Ухвала суду № 103759489, 22.03.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/11256/21

провадження 2/201/894/2022

УХВАЛА

22 березня 2022 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Храмцевич Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС України про визнання права власності на транспортний засіб,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 03 листопада 2021 року звернувся до суду з позовом до відповідача Регіонального сервісного центру ГСЦ в Дніпропетровській області про визнання права власності на транспортний засіб, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2021 року провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення засідання, спір по суті не вирішено.

В судове засідання сторона позивача (представник, адвокат) надала клопотання про заміну сторони відповідача через його реорганізацію, виключення з числа відповідачів Регіональний сервісний центр ГСЦ в Дніпропетровській області і притягнення до участі в справі в якості належного відповідача Головний сервісний центр МВС України, оскільки вимоги позову торкаються його інтересів, вони можуть мати безпосереднє відношення до вказаного в позові спірного питання і розгляд справи можливий саме за участю цієї юридичної особи.

Ухвалою суду від 22 березня 2022 року вказане клопотання було задоволено. Отже в зв`язку з наполегливим клопотанням сторони позивача до участі в справі було залучено ГСЦ МВС України, а тому стало питання про передачу справи на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва, оскільки місце реєстрації і знаходження відповідача ГСЦ МВС України в м. Києві по вул. Лук`янівськй, 62 (як стверджує представник позивача), сам позивач також мешкаючим чи зареєстрованим в Соборному (Жовтневому) районі м. Дніпра не значиться, належні відомості про це Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська суд отримав лише в березні 2022 року, тому безпідставно прийняв до провадження та розглядає цю справу. Через вказане представник позивача і просив замінити сторону відповідача, а отже і направити справу для розгляду по суті до Шеченківського районного суду м. Києва.

З`ясувавши думку сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає за необхідне передачу справи до іншого суду для розгляду по суті, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ст. 28 ЦПК України «Підсудність справ за вибором позивача» 1. Позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. 2. Позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

З матеріалів справи видно, що позов до відповідача ГСЦ МВС України про визнання права власності на транспортний засіб ОСОБА_1 подано за офіційним місцем знаходження і реєстрації не відповідача, а його відокремленого підрозділу, що не є юридичною особою до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, отже позивач подавав позов до відповідача не за своїм місцем реєстрації чи мешкання на той час згідно ст. 28 ЦПК України (за вибором позивача), і навіть не за місцем знаходження відповідача в Соборному (Жовтневому) районі м. Дніпра. В той час як потрібно було подавати позов за місцем офіційного фактичного знаходження і реєстрації відповідача в Шевченківському районі міста Києва, в цій категорії справ (про право власності) позивач не має права вибору підсудності, тому безпідставно подав позов до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, а суд безпідставно прийняв до провадження та розглядає цю справу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Реєстрація, знаходження відповідача не в Соборному (Жовтневому) районі м. Дніпропетровська виявилася після відкриття провадження в справі, прийняття її до свого провадження.

Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Таким чином, враховуючи перелічені обставини, суд вважає можливим дану справу передати на розгляд іншого суду за підсудністю, оскільки не вірно зроблено вибір пред`явлення позову згідно вимог ст. 27-29 ЦПК України, з урахуванням правил підсудності, справу прийнято до провадження з порушення правил підсудності і законних підстав зараз для розгляду справи в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська не має, порушення правил підсудності може викликати сумніви в об`єктивності суду і скасування апеляційною інстанцією ухваленого в справі рішення.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

При цьому суд звертає увагу на вимогистатті 121 ЦПК Українипро те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 рокуу справі «Юніон АліментаріяСандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).

Отже необхідно зазначений вище позов передати за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27-29, 31, 32, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Передати цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС України про визнання права власності на транспортний засіб для розгляду по суті до Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили 22 березня 2022 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя -