримав клопотання свого захисника та з врахуванням його бажання взяти участь у бойових діях з оборони територіальної цілісності України, просив суд змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Вислухавши думки учасників судового провадження щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обирати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань, суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017, зазначено, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження. Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 КПК України). Згідно з конституційними принципами рівності та змагальності інші учасники кримінального провадження, разом із прокурором, наділені повноваженням заявляти клопотання, зокрема, щодо застосування інших, у тому числі і більш м`яких, запобіжних заходів, їх зміни чи скасування.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 січня 2022 року, з урахуванням наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 березня 2022 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, при вирішенні по суті клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувались при застосуванні до обвинуваченого даного виду запобіжного заходу, на час розгляду зазначеного кримінального провадження у суді не відпали і не зменшилися, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується, зокрема, у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене максимальне покарання у виді шести років позбавлення волі, при цьому, судовий розгляд кримінального провадження не розпочався, у зв`язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів судом, обвинувачений ОСОБА_1 має можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, які на теперішній час в суді не допитні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на те, що останній раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів проти власності та на теперішній час стосовно обвинуваченого на розгляді в суді перебуває інший обвинувальний акт за ч. 3 ст. 185 КК України, а отже, з урахуванням наявності зазначених ризиків, а також з огляду на тяжкість вчинених злочинів, характеру інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_1 стороною обвинувачення діянь, строку покарання, яке може бути йому призначено, беручи до уваги обставини, визначені у ст. 178 КПК України, суд доходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченого іншого більш м`якого запобіжного заходу, який не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам, а отже, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити і продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , строк тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. У зв`язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_1 суд вважає за необхідне визначити заставу, що становить 191 440,00 грн., оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

Крім того, суд не може врахувати як беззаперечні доводи сторони захисту, як підстави для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого те, що останній має міцні соціальні зв`язки, оскільки ці обставини не зменшують ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та вони існували і на момент вчинення злочину, проте жодним чином не виступили стримуючим фактором в поведінці обвинуваченого, оцінюючи посилання сторони захисту на його стан здоров`я, а саме те що останній спостерігається у лікаря та має відповідні діагнози, суд не може взяти зазначені факти до уваги, як підставу неможливості продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як жодних документів на підтвердження неможливості перебування обвинуваченого ОСОБА_1 в умовах ізоляції від суспільства, стороною захисту суду не надано. Також, суд не може прийняти до уваги доводи сторони захисту з приводу зміни запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 виявив бажання брати участь у бойових діях з оборони територіальної цілісності України, враховуючи стан здоров`я останнього та те, що при такому запобіжному заході, як домашній арешт, обвинувачений не зможе покинути місце свого постійного проживання та такий запобіжний захід взагалі не застосовується при таких обставинах, а з врахуванням введення в країні воєнного стану, ризик переховування обвинуваченого від суду збільшився.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 184, 194, 197, 199, 315, 369-372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника - адвоката Кудріна Д.А., про зміну запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 - відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до 22 травня 2022 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, є 22 травня 2022 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу, що становить 191 440,00 (сто дев`яносто одна тисяча чотириста сорок) гривень,у разі внесення якої на рахунок № UA 158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти.

У випадку внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти, покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою на визначений час до суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом та не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Головуючий суддя: К.О. Шелестов